«ДЕЛЬТА» - ВЕРХ КОМПАКТНОСТІ | Міні-вен своїми руками

«ДЕЛЬТА» – ВЕРХ КОМПАКТНОСТІ

Читачам нашого журналу напевно знайома абревіатура ТХ-200. Саме так називався автотрицикл оригінальної конструкції, створений найвідомішим у колах автосамодельників харків’янином В. Таранухою у співдружності з кандидатом технічних наук Я. Хайновським. Творчий союз теорії та практики виявився вельми плідним. Сьогодні ми знайомимо читачів з однією з найцікавіших розробок цього чудового конструкторського дуету – автомобілем вагонного компонування, створеним з найширшим використанням доступних і недорогих агрегатів.

Компактний міні-вен «Дельта» є недорогим, зручним в експлуатації та досить економічним автомобілем універсального призначення, який з рівним успіхом може виконувати функції і міського, і туристичного транспортного засобу. За схемою машина — із заднім розташуванням двигуна, задні і ведучі колеса у «Дельти».

Мал. 1. Автомобіль «Дельта» конструкції В. Таранухи та Я. Хайновського.
Мал. 1. Автомобіль «Дельта» конструкції В. Таранухи та Я. Хайновського.

Кузов автомобіля – комбінований, що несе. Нижня його частина – від порога до дверей – має ферменну конструкцію: вона зварена зі сталевих труб, так що жорсткість і міцність її такі, що поверх неї цілком можна компонувати кузов будь-якої конструкції – закритий або відкритий, з м’яким верхом або жорстким дахом, що знімається. , металеві або навіть дерев’яні.

Обшивка нижньої частини кузова – з листової сталі товщиною 0,6 мм. Кузовні панелі, так само як і двері, є допрацьованими або значно переробленими елементами кузовів автомобілів «Жигулі» та «Запорожець». Використовуються в конструкції «Дельти» та інші стандартні вироби: лобове та заднє скло від «Запорожця», «жигулівські» бічні стекла, двигун, коробка передач та задня підвіска від 965-го «Запорожця», а також десятки усіляких автодрібниць, які зовсім не потрібно винаходити самому…

Для підвищення пасивної безпеки запасне колесо розміщується зовні у передній частині автомобіля. Це також дозволило дещо збільшити об’єм не надто ємного багажника. До речі, доступ до нього не зовні, як більшість машин, а зсередини, із салону автомобіля.

Як уже згадувалося, двигун, коробка передач з диференціалом та задня підвіска запозичені від автомобіля ЗАЗ-965. Диски задніх коліс – від мотоколяски С3Д: із «запорізькими» гальмівними барабанами вони з’єднуються через проставку – плоский диск завтовшки 6 мм. Для цього в ньому просвердлено шість отворів під болти, що кріплять гальмівний барабан до маточини, і п’ять отворів для кріплення роз’ємних дисків колеса; розділені також три пази під головки болтів, що з’єднують між собою диски.

Мал . 2. Компонування автомобіля «Дельта»
Мал . 2. Компонування автомобіля «Дельта»:
1 — передній міст; 2 — акумулятор; 3 — запасне колесо; 4 — багажник; , 11 – заднє скло, 12 – двигун від автомобіля ЗАЗ-965, 13 – коробка передач, 14 – важіль ручного гальма, 15 – важіль перемикання передач, 16 – блок педалей, 17 – кермовий механізм, 18 – шарнір кермового механізму, 1 задня підвіска.

Передній міст нашого автомобіля – від мотоколяски С3Д з торсійною підвіскою; до фермової передньої частини “Дельти” він кріпиться чотирма болтами. Слід зазначити, що колія у мотоколяски дещо менша, ніж у «Запорожця», тому передній міст довелося дещо доопрацювати — розширити, розрізавши два комплекти поперечних труб переднього моста та з’єднавши їх за допомогою втулок. Відповідно, для виготовлення торсіонів передньої підвіски потрібно чотири торсіони від мотоколяски С3Д, кожен з яких обрізається і фіксується на призначеному для нього місці болтом і гайкою.

Відповідно до колії, що розширилася, довелося подовжити рульові тяги. До всього, передній міст довелося дещо посилити за допомогою пари пружин, встановлених так, що штатні амортизатори мотоколяски виявилися розташованими всередині кожної пружини. Існує, щоправда, і інший, не менш ефективний метод посилення підвіски – за допомогою встановлюваної паралельно штатним амортизаторам ще однієї пари від мотоцикла або моторолера.

Рульовий механізм – рейкового типу, а також від мотоколяски С3Д. Рульове колесо — його форма та розташування щодо водія вибиралися з міркувань зручності посадки та найменшої втоми у поїздках, тобто так, як це диктується ергономікою. Щоб забезпечити все це, потрібно було створити ламаний кермовий вал — з карданним шарніром посередині.

Акумулятор знаходиться в багажнику передньої частини кузова. Паливний бак – безпосередньо за заднім сидінням. Поруч із баком — невеликий додатковий багажник, у якому розміщуються домкрат та комплект інструментів. При необхідності в ньому можна розмістити і дрібний багаж.

Компактний міні-вен «Дельта»

Автомобіль «Дельта» оснащений повним комплектом приладів та сигнальних ламп, необхідним для безпечного та чіткого керування транспортним засобом. Зокрема, на приладовому щитку розташовуються спідометр, покажчики тиску і температури масла, амперметр, покажчик рівня палива в баку, сигнальні лампи далекого світла і покажчика поворотів.

Передні сидіння зроблені відкидними як на дводверних серійних автомобілях ВАЗ-2108, «Тавріях» або «Запорожцях», що забезпечує цілком зручний доступ до заднього пасажирського сидіння. Внутрішнє обладнання машини стандартне, включаючи протисонячні козирки, і дзеркало заднього огляду.

В. ТАРАНУХА, Я. ХАЙНІВСЬКИЙ, м. Харків (Україна)

Рекомендуєм почитати

  • Як зробити надійний металевий шезлонг
    Я втомився постійно ремонтувати чи купувати нові шезлонги кожні кілька років. Їх легко знайти в магазині, коштують вони недорого, але якість у них залишає бажати кращого. Такі дерев'яні...
  • ВСЕ ЯК У «ДЖИПІ»
    Гуртківці з вологодського Будинку юних техніків назвали свій мікроавтомобіль «Верблюжонком» — за його високу прохідність та невибагливість. У машині поряд із серійними вузлами (в основному...