Згідно існуючої класифікації, так називають мікромотоцикли, призначені для міського користування (їхні габарити дозволяють зберігати машину в квартирі та перевозити її в легковому автомобілі).
А “сімейний” – тому що конструкція виявилася зручною як для мене, так і для мого сина. Побудували два мінібайка: вони відрізняються лише фарами, а в іншому вони ідентичні. Отож, буде йти мова про цю типову “сімейну” конструкцію.
Найскладнішим вузлом є, звісно ж, рама. Вона зварена зі сталевих труб. Перекладина ціла, а передній і задній силові підкоси складні. Загнуті на трубогнучкій станції і обпилені заготовки підкосів зварені так, що місце їхнього з’єднання нагадує, образно кажучи, рукостискання. Це зроблено для того, щоб змістити двигун Д-6 вліво, оскільки в ту ж сторону зміщена і ведуча зірочка через велику ширину заднього колеса (воно, як і переднє, від карту).
З перекладиною і заднім підкосом з’єднана в одній точці рама внутрішнього багажника. Основний її силовий елемент вигнутий схоже на подкову з труби Ø20 мм і зварений з відрізком такої ж труби, в якій є попідручний паз для звичайної форточної петлі. До останньої прикріплено основу сидіння з десятиміліметрової фанери. Зверху на нього наклеєна поролонова подушка, обтягнута штучною шкірою.
Сидіння одночасно служить і кришкою багажника, утвореного стінками з міліметрового жолоба, обернутого навколо заднього підкоса і припаяного до рами. Знизу стінки закриті нахиленим жолобчастим дном. Задня частина багажника зсередини посилено трикутними накладками-косинками, припаяними до рами ліворуч і праворуч. Косинки несуть по одній горизонтальній цапфі Ø10 мм, призначеній для кріплення амортизаторів і зовнішнього багажника.
Знизу до рами припаяні також втулки підніжок, гальмівного важеля (до перемички) та маятника (до заднього підкоса). Перші дві з труб Ø25 мм особливою складністю не відрізняються. От тільки в втулці гальмівного важеля просверлено глухе отвір, куди вставляється кінець гальмівного пружинного механізму (інший його кінець — на важелі).
Втулка маятника трохи витонченіша. Вона асиметрична відносно підкоса, має вушко з різьбленням для гвинта натягу гальмівного тросика і два бронзові підшипники ковзання для осі маятникової вилки. Підшипники встановлені на місце після зварювання і для забезпечення співосійності їхніх отворів оброблені розрізуванням. Вилка симетрична відносно продольної осі. Вона складається з петель, бічних труб Ø20 мм, прошивок і стрічки Ø15 мм. Передні кінці бічних труб зігнуті, задні розплескані, і всі вони припаяні до петель і прошивок. В останніх просверлені отвори Ø10 мм, куди вварені цапфи для штоків амортизаторів і підкосів зовнішнього багажника.
Заднє крило прикріплюється болтами до стрижня (на ньому передбачено два отвори Ø6,2 мм) і до підкосів багажника.
Передня вилка складається з трьох труб, з’єднаних тримачами. Два з них представляють собою циліндри амортизаторів. Знизу в них запресовані капронові втулки, а зверху вварені заглушки товщиною 3 мм з отворами під спеціальні болти із спіральною канавкою.
Циліндри тугенько приварені до нижнього тримача, кан та рульова вісь. На вісь надіваються кільця та підшипники від велосипеда, рульова втулка рами мінібайка з велосипедними підшипниковими чашками, а також гайка і верхній тримач. Все це стягується ще однією гайкою і фіксується контргайкою.
Потім встановлюються на місце спецболти із спіральною канавкою, в які ввінчуються амортизаційні пружини. Зафіксовані на спецболтах, вони ввиваються також в амортизаційні штоки (від мотовелосипеда). Штоки тут скорочені на 110 мм і сплющені для того, щоб утворити вирізи кріплення колеса. Крім того, до передньої вилки припаяні ще два вушка для фари (від “Верховини”) і два кронштейни кріплення крила. Саме кермо встановлюється на вилку за допомогою нашійників з чотирма болтами М6.
Тепер про колеса. Обидва вони, як вже зазначалося, від карту. Тому довелося розробити власну конструкцію дисків, ступиць і вісей. Усі ці деталі виточені з дюралюмінієвого сплаву Д16Т і сталі 45.
Диски роз’ємні, складаються з двох половин, в одній з яких передбачено отвір для вентиля камери. До бортиків ступиць диски кріпляться болтами і кільцями, що повторюють розміри бортиків. Всередину ж ступиць запресовані сталеві втулки з вісями коліс і підшипники. Останні ставляться на гвинтах М3 дюралюмінієві кришки підшипників.
Ведуча зірочка теж саморобна, виконана зі сталі 45 із зубцями під широкий ланцюг із кроком 12,7 мм.
В мікромотоциклах приваблює багато чого: мініатюрність і універсальність – така двоколісна машина придатна не лише для дорослих, а й, де дозволяють умови, і для дітей; доступність для самостійного виготовлення – адже двигун, елементи рами та інші вузли можна використовувати від мопедів чи велосипедів, а колеса – від самокатів чи картів.
В. БАРИНОВ