Мотомобіль – це індивідуальний транспортний засіб, в якому, як це випливає з назви, поєднуються якості як автомобіля, так і мотоцикла. Зрозуміло, по можливості об’єднувалися переваги цих транспортних засобів при максимально можливому виключенні їх недоліків.
«Рута» – виключно проста, цілком комфортабельна, високоекономічна і недорога у виробництві машина, призначена для індивідуального використання як міський або прогулянковий автомобіль, а також машини для дачників, здатної перевозити водія з пасажиром і не об’ємний багаж. Цілком підходить також «Рута» як транспортний засіб для інвалідів та людей похилого віку.
Як уже згадувалося, мотомобіль може перевозити двох людей із багажем до 40 кг зі швидкістю до 60 км/год. Витрата палива у своїй становить 4,2 л на 100 км.
Проектування машини було засноване на відомому ергономічному принципі, коли як ядро транспортного засобу вибирається водій чи пасажир разом з комфортабельними автомобільними кріслами. Геометричні параметри такого ядра стають основними під час промальовування досить просторої оболонки — корпусу майбутнього транспортного засобу. Зрозуміло, при цьому враховується і найбільш раціональне розташування основних вузлів та агрегатів машини. В результаті такого роду конструювання форма оболонки вийшла яйцеподібною (побачивши збоку), що володіє найбільшою міцністю при раціональному співвідношенні між об’ємом і повною його поверхнею. Така форма, до всього, має невеликий аеродинамічний опір, проте він може бути ще зменшено, якщо кузов дещо витягнутий по ходу руху і завужений в задній своїй частині.
1,2 – вузли кріплення підрамника силової установки, 3, 4 – болти кріплення задньої частини підрамника, 5 – підрамник силової установки, 6 – рама мотомобіля, 7 – пасажирське крісло, 8 – крісло водія, 9 – кермовий важіль, 10 – кришка багажника , 11 – двері, 12 – фіксатор дверей, 13 – рульова тяга, 14 – акумулятор, 15 – паливний бак, 16 – поворотна стійка переднього колеса.
Компонування машини нетрадиційне. Кузов її не має дверей – для входу в машину передбачений люк у передній частині, кришка якого утворює стінку кузова з частиною його даху. Такі підйомні двері дозволяють входити в машину практично не згинаючись, що особливо важливо для інвалідів та людей похилого віку. Аналогічно влаштована кришка багажника – вона також відкидається вгору. Як видно з креслень, ця кришка розташовується практично горизонтально, тому для поліпшення огляду вона має значну площу скління.
Машина чотириколісна, сконструйована вона за симетричною схемою з керованими передніми та зближеними задніми провідними колесами. Така схема має цілу низку переваг перед традиційною: зокрема, дозволяє зробити машину легшою, технологічнішою та недорогішою у виготовленні, цілком маневреною при збереженні достатньої стійкості.
Для зниження шуму всередині салону та проникнення в нього парів палива, масел та вихлопних газів всі агрегати мотомобіля розташовуються зовні капсули-кабіни. До того ж, це дозволяє суттєво спростити обслуговування машини.
1 — поздовжній важіль, що коливається, 2 — амортизатор (від важкого або середнього мотоцикла), 3 — поворотний важіль стійки, 4 — склянка, 5 — вісь поворотного важеля стійки, 6 — радіально-упорні підшипники, 7 — втулка, 8 — підшипник, 9 – Вісь поздовжнього важеля підвіски, 10 – переднє колесо мотомобіля, 11 – вісь колеса, 12 – кулак.
Передні керовані колеса змонтовані разом із поворотними стійками та підвісками з боків корпусу мотомобіля. Задні колеса разом з силовим агрегатом складають єдиний блок, що розміщується в хвостовій частині машини.
Підвіска передніх коліс і принцип керування ними запозичені з авіації – майже так само влаштовані керовані стійки шасі. На «Руті» ліва і права підвіски спроектовані за схемою з поздовжнім важелем, що коливається, і виносним гідравлічним амортизатором від середнього або важкого мотоцикла. Основним силовим елементом такої стійки є поворотний важіль, до якого приварена вісь, встановлена у склянці на двох радіально-упорних підшипниках. У нижній частині поворотного важеля приварено втулку, в якій на двох підшипниках шарнірно закріплена вісь поздовжнього важеля підвіски. На кінці цього важеля закріплено вісь, на якій обертається переднє колесо. У верхній частині важеля приварено кулак, за допомогою якого вся стійка може повертатися навколо своєї осі. Характерно, що поворотний важіль та переднє колесо розташовуються в одній площині – це дозволяє зробити ширину колісної ніші мінімальною.
1 — кермовий важіль, 2, 3 — лівий і правий кермові важелі, 4 — поворотний вал, 5, 6 — важелі поворотного валу, 7, 8 — ліва і права кермові тяги, 9, 10 — правий і лівий кулаки, 11, 1 – права та ліва поворотні стійки, 13, 14 – лівий та правий шарнірні вузли поворотного важеля стійки, 15, 16 – пара циліндричних шестерень.
Стійка з підвіскою та колесом є окремою складальною одиницею, і монтаж її проводиться поза мотомобілем, окремо. І вже після збирання готовий вузол за допомогою болтів і гайок закріплюється на кузові і закривається грязьовим щитком.
Система кермового управління на “Руті” відрізняється від класичної. Справа в тому, що застосування звичайної кермової трапеції на мотомобілі призвело б до зайвого переускладнення передньої його частини, а наявність рульового колеса суттєво ускладнило посадку в мотомобіль і вихід з нього. Тим більше, що мототранспортний засіб, яким, по суті, є «Рута», можна оснащувати більш простими та дешевими мотоциклетними органами управління.
Рішення, знайдене для кермового керування мотомобіля, мало відрізняється від мотоциклетного, особливо коли для керування використовуються дві рукоятки. Заради справедливості слід зазначити, що керувати машиною можна і однією рукою — такий варіант особливо цікавий для інвалідів.
1 – підрамник, 2 – двигун Т-200М, 3, 4 – праве та ліве колеса силового агрегату, 5 поздовжній важіль підвіски колеса, 6 – вісь, 7 – вушко, 8 – амортизатор (від середнього або важкого мотоцикла), 9 – ланцюг приводу задніх коліс, 10 – шарніри Гука, 11 – сполучний вал.
На малюнках показано два варіанти системи керування – з двома рукоятками та з однією. У другому варіанті передача зусилля від рукоятки на колеса відбувається через встановлений під кріслами поворотний вал, а потім через два важелі, приварених по кінцях валу, зусилля передаються на ліву та праву тяги, які з’єднуються з кулаками відповідно до лівої та правої стійки. При цьому стійка разом із колесом та підвіскою повертається на кут, пропорційний куту відхилення важеля керування машиною. Тяги з’єднуються з важелями та кулаками за допомогою кульових пальців; тяги також мають можливість регулювання їх довжини для коригування кута сходження коліс. Регулювання кута повороту колеса досягається підбором кутів установки важелів щодо один одного.
Варіант системи управління – з двома кермовими важелями – вимагає використання розрізного поворотного валу, половини якого кінематично з’єднуються один з одним за допомогою пари циліндричних шестерень. У цьому випадку кожна рукоятка управління приварюється відповідно до правого або лівого напіввалу, кінцеві важелі при цьому будуть спрямовані в один бік (вниз). Застосування зубчастого з’єднання напіввалів дозволяє їм синхронно повертатися у взаємно протилежних напрямках відповідно до переміщення рульових важелів.
1 – вуха (сталева смуга товщиною 5 мм), 2 – лонжерон (сталева труба діаметром 30 мм), 3 – вилка. 4 – опорний майданчик (сталева смуга товщиною 5 мм), 5 – верхня опора амортизатора (сталева смуга товщиною 4 мм), 6 – задня поперечка (квадратна сталева труба), 7 – передня поперечка (сталева труба діаметром 30 мм).
Рульовий механізм, що використовується на «Руті», конструктивно простий і, що важливо, дозволяє водієві керувати мотомобілем по-мотоциклетному, безпосередньо, без будь-якого передавального механізму. Відповідно, навантаження на кермових рукоятках не перевищує навантаження на кермі мотоцикла з бічним причепом – це пояснюється малою масою мотомобіля та невеликою колісною базою.
Слід зазначити, що на Руті легко монтується і звичайне рульове колесо, при цьому його вал і кермовий механізм з’єднуються практично так само, як це вже описано для рульового механізму важеля.
Нетрадиційно сконструйований на «Руті» та силовий агрегат. Як уже згадувалося вище, двигун, передача та задні колеса є єдиним блоком, змонтованим на спеціальному підрамнику. Основу силової установки складає двотактний двигун робочим об’ємом 200 куб. см потужністю 14 л. від моторолера “Турист”. Двигун кріпиться на підрамнику між двома задніми колесами. Останні підвішені до підрамника на поздовжніх важелях, які гойдаються на осях, зафіксованих у вухах. Як пружні елементи підвіски використовуються Мотоциклетні амортизатори.
Привід від двигуна здійснюється за допомогою втулково-роликового мотоциклетного ланцюга тільки на праве колесо. Ліве колесо з’єднується з правим за допомогою валу і пари шарнірів Гука.
Колія задніх коліс обрана рівною 580 мм, що при колесах діаметром Близько 460 мм дозволяє обходитися без диференціала, при цьому прослизання коліс при поворотах виходить незначним.
Паливний бак кріпиться у верхній частині підрамника між задніми колесами. Подача паливної суміші в карбюратор двигуна – самопливом, як у будь-якому мотоциклі. Щоб трохи захистити двигун від попадання на нього бруду та води, колеса закриті грязьовими щитками.
Як згадувалося вище, силовий блок є самостійну складальну одиницю, що включає двигун, привід, підвіску з колесами і паливний бак. Весь цей агрегат збирається на підрамнику і потім закріплюється в хвостовій частині корпусу мотомобіля, на двох шарнірах його рами. Таке кріплення силового агрегату дозволяє обслуговувати та ремонтувати його, не від’єднуючи його повністю від машини, а лише піднімаючи хвостову його частину – при цьому верхні болти кріплення силового агрегату мають бути відвернуті.
Силовий блок «Рути» можна використовувати і самостійно — наприклад, як основа мотоблока або мототягач для вантажного візка або інших сільськогосподарських знарядь.
Едуард РУДИК, м. Київ