У дбайливого господаря, особливо сільського жителя, присадибної техніки багато не буває. Ось і я отримав ще один мінітрактор. Як завжди — саморобним (про мою попередню роботу можна подивитися у «М-К» № 1-2023 ). Цього разу, крім функціональності, особливу увагу приділяли естетиці та ергономіці. Хотілося отримати не тільки надійну, але ще зручну, красиву машину. Щоб була «кращою, ніж із заводу».
Компонування – традиційне для аматорських конструкцій «переломка». Обидві напіврами виготовлені з великим запасом міцності – зварені зі 120-мм швелера. Вузол зчленування з трьома підшипниками виконаний на зразок трактора «Кіровець» К-700, лише маленький. Мости — укорочені від «Волги» ГАЗ-3110, але головна пара стоїть від «Газелі» з передавальним числом 5,125. Колісні диски взяв від Mitsubishi Delica та допрацював їх для встановлення шин від квадроцикла.
Силовий агрегат встановлений на передній піврамі. Двигун використав інжекторний ВАЗ-2111. Радіатор від ВАЗ-2109 з двома електричними вентиляторами від Toyota. Кошик зчеплення та вичавний підшипник від ВАЗ-2109, ведений диск від автомобіля «Москвич-412». Привід педалі зчеплення механічний за допомогою тяги.
«Родзинка» конструкції – саморобна трансмісія. Картер КПП зварений з двох корпусів від коробки передач від “Москвича-412” (використовував її за основу, тому що вона найкомпактніша з вітчизняних). Основна — нижня КПП — москвичівська у зборі. У верхній частині корпусу встановлено коробку відбору потужності (КОМ). Вихід з неї (відключається) йде на додаткову КПП, яка має чотири передачі вперед і одна задня. З основної коробки передач момент, що крутить, передається на саморобну роздавальну коробку з понижувальною передачею і реверсом. А від роздавальної коробки – за допомогою карданних валів тяга йде на передній та задній мости.
Оскільки у трактора при виконанні важких робіт навантаження на кермо бувають дуже великими, то встановив рейку та гідропідсилювач керма від потужного позашляховика Toyota Prado. Рульову колонку з регулюванням нахилу зробив сам. Вийшло дуже вдало, кермо можна крутити буквально одним мізинцем.
Трактор оснащений гідравлічною системою, необхідною для роботи з різним навісним обладнанням. Для цього виготовив редуктор приводу трьох насосів: двох НШ-10 та одного НШ-32. Перші задіяні в парі на основну гідравліку підйому навішування та не відключаються від приводу. Насос НШ-32 з приводом, що відключається, — для додаткового обладнання (наприклад, гідромотора на шнекороторі тощо). Нормальна робота цих насосів забезпечується використанням двох саморобних зворотних клапанів. Фільтрування олії з гідророзподільників здійснюється через фільтри грубої та тонкої очистки.
Задня навішування – 3-точкова з приводом від двох гідроциліндрів. Також є два гідророзподільники: Р-40 для основної гідравліки (чотири секції) та Р-80 для додаткового обладнання.
Олія гідравлічної системи заливається у 15-літрову ємність загального бака. У другій частині бака за подвійною перегородкою знаходиться паливний відсік об’ємом 35 л. Бак зварений зі сталі завтовшки 1,5 мм, він встановлений за захисною дугою водія.
Для зниження на 180 мм виходу валу відбору потужності (ВОМ) з КПП, використовуючи фрагменти 120-мм швелера та шестерень КПП ВАЗ-2109, виготовлений редуктор. Спочатку хотів встановити на виході редуктора фланець від заднього моста класичних «Жигулів», але у процесі роботи вирішив модернізувати вихідний вал. З цією метою довелося переробити корпус редуктора. Виточив новий вал нижньої шестерні (як заготовка взяв передню маточину від автомобіля Ford). Внутрішні шліци маточини такі ж, як у ВАЗ-2109, а зовнішній діаметр – під підшипник 39 мм. Проточив маточину на токарному верстаті під посадковий розмір 35 мм та під шестірню. Виточив нові корпуси під підшипники. З’єднання з виходом КПП валу відбору потужності вирішив зробити плаваючим, але максимально міцним. Для цього використав муфту синхронізатора КПП ВАЗ.
Дискові гальма, встановлені тільки на задні колеса. Педальний вузол саморобний. Сидіння від «дев’ятки». Глушник і очищувач повітря – зварні, вони закріплені на захисній дузі. Там же встановлено балку зі світлодіодними фарами головного світла. На верхній частині очищувача повітря є світлодіодний маячок. Задні ліхтарі розміщені на задній частині бензобака.
Електроустаткування стандартне 12-вольтове. Стартер від Toyota, генератор ВАЗ-2110. Акумуляторна батарея на 60 А год встановлена в ніші під підлогою з правого боку. Прилади на саморобному щитку від ВАЗ-2105 та ВАЗ-2106.
Тепер про зовнішні елементи оздоблення. Капот зроблений з металу товщиною 1 мм, крила – 1,5-мм сталі. Трактор пофарбований синьо-зеленою фарбою металік. На боках закріплені шильдики з назвою машини та символом 4WD, вирізані з нержавіючої сталі завтовшки 4 мм.
Відеоогляд саморобного мінітрактору «Колібрі»:
У такому вигляді трактор успішно експлуатувався зимово-весняний сезон 2023 року. Взимку чистив сніг за допомогою шнекороторної установки та ковша. Весною обробляв город фрезою. Машина добре показала себе в роботі, але виявився і один недолік – за допомогою заднього відвалу чистити сніг виявилося не дуже зручно. Готуючись до зими 2024 року, довелося зайнятися модернізацією та сконструювати передню навішування з гідравлікою. Тепер працювати стало набагато простіше та ефективніше.
Юрій ЖУРАВЛЄВ, с. Кулунда (Алтайський край)