Якщо вам вдасться побудувати подібний мінівітрильник, ви відразу ж станете володарем цілої «флотилії»! Справді: суденце запропонованої конструкції, за свою мініатюрність назване автором «Колібрі», в результаті зовсім нескладного переобладнання може стати і швертботом, і віндсерфером, і човном. Причому воно стане в нагоді не тільки для відпочинку, а й послужить прекрасним тренажером для спортсменів-початківців.
Вітрильна дошка для новачків має бути перш за все стійкою! Так міркували ми, розробляючи для серферів класу «Торнадо» — «Аквата» нові, ширші корпуси. До того ж дошки метрової ширини практично не поступалися за швидкістю і маневреністю спортивним вітрильникам. Це і навело нас на думку створити універсальний корпус, здатний виконувати функції навчального або прогулянкового віндсерфера, а також стати основою мініатюрного шверту.
Все це визначило успіх застосування вітрильника, який отримав назву «Колібрі», як тренажера для серфінгіста-початківця і навіть яхтсмена. Адже так зване почуття вітру, до якого звикає спортсмен при плаванні на дошці під вітрилом, виявиться дуже цінним при освоєнні інших типів вітрильних суден.
Варіанти складання універсального плавзасобу показані малюнку. Це і звичайна вітрильна дошка, і віндсерфер із зменшеною площею вітрила («штормовий» варіант), і міні-швертбот, і човен. Всі модифікації створені на основі того самого корпусу.
Корпус «Колібрі», ширший і з більшою вантажопідйомністю в порівнянні зі звичайною вітрильною дошкою, має невеликий кокпіт і обладнаний універсальним стаканом-степсом, придатним для установки в ньому як шарніра віндсерфера, так і щоглі мінімвертбота, що знімається. Корпус складається з трьох основних частин: днища, палуби та швертового колодязя; кожна з них формується в індивідуальному оснащенні.
А – віндсерфер з нормальною площею вітрила (6,2 м 2 ), Б – мінішвертбот, В – віндсерфер зі зменшеною площею вітрила (4м 2 пунктиром показано низьке положення гіка в «дитячому» варіанті), Г – гребний човен.
Для виклеювання корпусу рекомендується використовувати такі матеріали: склотканина сатинового переплетення (близько 30 погонних метрів), епоксидну смолу холодного затвердіння марки ЕД-5, ЕД-20 або поліефірну смолу типу ПН-1, ПН-3 з відповідними добавками, пластифікатором та пластифікатором 20 кг), а також пінопласт марки ПС4, ПХВ або аналогічною їм. Основна міцність і жорсткість забезпечується за рахунок форми корпусу, а додаткову надають пінопластовий кіль, шпангоути та стрінгери, що приклеюються до обшивки тим самим сполучним, що використовується при формуванні деталей корпусу. Шов з’єднання палуби та днища проклеюється двома додатковими шарами склотканини.
1 – днище корпусу (склопластик товщиною 2,5 … 2,8 мм), 2 – палуба з кокпітом (склопластик товщиною 2,8 … 3 мм), 3 – кіль (пінопласт товщиною 25 … 30 мм), 4 – швертовий колодязь, 5 – степс, 6 – блоки підкріплення степсу і швертового колодязя (пінопласт), 7 – шпангоути (пінопласт товщиною 30 мм), 8 – днищевий стрінгер (пінопласт, обклеєний двома шарами склотканини), 9 – ремені для відкрівування – Стрічка склотканини, що посилює шов стику палуби і днища, 11 – шпигати в шпангоутах (крім шпангоуту № 4), 12 – пробки зливних отворів, 13 – швартова скоба, 14 – тросові стопори, 15 , 17 – гнізда під знімні кочети (дюралюмінієві трубочки Ø 22Х 1,5 мм).
Непотоплюваність забезпечується повною герметизацією. Щоб підвищити щільність прилягання до оболонки, шпангоути по периметру доцільно обклеїти поролоновою стрічкою і просочити її сполучною. (Особливо це стосується її четвертого шпангоуту, що розділяє корпус на два герметичні відсіки. Всі інші шпангоути мають внизу отвори-шпигати для зливу води.) Значний обсяг пінопласту, заформованого в корпусі, забезпечує аварійну плавучість навіть при повністю затоплених відсіках.
У носі і кормі корпусу вітрильної дошки є зливні отвори, що закриваються пробками, що загвинчуються. Крім свого основного призначення, вони також служать для вентиляції внутрішніх відсіків.
На технології виготовлення корпусу судна зі склопластику зупинятися докладно навряд чи доцільно, оскільки про це вже неодноразово розповідалося як у «М-К», журналі «Катери та яхти» (№ 6 за 1978, № 1 за 1980, № 2 за 1985 р., № 1 за 1987 р.), та інших виданнях.
Вітрило можна використовувати фабричний, що серійно випускається виробничим об’єднанням «Море». Його необхідно доопрацювати, тому що у варіанті швертбота, а також для «штормового» і «дитячого» віндсерферів потрібне вітрило площею приблизно 4 м2 замість стандартних 6,2 м 2 .
1 — верхня частина вітрила (площа 4 м 2 ), 2 — щогла кишеня, 3, 4 — вікна для кріплення гіка-уїшбона в «штормовому» та «дитячому» варіантах складання віндсерфера, 5 — додаткові боути з люферсами, 6 — застібка- “блискавка”, 7 – нижня частина вітрила (площею 2,2 м2), 8 – силові кріплення кінців “блискавки”, 9 – вставки з тканини для підшивки “блискавки” у вікні вітрила, що розрізає.
Найпростіше перешивати вітрило, що не має вікон. Він розрізається на дві частини по лінії, перпендикулярній передній шкаторині, а потім переходить у плавну криву зі стрілою прогину близько 150 мм. Якщо на лінію розрізу потрапляє вікно вітрила, прозора плівка посилюється нашивкою додаткових накладок із міцної тканини. Потім до обох частин вітрила пришивається пластмасова “блискавка” – така сама, що використовується для спальних мішків. Якщо «блискавка» виявиться довшою за лінію розрізу, то її вільний кінець підв’язується до задньої шкаторини вітрила шнурком. Щоб запобігти розповзанню з’єднаних частин вітрила, застосовуються спеціальні застібки, що знімають з кінців блискавки силові навантаження.
1 – кермо, 2 – скоба для проводки шкота, 3 – погон гіка-шкота, 4 – тросовий стопор, 5 – гіка-шкот, 6 – гік (дюралюмінієва труба Ø 30Х1,5 мм), 7 – вітрило, 8 – відтяжка гіка , 9 – відтяжка Кеннінгхема, 10 – вузол кріплення гіка до щогли, 11 – швартова скоба, 12 – щогла (дюралюмінієва труба Ø 40Х1,5 мм), 13 – гайка кріплення щогли, 14 – 15 – ножний ремінь румпеля.
У шкітному і галсовому кутах верхньої частини розрізаного вітрила нашиваються боути з люверсами, а в передній шкаторині (щогл-кишені) прорізаються додаткові вікна, що служать для кріплення гіка-уїшбона до щогли: верхнє — для «штормового», нижнє виконання.
Щогла – розбірна, універсальна, що використовується для всіх модифікацій вітрильника. Основний її елемент – дюралюмінієва труба Ø 40X1,5 мм з пінопластовими заглушками, вклеєними на епоксидній смолі. У нижній частині щогли для її кріплення у склянці-степсі спеціальною гайкою передбачається потовщення (стопорне кільце). Його найпростіше виготовити, намотавши товсті капронові нитки, просочені епоксидною смолою.
1 – палуба корпусу, 2 – шверт, 3 – вітрило, 4 – гік-уішбон (дюралюмінієва труба Ø 30Х1,5 мм), 5 – відтяжка шкотового кута вітрила, 6 – вузол кріплення гіка до щогли, 7 – старт-шкот, 8 – щогла, 9 – універсальний шарнір, 10 – гайка кріплення шарніра, 11 – плавець.
У верхню частину щогли вставляється змінний топік – довгий (для звичайного віндсерфера) або короткий (для “штормового” і “дитячого” варіантів вітрильної дошки та міні-швертбота).
Кріпиться щогла до закріпленого в корпус степсу двома гайками. Перша постійно знаходиться на шарнірі, друга, знімна, служить для жорсткої фіксації щогли і надягається на останню зверху при переобладнанні судна на міні-швертбот. На «спідниці» другої гайки передбачені отвори для проведення шкітів – відтяжки гіка та відтяжки Кеннінгхема.
1 – труба щогли (Д16АТ), 2,4 – пробки (пінопласт), 3 – стопорне кільце (капронова нитка на епоксидному сполучному), 5 – топ щогли швертбота (бук); А – топ щогли віндсерфера.
У комплект вітрильної дошки «Колібрі» входять два гіки: звичайний гік-уішбон віндсерфера та спеціальний, трубчастий, з вузлом кріплення до щогли, призначений для швертбота.
Шверт — мечоподібний, виготовлений із товстої фанери, використовується на всіх режимах експлуатації судна.
1 – труба гіка (Д16АТ), 2 – скоба кріплення блоку, 3 – кріплення скоби (капронова нитка на епоксидному сполучному), 4 – нок (бук).
Кермо – “яхтового” типу, навішується на транець тільки при переобладнанні серфера в швертбот.
1 – степс щогли, 2 – втулка-опора пружини (латунь, бронза), 3 – шпор, 4 – пружина, 5 – гайка універсального шарніра (Д16АТ), 6 – скоба, 7 – щогла, 8 – сухар універсального шарніра , 9 – шари склотканини, 10 – гайка жорсткого кріплення щогли, 11 – стопорне кільце щогли.
Парусник, що перекинувся, легко ставиться на рівний кіль силами однієї людини, причому через свою невелику глибину кокпіт при випрямленні виявляється майже сухим. Для откренивания міні-швертбота з кожного боку кокпіту доцільно розташувати ремені ножів.
Останній варіант складання судна “Колібрі” – гребний човен. Тому при виклеюванні корпусу доцільно передбачити пару спеціальних гнізд під уключини весел.
1 – гік, 2 – вставка (бук), 3 – болти М6Х 45, 4 – болти М6Х35, 5 – сухар (латунь), 6 – щогла, 7 – гайка-баранчик М6, 8 – хомут (сталевий лист товщиною 2 мм) 9 – накладка (сталевий лист товщиною 2 мм).
На закінчення слід зазначити, що читачам журналу, який серйозно зацікавився вітрильником-універсалом, буде корисно ознайомитися з публікаціями «М-К» (№ 3, 6, 8, 9 і 12 за 1980 р., № 7 за 1981, № 7 за 1982 р), а також наступними книгами: Катков П. П. Технологія пластмасового суднобудування та судноремонту. Л., «Суднобудування», 1968; X. дю Плессі. Малотоннажні судна зі склопластику. Л., «Суднобудування», 1979; Хайден Г. На дошці під вітрилом. М., “ФіС”, 1982; Золотов Ю. В., Шершаков Н. В. Віндсерфінг для всіх. М., “ФіС”, 1984; Кіслов А. А., Ільїн О. А. Віндсерфінг – перші кроки. М., “ФіС”, 1985.
ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ ВІТРИЛЬНОЇ ДОШКИ «КОЛІБРІ»
Довжина найбільша, м 3,7
Ширина найбільша, м 1,0
Висота надводного борту в носі, м 0,22
Висота надводного борту мінімальна, м 0,16
Опад корпусу, м 0,1
Опад корпусу з швертом, м 0,68
Маса із озброєнням, кг:
вітрило 2,0
шверт, плавець, перо керма, кермо 2,5
гік-уішбон, гік швертбота 4,5
щогла в зборі 2,5
весла (набір), кочети 3,5
корпус 20,0
Разом: 45,0
Площа парусності, м 2 :
вітрильної дошки 6,2
міні-швертбота, парусної дошки для дітей та початківців, «штормовий» варіант 4,0
Висота парусності над КВЛ, м:
вітрильної дошки 4,5
міні-швертбота 4,0
“штормового” варіанта віндсерфера 3,5
Площа шверта, м 2 0,13
Площа керма швертбота, м 2 0,08
М. ВАСИЛЬЄВ