Не даремно кажуть, що “баня парить, баня жарить, баня все підправить!”. На жаль, для багатьох сенс цього народного прислів’я дійде занадто пізно, коли перелік захворювань починає наближатися до критичної межі. Адже, здавалося б, що простіше, ніж навчили старші покоління: гаряча лазня, березовий віник – і жодна хвороба не візьме! Профілактичні властивості лазні відомі з давніх часів, тому ті, хто турбується про своє здоров’я, постійно “дружать” з нею. Не рідкість сьогодні власні лазні та сауни на дачах, садових ділянках та за містом. Будують сауни також на підприємствах, спортивних комплексах, доповнюючи їх кімнатами відпочинку, басейнами, залами тренажерів та іншими атрибутами для зміцнення здоров’я.
Будівництво самого приміщення лазні або сауни не викличе особливих труднощів у людей, які вміють тримати топір і пилу, особливо у читачів “М-К”. При цьому можна скористатися “дідівськими” методами, традиційними, віками перевіреними способами, або більш сучасними технологіями (див., наприклад, “М-К” № 10 за 1991 р.). Проте кожен будівельник рано чи пізно стикається з головним питанням – конструкція печі, оскільки абсолютно зрозуміло: немає хорошої печі, не буде і гарячої лазні.
1 — топка, 2 — пламегаситель, 3 — бак для води, 4 — теплообмінник.
Потрапивши в таку ситуацію, я дуже багато думав над цим питанням, багато перегортав літератури, багато бачив у натурі, багато пережив на собі, приймаючи жар цих лазень. Як ні дивно, але більшість конструкцій мені не сподобалася через те, що пар в них “сирий”. А ведь саме головне в сауні або лазні – температура і “сухий” пар.
Яку ж зробити піч у лазні на власній фазенді? По-перше, вважаю, що використовувати електронагрів економічно невигідно. По-друге, конструкції печей з бічними баками для води не дозволяють отримати пар з потрібною “сухістю”, оскільки вода закипає набагато раніше, ніж прогрівається об’єм парильні – утворюється той самий “сирий” пар.
1 — стінка (сталь, 0,8x500x600 мм, 2 шт.), 2 — лист бічний (сталь, 0,8x350x500 мм, 2 шт.), 3 — штуцер (3/4″ довжина 40 мм, 3 шт.), 4 — лист верхній (сталь, 0,8x350x600 мм), 5 — кришка (сталь, 0,8x200x350 мм), 6 — петля (сталь, 0,8x30x60 мм, 2 шт.), 7 — зчепка подвійна (2 шт.), 8 — лист нижній (сталь, 0,8x350x600 мм).
Проаналізувавши все це, обдумавши свої можливості, я діяв наступним чином. Зробив звичайну піч-«буржуйку» з теплообмінником всередині топки для нагрівання води та відкритим карманом над топкою для каменів. Розташування “каменя” обумовлено технікою безпеки — «надавши» пару, можна отримати важкі опіки, якщо вивід пари робити в бік; у моєму випадку він йде вгору.
1 — бічна стінка (сталь, 2x146x246 мм, 2 шт.), 2 — задня стінка (сталь, 2x150x150 мм), 3 — планка (сталь, 2x10x120 мм, 4 шт.), 4 — заслінка (сталь, 2x145x300 мм), 5 — труба (100×2,5 мм, довжина 30 мм), 6 — труба (105×2,5 мм, довжина 30 мм), 7 — передня стінка (сталь, 2x74x150 мм, 2 шт.), 8 — лист з отворами Ø95 мм (сталь 2x146x246 мм, 2 шт.).
Сама піч виготовлена зі звичайної листової сталі товщиною 4…5 мм. Використання “нержавіючої” сталі для таких цілей я не рекомендую через її низьку теплообмінність. А от для бака з гарячою водою та теплообмінника – це найбільш підходящий матеріал.
1 — труба (50×2,5 мм, довжина 250 мм), 2 — труба (50×2,5 мм, довжина 447,5 мм, 2 шт.), 3 — штуцер (3/4” довжина 50 мм, 2 шт.), 4 — шайба (50×2,5 мм, 2 шт.).
Бак робиться окремо від печі, тому його можна розмістити в будь-якому приміщенні: в передбаннику, в мийковому відділенні або навіть зовні бані – залежить від площі та зручностей з подачею водопроводу. Бак кріпиться на стіні, його нижній рівень повинен бути вище теплообмінника печі мінімум на 500 мм. Штуцера бака та теплообмінника з’єднуються гумовим шлангом з кріпленням затисками. При цьому слід слідкувати, щоб шланг не провисав і рівномірно піднімався від печі до бака. Загалом, шланг можна замінити трубами, це буде визначатися вашими можливостями.
1 — лист з отвором для труби (сталь 4x342x592 мм), 2 — труба (сталь 100×2 мм, довжина 300 мм), 3 — теплообмінник, 4 — лист задній з отворами під штуцери теплообмінника (сталь, 4x350x600 мм), 5 — лист бічний (сталь, 4x592x592 мм, 2 шт.), 6 — лист нижній (сталь, 4x342x592 мм), 7 — опора (труба 20×2, довжина 147 мм, 2 шт.), 8 — п’ята (0 30×3 мм, 4 шт.), 9 — опора (труба 20×2 мм, довжина 47 мм, 2 шт.), 10 — бічна стінка піддувала (сталь, 4x100x400 мм, 2 шт.), 11 — задня стінка піддувала (сталь 4x100x342 мм), 12 — дно піддувала (сталь, 4x342x392 мм), 13 — стінка екрану (сталь 4x200x450 мм, 2 шт.), 14 — дно і козирок екрану (сталь, 4x200x342 мм, 2 шт.), 15 — бічни стінки передньої стінки (сталь, 4x50x400 мм, 2 шт.), 16 — дверцята топки (сталь, 4x270x270 мм), 17 — защілька (2 шт.), 18 — скоба (2 шт.), 19 — дверцята піддувала (сталь, 4x100x270 мм), 20 — нижня частина передньої стінки (сталь, 4x20x250 мм), 21 — втулки петлі, 22 — середня частина передньої стінки (сталь, 4x50x250 мм), 23 — втулки петлі, 24 — верхня частина передньої стінки (сталь, 4x350x300 мм).
Загальна конструкція печі та її окремих частин показана на малюнках. Хочу лише відзначити, що для уникнення розриву бака та коліна теплообмінника взимку воду з них слід зливати (знімаючи один з кінців шланга). Якщо ж водяна система складається з труб, слід передбачити в ній тройник з заглушкою або спеціальний кран.
В. ПАДЕРІН