У клубі юних техніків Новосибірського академмістечка, в лабораторії експериментального моделювання та конструювання, сконструйовані та побудовані машини підвищеної прохідності — трицикли «Марш».
Трицикл має сучасний компактний кузов відкритого типу, досить потужний для нього двигун ІЖ-56, який встановлений ззаду над привідною віссю машини. Двигун обладнаний електростартером і генератором постійного струму для заряджання акумулятора, має примусове обдування циліндра. Заблоковані задні колеса дозволяють трициклу легко подолати важкодоступні ділянки дороги. У кузові є дві вмісткі багажники, один — закритий — розташований над переднім колесом, а відкритий — ззаду, над двигуном. У передньому багажнику розташовані дві бічні секції, куди поміщаються дві каністри з бензином, об’ємом 15 л кожна. На задній багажник можна помістити вантаж до 70 кг або взяти додатково одного пасажира.
Освітлення дороги в нічний час забезпечується обертовим з рулем фарами ближнього і дальнього світла та двома малими фарами, встановленими в передній частині кузова. Малі фари добре освітлюють дорогу вблизь і не слеплять водіїв зустрічного транспорту. Шість сигналів повороту, розташованих на боках трицикла, видно з усіх сторін машини. Дзеркало заднього виду, закріплене з лівого боку на кермі, дозволяє слідкувати за дорожньою обстановкою ззаду. Під продольним сидінням водія встановлений шестивольтовий акумуляторний акумулятор ЕСТ-70 ПМСЗ (марка акумулятора). Приладова панель обладнана спідометром, перемикачем ближнього і дальнього світла, вимикачем підфарника і сигналів повороту, сигнальною лампочкою зарядки акумулятора, кнопкою звукового сигналу і кнопкою стартера. На підлозі машини розташовані дві педалі: зліва — перемикання передач, справа — гальма на задні колеса.
Важелі переднього гальма, зчеплення та рукоятки газу розташовані на кермі мотоциклетного типу. Літом трицикли в складних дорожніх умовах пройшли двохсоткілометровий випробувальний пробіг і показали себе витривалими туристичними машинами. На шляху були лісові, просілкові, піщані дороги та складна пересічена місцевість, круті підйоми та спуски. Юні Випробувачі залишилися задоволеними своїми машинами.
Як побудована машина, добре видно з поданих креслень. Основою трицикла є ферма, на якій встановлені всі агрегати ходової частини та кузов.
Пристрій рами показано на малюнку 1. Її передня частина — від вантажного мотороллера «Тула-200»; перед цим вирізані кронштейни кріплення сидіння водія та задня частина кріплення двигуна — до поперечної балки. До кінців поперечної балки приварені вушка, які необхідні для установки маятникової рами заднього моста та кріплення двигуна. Маятникова рама підвіски з’єднана з вушками основної рами сталевими шпонами через гумові втулки і має вільний качання вгору-вниз. Пристрій рами задньої підвіски видно з малюнка 1. Над вушками приварений кронштейн кріплення амортизаторів. На трициклі встановлено два пружинних амортизатора з гідравлічними гасниками від підвіски переднього колеса мотороллера «Вятка».
На маятниковій рамі кріпиться двигун ІЖ-56 з примусовим обдувом. Передача з двигуна на задню вісь здійснюється ланцюговою передачею, на вісі встановлена ведуча зірочка на 39 зубів. Вісь цільна з муфтою блокування, яка знаходиться з правого боку від вісі в напрямку руху машини. Муфта вмикається тільки на важких ділянках дороги. Ноговий гальмо діє на два задні колеса. Педаль гальма розташована під правою ногою на підлозі кузова. Привід гальма механічний, приводиться в дію тягами.
Передня вилка запозичена від мотороллера «Тула-200», вилка посилена привареними ребрами.
Паливний бак встановлений під кришкою заднього відкидного багажника. Коли багажник відкидається, відкривається вільний доступ до бензобаку, двигуна та його агрегатів: карбюратору, системи запалювання та блоку натягу роликового ланцюга.
Кузов (рис. 2) відкритого типу, цільносплавний, виконаний зі сталі товщиною 0,5 мм. Передній щиток та бічні полуборта захищають водія від пилу та бруду. Двигун прихований капотом, кришка якого слугує відкритим багажником, а за потреби — додатковим сидінням для пасажира. На задній стінці капота закріплено запасне колесо, розташовані стоп-сигнали, сигнали повороту та освітлювана панель для номера. Сидіння водія розташоване продольно посередині трицикла. Воно поролонове, обшите штучною шкірою.
Кузов кріпиться чотирма болтами до рами і при потребі може бути знятий. Він фарбований у два кольори: верхня частина світло-зелена, нижня частина фарбована в чорний колір, посередині проходить біла смуга, відбита тонкими чорними лініями, на смузі написано назва: «МАРШ», яке розшифровується так: «МІКРОАВТОМОБІЛЬ, РОЗРОБЛЕНИЙ ШКОЛЯРАМИ».
ТЕХНІЧНІ ДАНІ ТРИЦІКЛА «МАРШ»
Шасі триколісного мотоциклетного типу. Кузов цільноковзаємний відкритого типу. Двигун двотактний, робочий об’єм 349 см3. Управління мотоциклетне.
Габарити в мм: база — 1410, колія — 600, кліренс — 240, висота — 1000, ширина — 760, довжина — 2140; колеса моделі В-2, Ø 450 мм, електрообладнання постійного струму — 6 в, максимальна швидкість — 65 км/год; вантажопідйомність — 180 кг; суха маса — 260 кг.
М. ЛАРКІН