“Попелюшка” — так назвали цю універсальну сільськогосподарську машину її конструктори — учні середньої школи. Більше десятка найрізноманітніших операцій може виконувати мікротрактор: він оре, сіє, висаджує картоплю, проріджує буряк, косить… Вдосконалення “Попелюшки” триває — хлопці навчають її працювати з іншими сільськогосподарськими інструментами.
Універсальну сільськогосподарську малогабаритну машину УСММ-2 “Попелюшка” можна використовувати на пришкільному дослідному ділянці, в приусадебному господарстві, в деяких колгоспних і радгоспних теплицях, в учнівських виробничих бригадах.
1 — роторна косилка, 2 — транспортна тележка, 3 — агрегат для висадки картоплі, 4 — зернова сіялка, 5 — механічна мотика-розпушувач, 6 — розпушувач з обертовими ножами.
Багато років члени гуртка технічного творчості займаються конструюванням малогабаритних сільськогосподарських машин. Хлопці чудово розуміють важливість такого роду творчого пошуку, оскільки на власному досвіді випробували труднощі, пов’язані з ручною обробкою ґрунту. Колгоспам і радгоспам легше: для обробки їхніх величезних полів створені комплекси механізмів. Для малих ділянок таких машин практично не існує; лопата, кайло, граблі — ось, певно, і вся механізація на пришкільній або дослідницькій ділянці. Приведення цієї праці в відповідність до рівня сучасної сільськогосподарської техніки — ось головна перспектива конструкторських розробок юних винахідників. Робота ця складна і працезатратна. Хлопцям доводиться не тільки поглиблюватися в специфіку проблем механізації сільськогосподарського виробництва і агротехніки, багато сил йде на пошук необхідних матеріалів, деталей і двигунів для задуманих механізмів. Через це часто доводиться підганяти ідею під ті агрегати і деталі, що опиняться під рукою. Це, звісно, суттєво впливає на кінцевий результат. Але… є в цій неперервній “війні” з перешкодами і свій позитивний аспект. Хлопці звикають таким чином сміло експериментувати. Вони багаторазово перевіряють на практиці якість роботи придуманих механізмів, оцінюють їх плюси і мінуси, а потім ставлять перед собою нові, більш складні завдання.
1 — двигун від бензопили “Дружба”, 2 — черв’ячний редуктор, 3 — рама, 4 — переднє колесо, 5 — кожух колеса, 6 — вилка, 7 — вал відбору потужності, 8 — інструментальний ящик, 9 — кулачок, 10 — проміжний вал, 11 — ведуче колесо, 12 — муфта зчеплення, 13 — розсувна ручка, 14 — трос управління, 15 — кермовий важіль (на плановій проекції пальниковий бак умовно не показаний).
Характерно, що з усіх виконаних за минулі роки робіт найбільш вдалими виявилися ті, в яких спочатку міститься найбільше конструкторських промахів. Справа, як нам здається, в тому, що виявлена помилка завжди наводить на думку, в якому напрямку слід зосередити подальший пошук. Так, наприклад, при випробуванні самохідного плуга хлопці прийшли до висновку, що подолати опір ґрунту, що виникає при вспашці відвальним плугом, можна тільки протиставивши йому вагу механізму. Однак зі збільшенням ваги він припиняє бути малогабаритним, і тим більше ручним. Отже, потрібна принципово нова конструкція паючого вузла. І вона була знайдена: замість плуга почала працювати фреза — обертаються ножі, вигнуті за спеціальною схемою.
Накопичений досвід підказав і інший шлях розробок. Протягом ряду років юні механізатори займались конструюванням агрегатів, які мають лише одне цільове призначення, пристосованих для виконання лише строго визначених робіт: вспашка, боронування, культивація і т. д. Нарешті, нестача двигунів наступила на думку: пора подумати про створення універсальної сільгоспмашини або серії механізмів з переносним двигуном. Ця ідея радикально змінила напрямок їхнього творчого пошуку.
Спочатку спробували побудувати універсальний одноколісний трактор, за допомогою якого можна було боронити безвідвальним плугом, виконувати попереднє розпушування ґрунту фрезою чи розпушувачем, культивацію, окучування картоплі і навіть перевозити невеликі вантажі. Для цього “Гномика” (так назвали трактор) надавався набір навісних і причіпних інструментів. Зробили і переконалися, що міні-трактор вийшов вдалим і, більше того, може бути застосований ще на ряді сільськогосподарських робіт — до двадцяти.
Пошуки подальшої універсалізації конструкції привели до рішення перетворити шасі цього трактора в базове, здатне легко перебудовуватися під різні варіанти використання. Зокрема, у “Гномика” замість одного колеса може бути два або навіть три. Після такого удосконалення трактор став універсальною сільськогосподарською малогабаритною машиною (УСММ-2), і замість “Гномика” йому було присвоєно більш підходяще, на думку хлопців, найменування — “Попелюшка”.
1 — двигун, 2 — редуктор зі шестернями, 3 — черв’ячний редуктор, 4 — зірочка, 5 — задня вісь, 6 — колесо, 7 — втулочно-роликовий ланцюг, 8 — клиноремінний привід, 9 — вал відбору потужності, 10 — кермова тяга, 11 — ричаг, 12 — вилка переднього колеса, 13 — кермовий редуктор, 14 — барабанний кулачок, 15 — зірочка приводу коліс з кулачковою муфтою, 16, 17 — зірочки, 18 — трос приводу поводкової муфти
Ми б схибили проти істини, стверджуючи, що УСММ-2 «Попелюшка» конструкторськи ідеально вирішена машина, повністю відповідна всім технічним вимогам. Ось чому тепер наша робота буде спрямована на її модернізацію: збільшення розмірів рами, нову компоновку вузлів, заміну двигуна на потужніший, оснащення «Попелюшки» гідравлічними пристроями, вдосконалення силової передачі та органів управління.
Отже, «Попелюшка» допоможе виховати нове покоління ентузіастів техніки, творчо нестримних і конструкторськи мислячих хлопців, які в недалекому майбутньому стануть чудовими фахівцями сільського господарства.
З її допомогою виконуються безвідвальна пахота, розпушування, культивація, сівба зернових і овочевих культур, проріджування, посадка картоплі і її окучування, косіння бур’янів, копка ям глибиною до 50 см, перевезення вантажів і інші роботи.
***
Машина виконана у вигляді своєрідного уніфікованого шасі з набором різноманітних навісних і причіпних робочих механізмів. Залежно від характеру виконуваної роботи ходова частина «Золушки» опирається на одне, два або три колеса. Так, наприклад, при проріджуванні буряка чи окучуванні картоплі використовується одноколісний варіант, при косі — двох-, а при перевезенні вантажів, копці ям і інших роботах — трьохколісний.
На машині встановлений двигун типу «Дружба», що приводить черв’ячний редуктор (передавальне число 40:1). Ведучий вал останнього редуктора приводом з’єднується з механізмом косилки. Вал черв’ячного колеса має два виходи, він обладнаний храповою муфтою, призначеною для різних варіантів ходової частини. Нижче редуктора розташований кулачковий барабан, який приводить в дію деякі навісні механізми. Над двигуном розташований бак для пального.
1 — задворювальний агрегат, 2 — бункер, 3 — ланцюг ворошителя, 4 — колесо сіялки, 5 — плуг, 6 — колесо регулятора заглиблення, 7 — ведуче колесо, 8 — зірочка приводу ворошителя, 9 — ведуча зірочка приводу ворошителя, 10 — посадковий ротор, 11 — редуктор ворошителя.
Управління «Попелюшкою» здійснюється ручками, вплетеними на ручки. Останні зроблені розсувними, складаються з водопровідної труби 3/4 і 1/2 дюйма. Висота ручок регулюється спеціальними кронштейнами. Зміна довжини і висоти важелів залежить від того, який робочий механізм навішується на трактор. Глибина обробки ґрунту регулюється механізмом заглиблення, розташованим в задній частині корпусу машини. Він складається з скоби з навісним колесом і фіксуючої рейки.
В передній частині машини, над колесом, розташований ящик для інструментів і баласта, який закладається для збільшення сили зчіплення колеса з ґрунтом.
Н. ОБРЄЖА