З плином часу інтерес до веломобілів — цього екологічно чистого й корисного для здоров’я виду транспорту — то згасає, то знову розгорається з новою силою, але ніколи не зникає повністю.
Його прихильники вважають, що з моменту винаходу самохідного візка І.П. Кулібіним ця педальна машина найбільшого розвитку досягла саме за останні 30 років: було створено чимало цікавих моделей (здебільшого аматорами-конструкторами).
Проте автомобілі витіснили веломобілі та велосипеди з міських вулиць у приміщення, «перетворивши» їх на тренажери. І це цілком зрозуміло: адже авто допомагає швидко долати великі відстані, заощаджуючи час (але, скажемо відверто — шкодить здоров’ю). І поки більшість людей обирають авто — надто вже стрімко плине час у нашому столітті. Але навіть найзапекліші перегони колись закінчуються — настає час перепочинку.
Як на мене, певна «автомобільна» пауза спостерігалася в нашій країні наприкінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття. Саме на цей період припав «розквіт» та масове захоплення веломобілями. На них влаштовували змагання, походи й пробіги, на їхню честь проводили огляди й зльоти.
Веломобіль, запропонований увазі читачів журналу «Моделіст-конструктор», було створено (спроєктовано та виготовлено) саме в кінці того сприятливого періоду в гуртку «Велоконструювання» станції юних техніків (СЮТ) м. Заводоуковська Тюменської області, поряд із вело- та снігокатами. Веломобіль призначався для тривалих тренувальних та прогулянкових поїздок як асфальтом, так і ґрунтовими дорогами.
1 — перемикач швидкостей (від спортивного велосипеда); 2 — заднє колесо (від спортивного велосипеда); 3 — багатошвидкісний блок зірочок (від спортивного велосипеда); 4 — амортизатор (2 шт.); 5 — рама; 6 — гальмо; 7 — гальмівний важіль (2 шт.); 8 — переднє колесо (від велосипеда «Школяр»); 9 — приводний ланцюг (велосипедний, t = 12,75); 10 — ведуча зірочка (від дорожнього велосипеда); 11 — рульова тяга (2 шт.); 12 — педальний вузол (від дорожнього велосипеда); 13 — рульовий важіль (від спортивного велосипеда); 14 — пружина передньої підвіски (від клапанів двигуна автомобіля МАЗ); 15 — сидіння
Машину виготовлено із застосуванням вузлів і деталей від спортивних велосипедів та велосипеда «Школяр». Основні принципи конструкції загальновідомі та перевірені, але ми прагнули зробити веломобіль надійним і зручним.
Це триколісна машина: два передніх колеса — керовані, одне заднє — ведуче, воно більшего діаметру. Керування здійснюється саморобними рульовими важелями, тягами та поворотними кулаками. Підвіска всіх коліс — активна, м’яка: передніх — на пружинах, заднього — на амортизаторах.
1 — корпус поворотного кулака (труба Ø22, 2 шт.); 2 — балка передніх коліс (труба Ø22); 3 — короткий лонжерон (труба Ø25, 2 шт.); 4 — косинка (стальний лист s2, 4 шт.); 5 — довгий лонжерон (труба Ø25, 2 шт.); 6 — підкос (труба Ø15, 2 шт.); 7 — вушко кріплення задньої вилки (стальний лист s3, 2 шт.); 8 — рамка спинки сидіння (труба Ø22); 9 — вушко кріплення спинки сидіння (стальний лист s2, 2 шт.); 10 — корпус каретки педального вузла (труба Ø28); 11 — консольна стійка педального вузла (труба Ø28); 12 — передня поперечина (труба Ø25); 13 — вушко кріплення сидіння (стальний лист s2, 2 шт.); 14 — задня поперечина (труба Ø20); 15 — перемичка задньої вилки (труба Ø20); 16 — перо задньої вилки (труба Ø20, 2 шт.); 17 — задній амортизатор (2 шт.); 18 — вушка кріплення задніх амортизаторів (стальний лист s3, 2 шт.)
Рама веломобіля — зварна, виготовлена з тонкостінних круглих труб. Сидіння — ергономічне, напівлежаче, жорстко закріплене на рамі.
Гальмо — кліщового типу, з приводом лише на заднє колесо.
Передні колеса з зовнішнім діаметром шин 500 мм узяті від дитячого велосипеда «Школяр», але доопрацьовані — встановлені нові, подовжені втулки. Крім того, штатні підшипники замінено на радіальні стандарту 180202. У підвісці використані пружини від клапанів двигуна автомобіля МАЗ.
1 — рульова тяга (сталева смуга); 2 — вісь (болт М6х25); 3 — передня балка; 4 — вісь поворотного кулака (болт М10×125); 5 — гайка М10 зі шплінтом Ø2; 6 — скоба (сталева смуга); 7 — пружина; 8 — бронзова втулка (2 шт.); 9 — корпус кулака (труба Ø22); 10 — спиця колеса; 11 — спицевий фланець (2 шт.); 12 — корпус втулки колеса; 13 — вісь переднього колеса; 14 — підшипник 202 (2 шт.); 15 — гайка М12; 16 — шплінт Ø3; 17 — шайба (2 шт.)
Заднє колесо з зовнішнім діаметром шини 750 мм — від спортивного велосипеда, доопрацьоване. У нього подовжено втулку муфтою та виготовлено нову відповідну вісь.
Веломобіль — багатошвидкісний. Його ведуча зірочка розташована на консольній стійці, винесеній уперед рами.
1 — капроновий чохол; 2 — поперечина рами; 3 — вушко; 4 — болт М5; 5 — основа сидіння (дюралюміній, лист s2); 6 — пінополіуретанова підкладка
Основа сидіння — вигнутий і «відбитий» дюралюмінієвий лист товщиною 2 мм, закріплений безпосередньо на рамі. Зверху він оклеєний поролоном і обтягнутий яскравим капроновим чохлом. Рамка спинки сидіння водночас є опорною стійкою амортизаторів задньої підвіски.
Випробування показали, що веломобіль загалом виправдав покладені на нього сподівання — конструкція виявилася надійною, досить комфортною й швидкісною. Його експлуатували протягом двох сезонів — від весни до осені. Це були й швидкісні заїзди по рівній трасі, і ділові поїздки містом (у ризикованому режимі), і тривалі заміські прогулянки пересіченою місцевістю.
Звичайно, у веломобіля були й недоліки. Передусім — надто довгий приводний ланцюг, який потребував проміжного натягувача-напрямника, для чого під час експлуатації встановили спеціальний ролик.
1 — розпірна втулка; 2 — каретка блоку зірочок; 3 — подовжувальна муфта; 4 — штатна втулка (розрізана); 5 — спицевий фланець (2 шт.); 6 — конус затягування підшипника; 7 — шайба (2 шт.); 8 — гайка М10; 9 — подовжена вісь
Ще один мінус — відсутність крил на колесах і даху над головою, що знижувало комфортність їзди. Якщо перше було помітне лише в дощ, то дах став би в пригоді й за сонця. Часто виникала й потреба в багажнику — особливо під час ділових поїздок містом і тривалих прогулянок за його межами. Оснастити веломобіль цим було неважко, але це збільшувало вагу та лобовий опір.
Ще один суттєвий недолік — трьохслідність. Якщо на гарному шосе це майже не відчувалося, то вибоїни, ями й горби на ґрунтових дорогах значно ускладнювали їх об’їзд.
Зрештою веломобіль був розібраний (не стільки через недоліки, скільки через брак місця для зберігання), а вузли й деталі використані в інших конструкціях.
А. МАТВІЙЧУК