Ідея побудувати дачу-причіп прийшла під час експлуатації попередньої, також мобільної (див. «Моделіст-конструктор № 5′, 2005 р.). Нагадаю, та дача була збірно-розбірною з м’яким дахом і меншими розмірами, оскільки спочатку прив’язувалася до габаритів причепа «Скіф-2М». І хоча кожен її елемент був неважкий, збирати дачу доводилося все ж таки удвох.
Нова дача – що складається-розкладається. Щити її стін прикріплені до рами причепа шарнірно (навішені на нього на петлях – карткових або рояльних). Для приведення стін у робоче положення треба підняти їх зі штабеля — розкрити, наче пелюстки квітки з бутону. Тільки процес розкладання займає не годинник, а лічені хвилини. При цьому всі монтажні операції під силу виконати одному. І лише іноді виникає потреба «третьої» руки — але це буває у сильний вітер (або коли дача встановлюється на косогорі). У цих випадках завжди допоможуть домочадці.
Конструкція задуманої мобільної дачі з досить значними розмірами унеможливлювала використання під неї готового (випущеного промисловістю) причепа. Серійний причіп все одно зажадав би значних переробок, тож дешевше і навіть простіше було виготовити причіп самому — такий, який треба. А ось питання — яке, вирішилося не одразу. Довелося подумати «на папері». Зрештою спроектував його за типом розпуску (з висувними дишлом і заднім підрамником): у транспортному положенні він не довший за звичайний причеп, а в робочому — відповідає габаритам дачі. Але над компонуванням елементів дачі теж довелося поламати голову, хоч у результаті все вийшло досить просто.
Визначившись із розмірами та компонуванням складових частин дачі, приступив спочатку до виготовлення причепа. Причіп двоколісний, але без загальної балки мосту. Підвіска кожного колеса – незалежна, на поздовжніх важелях. Важелі саморобні, досить масивні. Їхнє шарнірне кріплення до рами виконане не через сайлент-блоки (резинометалеві втулки), а на двох шарикопідшипниках № 80205. Тому важелі дуже легко «відпрацьовують» усі нерівності доріг. Кожен важіль підресорений пружиною з амортизаторами від передньої підвіски автомобіля “Москвич-2140”.
Рама причепа зварена, дволонжеронна з п’ятьма поперечками. Усі поперечки (крім середньої) виконані з консольними випусками. Випуски з’єднані між собою з кожного боку нижніми обв’язками рамок жорстко прикріплених до рами бічних бортів. На верхні обв’язки спираються середні частини бічних стін після складання дачі в робоче положення.
Передній і задній борти мають більшою мірою декоративне призначення, ніж практичне, якщо не вважати того, що на них кріпляться світлоповертачі, а на задній ще й сигнальний ліхтар. Ці борти теж жорстко приварені до силових елементів причепа: перший-до дишлу, а другий – до заднього (теж висувається) підрамника.
Лонжерони виконані із стандартних сталевих прокатних прямокутних труб перерізом 65×40 мм, а поперечки — із труб перерізом 55×40 мм. З сортаментних труб виготовлено і рамки бортів. А ось пір’я виделок дишля і заднього підрамника довелося виготовити з поздовжньо зварених куточків. Справа в тому, що кожне перо мало входити всередину лонжеронів вільно, але без великих зазорів. Підходящих труб знайти так і не вдалося. Однак найбільша складність при виготовленні пір’я полягала не в припасуванні їх зовнішнього перерізу до внутрішнього перерізу лонжеронів, а в забезпеченні прямолінійності пір’я — дуже вже їх «повіло» від зварювання. Для цього пір’я довелося дуже ретельно рихтувати, а де треба і сточувати на наждаку.
Рамки переднього та заднього бортів зварені також із стандартних прокатних труб. До обв’язки заднього борту ще приварений бампер із квадратної труби 40×40 мм з гумовими буферами, а попереду на дишлі змонтовано тягово-зчіпний пристрій промислового виготовлення (використання саморобного не допускається технічними вимогами).
Каркаси передніх та задніх бортів причепа обшиті дюралюмінієвим листом, а боковини виклеєні зі склопластику за саморобними матрицями.
Підлога дачі складової. Середня частина його виконана з (фінської) фанери завтовшки 12 мм, фанерованої з обох боків пластиком. Тут підлога прикріплена гвинтами М6 з потайними головками до кутових рамних кронштейнів.
Передня та задня частини підлоги виготовлені заодно з відповідними торцевими стінами як єдиний кутовий елемент у формі латинської літери L, у якої основою є частина підлоги, а вертикаллю — стінка. При складанні вони встановлюються на пір’я дишла та підрамника через гумові прокладки, приклеєні до підлоги.
У L-подібному елементі частина підлоги та торцева стіна зібрані на ґратах із дерев’яних брусків. Тільки в стінах бруски решіток встановлені плашмя по відношенню до облицювання, тобто звернені до них ширшою стороною, а в підлозі-ребром. У кутовому стику брусок обв’язки загальний, виконаний з фальцем. Підлога тут облицьована з обох боків 8-мм фанерою, покритою з зовнішніх сторін епоксидкою з замішаною в ній алюмінієвою пудрою. Стінки із зовнішнього боку облицьовані листами пластику (текстоліту) товщиною 2 мм, а з внутрішньої — такою ж 4-мм фанерою, що й підлога, тільки фанера протонована морилкою. У всіх елементах порожнини ґрат між облицюваннями заповнені плитами будівельного пінопласту П-40.
Усі з’єднання брусків решітки виконані на епоксидному клеї. Листи облицювання, як зовнішньої, так і внутрішньої (і пластик, і фанера), приклеєні до ґрат і пінопласту «крапками» епоксидного клею. Частини підлоги кутових елементів вільними торцями пристиковані врівень до серединної частини підлоги і прикріплені до неї трьома картковими петлями кожна. При необхідності, від’єднавши петлі та знявши L-подібні елементи, можна використовувати причіп як звичайний вантажний.
До торцевих стінок по вертикальних сторонах шарнірно на рояльних петлях прикріплені стулки – крайні частини бічних стінок. Рояльні петлі встановлені по всій висоті стулок і для герметизації прикриті ще накладками зі шкірозамінника. Стик між стулкою та середньою бічною стіною у всіх місцях прикривається відповідними фальцями (чвертями), виконаними у кромках обох деталей. До фальців приклеєно ущільнювачі з тонкого поролону (можна з м’якого пінопласту або використовувати спеціальні гумові).
Середні частини бічних стінок виготовлені на кшталт торцевих. Опорами для них служать верхні кромки бортів, з якими вони також пов’язані рояльними петлями з накладками, що герметизують.
У центральних частинах бічних стінок влаштовані великі «глухі» вікна, а в передній торцевій стіні — кватирка, що відкривається: вона окантована дюралюмінієвим швелером і прикрита зверху невеликим козирком зі шкірозамінника.
Такі ж кватирки запроектовані в задніх стулках бічних стінок, але вирізана поки що тільки одна – з лівого боку. Як показала експлуатація, у кухню-передпокій потрапляє достатньо світла через одну кватирку та люк у даху. Хоча, відверто кажучи, кватирка потрібніша з іншого боку, для витяжної вентиляції — там встановлюється газова плита і готується їжа.
У задній торцевій стінці вирізаний дверний отвір, і з вирізаної частини виготовлені двері з вікном, що не відкривається. Двері навішені на трьох рояльних петлях з накладками зі шкірозамінника, а її притвор та обмеження ходу всередину здійснюються, як і у кватирок, за рахунок окантовки.
1 – зчіпний пристрій (промислового виготовлення); 2 – дишло; 3 – передній борт; 4 – передня стулка бічної стінки (2 шт.); 5 – передній L-подібний елемент (частина підлоги та торцева стінка); 6 – обшивка бокового борту причепа (виклеєний склопластик); 7 – бортовий (жовтий) світлоповертач (2 шт.); 8 – важіль підвіски колеса (2 шт.); 9 – пружина підвіски (від автомобіля ГАЗ-21 “Волга”, 2 шт.); 10 – амортизатор підвіски (від автомобіля “Москвич-408”, 2 шт.); 11 – колесо R12 (від мотоколяски, 2 шт.); 12 – рама причепа; 13 – задній підрамник; 14 – задня стулка бічної стінки (2 шт.); 15 – задній L-подібний елемент (частина підлоги та торцева стінка); 16 – болт М8 (10 шт.); 17 – бічна стінка (2 шт.); 18 – кватирка (оргскло, облямоване дюралюмінієвим профілем, з козирком зі шкірозамінника 3 шт.; 19 – відбортовка люка; 20 – задня половинка даху; 21 – накладка (шкірозамінник); 22 – передня половинка даху; 22 – передня половинка даху; окаймлене дюралюмінієвим профілем з козирком з шкірзамінника, 24 – підпірка або домкрат; 28 – дверна ручка-захват; 29 – блок задніх сигнальних ліхтарів (2 шт.); 34 – шарнірна карткова петля (6 шт.); 35 – середня (основна) частина підлоги (фанера, облицьована з обох сторін пластиком); лист s2);38 – висувні двері (фанера, s10); 39 – внутрішня перегородка; 41 – рояльні петлі шарнірних з’єднань (6 шт.); 42 – кутові шарнірні з’єднання з герметизуючими накладками (рояльні петлі, шкірозамінник, 4 шт.); 43 – приставний ганок
Стіни дачі однакові за товщиною та конструкцією: основою є решітка із соснових брусків перетином 40×24 мм. Бруски в ґратах стін укладені плашмя по відношенню до обшивок, тобто звернені до них ширшою стороною. Зовнішня обшивка всіх стін однакова з листів пластику (текстоліту) товщиною 2 мм. Ніші грат між обшивками заповнені пінопластом П-40 – він не горить і не вбирає воду, але служить хорошим тепло-і звукоізолятором. Внутрішня обшивка стін кухонної частини приміщення виконана з «облагородженої» (облицьованої пластиком) фанери товщиною 2 мм, а в житловій частині — зі звичайною, тонованою морилкою і покритою натуральним лаком. Вважаю, що таке оздоблення житлової кімнати, призначеної для ночівлі, найбільш екологічне.
У плані площа дачі поділяється внутрішньою перегородкою на два приміщення: кімнату відпочинку та кухню-передпокій. Приміщення з’єднані між собою дверним прорізом з фанерними відкатними (товщиною 10 мм) дверима, вставленими всередину перегородки під час її виготовлення (між облицюваннями). Перегородка, що «ламається», складається з трьох частин, з’єднаних на рояльних петлях (стики прикриваються накладками зі шкірозамінника). Після монтажу дві короткі частини перегородки утворюють з боку житлового приміщення невелику, але заввишки від підлоги до стелі, нішу для речей. Частини перегородки зібрані на дерев’яних ґратах із брусків перерізом 40×24 мм і обшиті з боку кухні листами «облагородженої» фанери, а з боку кімнати — звичайною фанерою (товщиною 4 мм).
1 – причіпний пристрій; 2 – промінь дишла (труба 55×25, 2 шт.); 3 – опорна рамка запасного колеса (гнутий швелер 25×15, сталевий лист s2); 4 – косинка (сталевий лист s2, 2 шт.); 5 – обв’язування переднього борту (труба 40×25); 6 – дуга переднього борту зі стійкою (труба 20×20); 7 — перо дишла (труба 49×28 — зварена вздовж двох куточків 45×28); 8 – рядова поперечна рамка (труба 55 40, 2 шт.); 9 – вушко кріплення важеля підвіски (сталь, лист s5, 4 шт.); 10 – лонжерон (труба 65x40x5, 2 шт.); 11 – обв’язування бокового борту (труба 40×25, 2 шт.); 12 – дуга бокового борту зі стійками (труба 20×20); 13 – середня поперечка (труба 55×40); 14 – опорна полиця середньої частини підлоги (гнутий куточок 30×20, сталевий лист s2, 4 шт.); 15 – гайки М16, приварені до лонжеронів (8 шт.); 16 – кронштейн кріплення середньої частини підлоги (гнутий куточок 30×20, сталевий лист s2, за потребою); 17 – перо заднього підрамника (труба 49х28 – зварена вздовж з двох куточків 45х28); 18 – обв’язка заднього борту (труба 40×25); 19 – дуги заднього борту зі зв’язкою та стійкою (труба 20×20); 20 – бампер (труба 40×20); 21 – буфер (гума, 2 шт.)
1 – внутрішня обшивка стін (фанера, s4); 2 – решітка торцевої частини (брусок 40×24); 3 – теплозвукоізолюючий наповнювач (пінопласт П-40); 4 – внутрішня обшивка підлоги (фанера s4); 5 – ребро-брусок решітки підлоги (фанера s10, 5 шт.); 6 – поріг (брусок 40×12); 7 – зовнішня обшивка торцевої стіни (гетинакс, лист s2); 8 – обв’язок (брус 100×100 з фальцем); 9 – зовнішня обшивка частини підлоги (фанера s4); 10 – фігурна вставка (дошка s24); 11 – притолока (брусок 40×24); 12 – стійка стіни (брусок 40 24, 4 шт.)
Декілька слів про технологію виготовлення стін. Спочатку робиться грати. Її бруски стикуються вполдерева і з’єднуються за допомогою епоксидного клею. Потім на рівній площадці (на підлозі) розкладається одна з обшивок і до неї приклеюється грати і привантажується на час полімеризації клею. Потім осередки заповнюються листами пінопласту завтовшки трохи більшою, ніж бруски. Попередньо на внутрішню поверхню нашиваються обшивки мазки клею. Давши час клею на застигання, вирівнюють поверхню пінопласту врівень з брусками за допомогою розпеченого ніхромового дроту, наносять на ті й інші мазки епоксидки і приклеюють іншу обшивку. Якщо є досвід подібної роботи, то операції можна поєднати.
Стеля та дах дачі поєднані, тобто є єдиною конструкцією, але складаються з двох половинок (умовно передньої та задньої, оскільки їх можна і міняти місцями). Половинки відрізняються лише тим, що до однієї з них прикріплена накладка із гідроізоляційного матеріалу, яка перекриває стик між частинами даху. Стикуються бруски трохи підняті над площиною даху, утворюючи поперечні буртики, що перехоплюють і відводять воду, що потрапила на дах.
1 – окантування дверей (дюралюмінієвий двотавровий профіль зі зрізаними однією або, місцями, двома полицями); 2 – брусок 40х24 решітки; 3 – теплозвукоізолюючий наповнювач (пінопласт П-40); 4 – окантування вікна (дюралюмінієвий швелер); 5 – вікно (оргскло s5); 6 – рояльна петля; 7 – фігурна вставка (дошка s24)
Є ще одна відмінність між половинками даху. В одній з них виконаний люк розмірами у світлі 450×380 мм, з відбортуванням вище даху (щоб не затікала вода). Через люк можна піднятися на дах, щоб там позагоряти або вести звідти фото- або відеозйомку. Люк закривається кришкою із жовтого оргскла, а тому в приміщенні навіть у похмуру погоду здається сонячно.
Начинка даху зроблена за типом передньої та задньої частин підлоги: бруски ребер жорсткості перетином 52×10 мм виготовлені з 10-мм фанери і також встановлені на ребро; ніші заповнені пінопластом, облицьовані фанерою. З зовнішнього боку дах покритий двома шарами скловолокна на епоксидці із замішеною в ній алюмінієвою пудрою, а з внутрішньої сторони обклеєна облагородженою 2-мм фанерою білого кольору.
1 – зовнішня обшивка (гетинакс, лист s2); 2 – грати (брусок 40×24); 3 – теплозвукоізоляційний наповнювач (пінопласт П-40); 4 – внутрішня обшивка (фанера s4); 5 – рояльна петля
1 – обшивка з боку житлової кімнати (фанера s4); 2 – двері (фанера s10); 3 – поріг дверного отвору (брусок 40×22); 4 – одвірок дверного отвору (брусок 40×22); 5 – притолока дверного отвору брусок 40×22); 6 – штанги (труба Ø22, 2 шт.); 7 – брусок 40х22 решітки; 8 – рояльна петля; 9 – накладка (сталева пластина 80x22x2, 6 шт.); 10 – гайка М8 (6 шт.); 11 – шуруп (5×25, 12 шт.)
Дах дачі має і важливе конструктивне значення: він з’єднує між собою всі стіни та фіксує їх у вертикальному положенні. Для цього в стелі вздовж країв по периметру зроблений паз-жолобок шириною товщину стін (з невеликими припусками) і глибиною 30 мм.
У похідне (транспортне) положення дача укладається у наступній послідовності. Спочатку на підлогу причепа стелиться м’яка прокладка, на неї – складена вдвічі перегородка, а зверху (до рівня трохи вище за колісні ніші) – ковдри і матраци (або встановлюються дистанційні прокладки). Потім, одна на іншу, – половинки даху, повернені на 90 ° щодо положення у зборі. Потім закриваються стулки (притискаються до торцевих стінок) і по черзі опускаються бічні стінки і останніми – кутові елементи: спочатку передній, а потім задній. Ну а на завершення в лонжерони до краю засуваються і через спільні отвори закріплюються болтами М16 пір’я дишла та заднього підрамника.
1 – стикувальна балка (брус 70×52); 2-накладка (шкірозамінник); 3 – поздовжня пазова балка (брус 52 52, 2 шт.); 4-поперечне ребро (фанера s10, 3 шт.); 5 – поперечна пазова балка (брус 52×52); 6 – борт люка (фанера s10, 2 шт.); 7 – верхня обшивка (фанера, лист s4); 8 – нижня обшивка (фанера, лист s4); 9 – теплозвукоізолюючий наповнювач (пінопласт П-40)
1 – рама причепа; 2 – підлога причепа; 3 – складена вдвічі перегородка; 4 – половинки даху (повернені на 90 °); 5 – ліва бічна стінка; 6 – права бічна стінка; 7 – передній кутовий елемент зі складеними стулками; 8 – задній кутовий елемент зі складеними стулками; 9 – задній підрамник у засунутому положенні; 10 – дишло в засунутому положенні; 11 – тверда проставка (за потребою); 12 – м’яка прокладка (за потребою); 13 – бічний борт
При укладанні дачі в похідне положення між поверхнями, що стикаються, укладаються м’які прокладки (або поношена «другого терміну» одяг), а в проміжки — проставки з м’якої деревини або твердого пінопласту. У порожнині та ніші між елементами можна скласти речі, інвентар та ін.
Складання дачі в робоче положення проводиться, як кажуть, у зворотній послідовності, проте з деякими особливостями. Перед цим треба вибрати відносно рівну площадку, причому таку, щоб і відпочивати було приємно, і природи великої шкоди не завдати. Спочатку відвертаються болти в лонжеронах, з них висувається задній підрамник і в новому положенні знову фіксується болтами. Під кути встановлюються підставки чи домкрати. На пір’я опускається задній L-подібний елемент, що здійснив попередньо «підйом з поворотом». Така сама операція проводиться з переднього боку причепа — з дишлом і торцевою стінкою. Далі піднімається одна з бічних стінок, а до неї, розкриваючи, притискають стулки. Те саме здійснюють і з іншого боку.
1 – бічна стінка; 2 – стулка; 3 – дужка-фіксатор (дюралюмінієвий швелер)
При виконанні цих операцій для страховки використовую П-подібні дужки-фіксатори з невеликих відрізків алюмінієвих швелерів, щоб зафіксувати бічні стінки від звалювання під натиском вітру або нахилу причепа (дужки прибираю під час встановлення даху). Після цього всередині дачі монтується перегородка: з правого боку вона кріпиться болтами М8ц до середньої бічної стінки, а з лівої – до задньої стулки: потім закріплюються штанги.
На завершення з підлоги піднімається (трохи вище за стіни) перша половинка даху (яка без накладки), повертається на 90° (тільки не переплутати — в який бік, а то доведеться повертати вже на 180°) і акуратно, щоб верхні кромки потрапили в паз , Укладається на стінки. Так само роблять і з іншою половинкою даху, поправивши при необхідності водонепроникну захисну накладку.
Після монтажу дачі під кути причепа або під дишло та задній підрамник ставляться дерев’яні стовпчики або підпірки із підручних матеріалів. Можна використовувати для цього і домкрат з комплекту машини. Біля вхідних дверей ставиться розкладне ганок або невеликий відрізок окантованого з протилежних боків колоди, щоб було зручніше входити.
Житлове приміщення обладнується складними меблями, а кухня – портативними газовою плитою та холодильником. У звуженій частині кухні (де виступає з житлового приміщення ніша) ставиться піддон і влаштовується душ-умивальник.
В. КОЛЯСКІН