Улюблений автомобіль у селі — це, безперечно, повнопривідний, підвищеної прохідності ВАЗ 2121 «Нива». Спеціальних причепів саме для цієї моделі, що мають велику вантажопідйомність і здатні експлуатуватися в умовах бездоріжжя, наша промисловість, на жаль, не випускає. А шкода! Потреба в них у сільського жителя величезна: треба й будматеріали привезти, і добрива, і доставити на ринок продукцію свого городу. Словом, причіп до «Ниви» просто необхідний! Тому-то я й спроєктував, і виготовив його самостійно.
Власна маса причепа — 250 кг. Згідно з вимогами ДАІ загальна маса причепа, не обладнаного гальмами, із вантажем має бути не більше половини спорядженої маси тягового автомобіля, тобто не більше 750 кг. Таким чином, вантажопідйомність причепа, дозволена органами ДАІ, — 500 кг, фактична ж — удвічі більша: до 1000 кг. Крім того, відкидний задній борт і гладка підлога кузова забезпечують зручність навантаження й розвантаження. Наразі причіп зареєстрований і успішно використовується. До мене неодноразово зверталися сільські умільці з проханням надати креслення, тому я й вирішив написати в журнал «Моделіст-конструктор». Сподіваюся, що багато його читачів із задоволенням візьмуться за будівництво причепа.
За основу ходової частини взята задня вісь із рессорами та ступицями від списаного на металобрухт пересувного компресора ПР-10. Ширину колії підігнано під колію тягового автомобіля. Для цього товстостінну трубу осі зовнішнім діаметром 80 мм розрізано й укорочено на токарному верстаті зі зняттям фаски під зварювання. Згодом вісь зварено електродуговим зварюванням. Кількість листів рессор зменшено з кожного боку на два. Диски коліс і шини — від автомобіля УАЗ — розміром 8,40×15″. Вушка рессор приварено до рами зі швелера та сталевих труб прямокутного перерізу 25×50 мм. Для подачі мастила болти кріплення рессор мають внутрішній канал і круглу головку зі зрізаною гранню. Обертання болтів виключається привареними до вушок пластинами розміром 15×25 мм із двоміліметрової сталі.

1 — скоба (сталь, пруток Ø 20), 2 — пластина посилювальна (сталь, товщина 10 мм), 3 — перегородка посилювальна (сталь, 4x100x125), 4 — дишло (сталь, швелер № 12), 5 — пластина посилювальна (сталь, 5x50x90), 6 — стійка кронштейна запасного колеса (сталь, труба 20), 7 — обвідка кузова (сталь, кутник 32×32), 8 — обшивка кузова (сталь, товщина 1,2 мм), 9 — днище (сталь, товщина 2 мм), 10 — замок, 11 — петля, 12 — бампер (сталь, труба 25×15), 13 — лонжерон (сталь, швелер №16), 14 — вушко (сталь), 15 — поздовжній зв’язок (сталь, труба 25×25), 16 — поперечний зв’язок (сталь, труба 25×25), 17 — обвідка заднього борта (сталь, труба 25×50), 18 — пластина брудозахисна (сталь, 2x150x280), 19 — пластина опорна (сталь, 14x140x160), 20 — підкос (сталь), 21 — вісь (від компресора ПР-10).
Дишло причепа зроблено з гнутого рівнополичного швелера. Підлога кузова — сталевий лист товщиною 2 мм. Стійки кузова, верхнє обрамлення бокових і переднього бортів зварено зі сталевих «кутників» 32×3. Площини бортів — сталеві листи товщиною 1,2 мм. Навіси заднього борта діаметром 16 мм виточено зі сталевого кругляка. Вказівники поворотів, габаритів, стоп-сигнали — від автомобіля КамАЗ. Передбачено пластину для кріплення номерного знака з лівого за рухом боку причепа, а також його освітлення. Захист сигнальних ліхтарів забезпечується зварною конструкцією з труби перерізом 25×25 мм. Брудозахисні щитки вирізано з транспортерної стрічки; для їх кріплення до рами приварено пластини розміром 30×270 мм із сталі товщиною 2 мм. Кріпляться щитки до пластин за допомогою болтів.
Запасне колесо розташовується в передній частині причепа і фіксується на кронштейні трьома гайками М14.
Усі деталі причепа пофарбовано автомобільною емаллю МЛ-152 сірого кольору.
Порядок виготовлення рами причепа.

1 — балка поздовжня (сталь, труба 45×3,5), 2 — кронштейн задній (сталь, кутник 75×8), 3 — хомут (сталь, товщина 4 мм), 4 — розкос (сталь, кутник 32×3), 5 — пластина кріпильна (сталь, товщина 6 мм), 6 — гак буксирний (від автомобіля УАЗ), 7 — болт М12×40 (4 шт.).
До основи з двох швелерів спочатку приварено три поперечини — труби перерізом 25×50 мм. А потім — вушка для кріплення рессор.
Заздалегідь необхідно підготувати вісь зі ступицями. До основи рами закріпити рессори з віссю. У задній частині кріплення рессор передбачено деталь, що компенсує їх подовження під час руху.
Далі необхідно виготовити дишло причепа та буксирувальний пристрій до автомобіля.

Найбільш прийнятний варіант збирання рами з дишлом такий: зачепити дишло причепа за буксирний гак автомобіля, потім основу рами з рессорами та віссю на колесах поставити в горизонтальне положення; вставити дишло в основу рами й приварити електродуговим зварюванням згідно з кресленням.
Збирання й зварювання решти деталей кузова, я думаю, труднощів не становлять, тому переходжу до опису буксирувального пристрою.
Він складається з жорсткої балки кронштейна, хомута, накладки, розкосів, пластин, буксирного гака. Буксирний гак взято від автомобіля УАЗ.
Конструкцію закріплено на кузові автомобіля в чотирьох точках. Передній кінець через накладку притягнуто чотирма болтами М8х30 до підлоги багажника й охоплює поперечину підлоги. Задній фіксується на бампері двома болтами М8х25 і двома болтами М10×25.

Балку вигнуто з труби діаметром 45 мм з товщиною стінки 3,5 мм. Хомут і накладку зроблено з листової сталі товщиною 4 мм. Задній кронштейн — з кутової рівнополичної сталі 75×8. У ньому для кріплення буксирного гака просвердлено отвори діаметром 13 мм. Краї кронштейна знизу обрізано на фрезерному верстаті. Розкоси виготовлено з кутової рівнополичної сталі 32×3. Пластини вирізано зі сталі товщиною 6 мм. У них згідно з кресленням слід розмітити й просвердлити отвори діаметром 8,6 мм, нарізати різьбу М10х1,25.
Тепер можна приступати до монтажу. За хомутом ретельно розмічають і свердлять отвори в підлозі багажника, при цьому необхідно враховувати, що буксирувальний пристрій має розташовуватися строго по осі автомобіля. Хомут і накладку стягують болтами М8х30. Просвердливши на місці отвори в задньому бампері, кріплять болтами М10 кронштейн. Буксирні петлі автомобіля замінити пластинами.
Зварювальні роботи найкраще виконувати, встановивши автомобіль на підйомник або яму. Електродуговим зварюванням прихопити балку до хомута й кронштейна, а розкоси — до кронштейна й пластин.

Щоб не зіпсувати зварюванням деталі автомобіля, усю конструкцію потрібно демонтувати й обварити на зварювальному столі. Залишилося зачистити шви, пофарбувати й установити буксирувальний пристрій на автомобіль. В останню чергу кріпиться чотирма болтами буксирний гак.
Необхідно підключити до бортової мережі автомобіля світлову сигналізацію.
Як страхувальний пристрій слід обов’язково встановити сталевий трос діаметром 8…10 мм або ланцюг.
«М-К» 9’94, А. ЛІНЧЕНКО, інженер-будівельник
