Навіть у невеличкій кімнаті можна виділити місце під спортивний куточок, так важливий для нормального розвитку дитини. «Клуб домашніх майстрів» вже знайомив із аналогічними конструкціями; сьогодні пропонуємо ще один варіант, виконаний цілком з дерев’яних деталей.
Цікавість до «стадіону» в квартирі величезний. Зокрема він необхідний для сімей, де є маленькі діти. І це зрозуміло — адже як тільки дитина встає на ніжки і робить перші самостійні кроки, її діяльність стає неуправлінною. А радощі батьків перетворюються на постійні клопоти і біганину за своєю дитиною — щоб вона не встигла чогось натворити. Попередні турботи, пов’язані лише з дотриманням «ліжкового режиму», здаються вже легшими і спокійнішими.
Зайняти дитину в такий момент її життя, а також впоратися з нею від дитинства з любов’ю до фізкультури допоможе невеликий домашній комплексний тренажер. Придбати такий в магазині поки що є можливість не у всіх; виготовити самостійно за типом промислових — також доступно не кожному. Відлякує і дефіцитність матеріалів, і відсутність у домашнього майстра станційного парку.
Пропоную читачам простий дитячий спортивний комплекс, для виготовлення якого знадобляться лише кілька дощок, черенки різного діаметру для лопат, що продаються в господарських магазинах, а також елементарні навички столярних робіт. Як найкраще підійдуть дешеві березові дошки — добре вистругані, вони не залишать зайців в тілах маленьких спортсменів.
Домашній спорткомплекс:
1 — канат, 2 — «павутиння», 3 — перекладина Ø 40 мм (3 шт.), 4 — верхня обв’язка (дошки 30X80 мм), 5 — «ліани» (капроновий шнур Ø 12…15 мм), 6 — перекладина, 7— шест Ø 60 мм, 8 — гойдалки, 9 — сходи, 10 — кріпильний куток (2 шт.), 11 — підвісна сходи, 12 — кільця.
Конструкція комплексу показана на малюнку вище. Конкретні значення розмірів його залежать від висоти кімнати і виділеної під спорткуток площі. Каркас збирається з дощок сеченням 30Х80 мм.
Починати роботи краще з «павутинки». У вертикальних стійках рами обираються пази глибиною 10 мм і свердляться отвори діаметром 8 мм з кроком 100 мм. Такі ж отвори робляться і в поперечинах. Верхні кінці стійок з тильної сторони скріпляються третьою поперечиною. Рама, зібрана на клею і шурупах, стягується через отвори звичайним капроновим шнуром для сушки білизни. Причому спочатку він пропускається через отвори в вертикальних елементах каркаса, а потім в горизонтальних, роблячи вузли на перехрестях.
Для виготовлення сходів в двох інших стійках на всю довжину через кожні 200 мм робляться отвори, в яких на казеїновому клеї закріпляються перекладини — черенки діаметром 25… 30 мм, обрізані до необхідного розміру. Для приєднання сходів до верхньої обв’язки на стійках вибрані пази 30Х80 мм.
Відповідальні частини — перекладини в верхній рамі, які служать для підвіски спортивних приладів. Їх слід зробити з черенків діаметром не менше 40 мм.
Комплекс встановлюється в куту кімнати. Верхня рама каркаса кріпиться за допомогою дерев’яних дюбелів до стін довгими шурупами (близько 100 мм), а основи вертикальних стійок через металеві кутники до підлоги. Щоб шурупи заворачувалися без особливих зусиль, їх слід перед цим покрутити в господарському милі або льодяному маслі.
Після виготовлення всі деталі слід ретельно зачистити шкуркою, а потім покрити два-три рази оліфою з проміжною сушкою.
Для дитячих розваг на перекладини підвішуються кільця, канат, шест, трапеція, веревкова лестниця, гумові «ліани». На час занять під прилади бажано підкладати саморобні поролонові килими товщиною 200…300 мм.
А якщо до цієї конструкції додати ще й підвішувану ліжечко, то комплекс стане універсальним дитячим куточком. Для каркаса беруться соснові рейки сеченням 25X60 мм і 15X45 мм. З них збирається рама розміром 600Х1250…1500 мм (згідно з ростом дитини). Огороджувальні решітки збираються з рейок 15X15 мм і 15Х30 мм. Матрац виготовляється з поролону товщиною 25…30 мм за розміром рами і обшивається захисним чохлом з гобелена.
Звісно, прилади можна розвішувати і по-іншому, замість «павутинки» зробити за зразком сходів «справжню» шведську стінку. У будь-якому випадку дитина отримає масу задоволення, а батьки — додатковий час для домашніх справ.
А. САМСОНОВ