Серія «П»
«Пора мого дитинства припала на важкі повоєнні роки, — починає свого листа до редакції М. І. Псарєв. — Іграшки ми тоді робили собі самі. Вочевидь, саме це й заронило мені в душу любов до конструювання — усе своє життя я не розлучаюся з інструментами, металом, деревом і, звісно, олівцем та папером. Уже настала друга половина Читати далі…









