У багатьох КЮТ і СЮТ (клубах і станціях юних техніків) є секції картингу. Маленька машина не тільки допомагає хлопцям вивчити загальну концепцію пристрою автомобіля і опанувати ази його водіння, але багатьом з них проторює шлях у великий автоспорт і розкриває їхні можливості в технічній творчості.
Програма навчання картингистів передбачає на початковому етапі набуття хлопцями навичок маніпулювання педалями зчеплення, «газу», гальма, рукояткою перемикання передач. Але остання дія при непрацюючому двигуні заборонена інструкцією з експлуатації, оскільки вона може призвести до поломки механізму перемикання передач. При заведеному ж моторі це робити просто небезпечно: карт приводиться в рух, а той, хто навчається, по суті, вперше сівши за кермо, ще не вміє ним керувати.
Якщо навіть на СЮТ є справжній автомобільний тренажер, то й після занять на ньому хлопці бажаного ефекту з набуття навичок їзди на карті не досягають. Вже дуже специфічна машина — карт, а також органи його керування. Навіть посадка водія на ньому інша.
1 — роликові опори (Ст3, 4 шт.); 2 — тримачі роликових опор (куточок 40×40, 4 шт.); 3 — ролики (4 шт.); 4 — бічний кронштейн (Ст3, лист s5); 5 — рама (швелер № 10); 6 — передні кронштейни (Ст3, лист s5); 7 — ручка (2 шт.); 8 — колесо (2 шт.); 9 — ребра (Ст3, лист s5, 4 шт.)
У деяких секціях початкові вправи з маніпулювання педалями карта проводять, піднявши задні колеса — встановивши задню частину рами на підставки. Але це також небезпечно — від вібрації карт може «з’їхати» з підставок. Для двигуна і механізму перемикання передач такий метод теж не безшкідний — мотор працює без навантаження при значних обертах «врозсип», плавно ж перемикати при цьому передачі просто неможливо, і тоді знову цілком ймовірні поломки машини.
Ми знайшли вихід з цієї ситуації, сконструювавши і виготовивши тренувальний стенд, що відповідає вимогам навчальної програми і техніці безпеки.
Основа стенду — рама, зварена зі швелера № 10 (але можна її зробити і зі швелера № 8). Вона складається з двох прямокутників, зістикованих у формі літери Т.
1 — стопорне кільце (дріт Ø2,5); 2 — мала лабіринтна втулка; 3 — велика лабіринтна втулка; 4 — упорні кільця (Ст3, лист s2); 5 — корпус підшипника (сталь 45, круг 122); 6 — корпус ролика (сталь 45); 7 — вісь (сталь 45, круг Ø34); 8 — підшипник 80406 (2 шт.); 9 — корпус шипового підшипника (сталь 45, круг 122); 10 — гумова прокладка (s3); 11 — кришка (Ст3, лист s6); 12 — гвинт М6х12 (4 шт.)
Зверху, по боках задньої частини рами, встановлені 4 роликові опори (2 праві і 2 ліві). Кожна з них являє собою брусок з конічними отворами під вісь ролика, з привареним кронштейном з куточка 40×40 мм.
Для збільшення жорсткості між полицями швелерів під осями роликів вварено пластини-ребра.
Зверху на рамі стенду закріплені три кронштейни: два передні — під поперечину рами карта і один бічний — під лонжерон. Два перші утримують машину на місці, а останній не дозволяє їй зміщуватися від вібрації в бічному напрямку. Труби рами карта при цьому притягуються до кронштейнів ременями, закріпленими на болтах.
1 — обмотка генератора; 2 — випрямляч (діод Д231 А); 3 — електродвигун М367
Найбільш складний для виконання вузол стенду — ролик, до того ж їх чотири — по два на кожне ведуче заднє колесо.
У циліндричний порожнистий корпус ролика з протилежних сторін вставлені і завальцьовані два корпуси з підшипниками 80406. Підшипники змонтовані на осі, яка своєю конічною частиною закріплюється в опорі.
З одного боку ролик закритий кришкою з гумовою прокладкою, з іншого — лабіринтними ущільнювальними втулками.
Усередину підшипників і в зазори втулок набивається консистентне мастило. Зібраний ролик повинен обертатися вільно. Зусилля для приведення його в обертання не повинно бути більше 3,2 кгс/см.
1 — електродвигун; 2 — обечайка кожуха (лист s2); 3 — п’ятилопатева крильчатка (від автомобіля «Жигулі»); 4 — тримач електродвигуна
Перед монтажем на стенді карт теж доопрацювали. По-перше, на мотор встановили вентилятор з електродвигуном М367 постійного струму напругою 6 В і потужністю 5 Вт — від склоочисника мотоколяски С3Д. Генератор же на карті — змінного струму. Тому живлення електродвигуна здійснюється від нього через однодіодний випрямляч Д231А. Крильчатка вентилятора п’ятилопатева — від автомобіля «Жигулі». Вона закрита кільцевим огородженням.
Вентилятор у зборі кріпиться за допомогою кронштейна до рами карта в місці, де встановлений двигун.
Паливо в карбюратор надходить самопливом з 1,5-літрового металевого бачка, змонтованого ззаду на спинці сидіння.
На стендовий карт встановлено глушник від серійного мотоцикла «Мінськ», оскільки у цих машин однаковий об’єм двигуна — 125 см3.
Перед кожною тренуванням стенд на майданчику треба встановлювати так, щоб вітер був спрямований в обличчя того, хто навчається, і уносив вихлоп газу з глушника.
Для переміщення стенду ззаду на торці рами змонтовано два колеса, а по боках передньої частини рами — дві ручки. За них стенд піднімають у вертикальне положення і перевозять у потрібне місце.
На обертових роликах стенду карт рухається ніби по дорозі: чітко вмикаються всі передачі, плавно додаються оберти двигуна, не «заклинює» гальма навіть при різкому натисканні на педаль.
Стенд-тренажер виготовлено в секції «Картинг» КЮТ Сизранського турбобудівного заводу і разом з доопрацюванням карта оформлено як раціоналізаторську пропозицію. Активну участь у створенні стенду брали члени секції А. Баєв і А. Кузьмін.
Багаторічна експлуатація стенду-тренажера показала його безпеку, підвищила ефективність навчання хлопців початковим навичкам водіння карта.
«Моделіст-конструктор» № 5’2006, В. СТАНОТІН, викладач СЮТ