Не так давно, після виходу на пенсію, я всерйоз зайнявся бджільництвом. Але наш край не багатий на медоносні рослини, тому протягом сезону доводиться переїжджати з усією пасікою з одного місця на інше шість-сім разів.
Для транспортування вуликів я до свого пікапа ІЖ-27151-01 виготовив причіп, на який можна встановити вісім корпусів. Така його місткість забезпечена тим, що для легкового автомобіля причіп досить незвичний — він двовісний.
Під час виготовлення причепа багато деталей і вузлів використав від автомобілів та сільгосптехніки, що вже відслужили свій строк. З урахуванням часу на розробку конструкції та пошук необхідних матеріалів і деталей причіп я зробив за два місяці.
Причіп має рамну конструкцію. Причому обидва мости мають свої окремі підрамники, які з’єднані з основною, спільною рамою. Усі деталі цих вузлів виконані зі сталевої прямокутної труби перерізом 60x40x2 мм і зварені між собою.
Двовісний причіп для легкового автомобіля:
1 — задній підрамник; 2 — амортизатор (4 шт.); 3 — рама; 4 — кронштейн (Ст3, лист s3, 4 шт.); 5 — підкладка; 6 — боковий відкидний борт (дошка s20, 2 шт.); 7 — передній підрамник; 8 — навіс (Ст3, смуга 25×4, 9 шт.); 9 — поздовжня тяга (квадратна труба 40x40x3, 2 шт.); 10 — дишло (квадратна труба 40x40x3); 11 — наконечник (від рульового керування трактора «Білорусь»); 12 — ресора (4 компл.); 13 — стрем’янка (8 шт.); 14 — серьга (4 шт.); 15 — колесо (4 шт.); 16 — сигнальний комбінований ліхтар (2 шт.); 17 — балка моста (сталева труба 60x60x4, 2 шт.); 18 — маточина колеса; 19 — вісь із фланцем; 20 — фланець моста (Ст3, лист s8); 21 — замок (від автомобіля УАЗ-452); 22 — стійка (12 шт.); 23 — настил (дошка s30); 24 — передній борт (дошка s20); 25 — поворотне коло (від фуражира ФН-1); 26 — з’єднувальний палець дишла (Ст3, пруток Ø20, 2 шт.); 27 — роз’єм електропроводки задніх ліхтарів;
деталі 1,3,5,7 виконані з труби 60x40x2;
деталі 2,12,13,14,15,16,18,19 — від автомобіля «Москвич-412»
Задній підрамник з’єднано з основною рамою жорстко — приварено через поперечні консольні підкладки-проставки з тієї ж труби.
Передній підрамник із рамою з’єднано шарнірно — через поворотне коло. Цей вузол узято від списаного сільськогосподарського фуражира ФН-1. Коло складається з двох ободів (верхнього і нижнього) з розміщеними між ними кульками, що вільно перекочуються доріжками всередині ободів. Вузол змащується консистентним мастилом. Верхній обід кріпиться до основної рами, а нижній — до поворотного підрамника. Для цього в передній частині рами та посередині підрамника приварено по дві перемички з тієї ж прямокутної труби 60x40x2. Кріплення ободів до перемичок здійснено болтами М18х55 (із шайбами й гайками). У надійності цього вузла сумніватися не доводиться, адже в штатному застосуванні він працює у значно важчих умовах.
Обидві підвіски (передня і задня) коліс причепа виготовлені за типом задньої підвіски автомобіля-тягача «ІЖ-27151-01». Тому деякі деталі використані заводського виробництва — від автомобіля «Москвич»: амортизатори, ресори, стрем’янки, серьги тощо.
Ресорні кронштейни виготовлені зі сталевого листа товщиною 3 мм і приварені до підрамників у їхній передній частині. У задній частині шарнірно прикріплені серьги.
Як осі коліс використано цапфи поворотних стійок передніх коліс автомобіля «Москвич», від яких відрізано верхню та нижню частини, залишено лише цапфи з фланцями.
Балки мостів (переднього і заднього) зроблені з товстостінної труби квадратного перерізу 60x60x4 мм. До їхніх торців приварено сталеві прямокутні пластини розміром 140×80 мм, товщиною 8 мм. По кутах пластини-фланця просвердлено отвори, що відповідають отворам на фланцях осей коліс. Фланці балки моста й цапфи коліс з’єднані між собою такими ж болтами, як і на базовому автомобілі. Колеса й маточини з підшипниками теж москвичівські.
Оскільки вулики з бджолами, які потрібно перевозити на причепі, — вантаж дуже ніжний, підвіску коліс, а точніше балки мостів до рами, зробив м’якою — ресорною. А щоб причіп із вантажем надмірно не трясло на вибоїнах і бездоріжжі, у підвісці змонтовано амортизатори.
Тягово-зчіпний пристрій складається з двох поздовжніх тяг, дишла та наконечника.
Рама та підрамники:
а — рама; б — передній підрамник; в — задній підрамник;
деталі рами та підрамників виконані з труби 60x40x2;
деталі, позначені *, — з труби 40x40x3
Поздовжні тяги виготовлені з квадратної труби 40x40x3 і приварені знизу до поворотної рамки. Дишло являє собою зварну конструкцію з поперечини (сталевий куточок №7), власне дишла (сталева квадратна труба 40x40x3) і корпусу демпфера (порожнистий циліндр із отворами в торцевих стінках). Демпфер пом’якшує ударні навантаження від причепа на кузов і трансмісію автомобіля, особливо під час рушання з місця чи гальмування.
У поперечини дишла на кінцях горизонтальну полицю відрізано, а залишені частини вертикальної полиці загнуті назад під 90° і утворюють вушка. В ушках і передніх кінцях тяг просвердлено відповідні отвори, і деталі з’єднані шарнірно сталевими пальцями.
Демпфер являє собою стрижень із буртиком посередині, по обидва боки якого надягнено пружини, і все це розміщено в корпусі. Моя конструкція корпусу зварна, нерозбірна — не найвдаліша, тому на рисунку наведено лише принцип роботи пристрою.
Зовнішній кінець стрижня через циліндричний перехідник з’єднаний із перпендикулярно розташованим наконечником. Наконечник узято від рульового механізму трактора «Білорусь». Він має конічний палець із різьбою на тоншому кінці. Перед транспортуванням причепа наконечник вставляється в конусний отвір кронштейна-форкопа на автомобілі.
Для безпеки руху позаду причепа встановлено два комбіновані ліхтарі з габаритними, поворотними, стоп-сигналами та лампами заднього ходу. Проводка до ліхтарів проходить усередині однієї з центральних поздовжніх труб рами. Під’єднується вона до електросистеми через багатоконтактний штекерний роз’єм.
На рамі кузова зроблено настил із шпунтованих дощок товщиною 30 мм. Дошки притиснені в передній і задній частинах платформи сталевими смугами перерізом 25×4 мм, які прикріплені до рами болтами М6х75 через кожні 300 мм.
Схема кріплення вуликів на причепі та в кузові автомобіля «ІЖ-27151-01»:
1 — автомобіль; 2 — вулики на автомобілі (4 шт.); 3 — скрутки з капронового каната (4 шт.); 4 — настил кузова (дошка s30); 5 — скоба (Ст3, лист s4, 6 шт.); 6 — стяжний стрижень (пруток Ø12, 6 шт.); 7 — притискна планка (дошка s30, 2 шт.); 8 — стяжка з гайкою М12 і шайбою (6 шт.); 9 — вулики на причепі (8 шт.)
Причіп обладнаний дерев’яними бортами зі шпунтованих дощок товщиною 20 мм. Дошки бортів прикріплені до стійок (по три на кожен борт) болтами М6х30. Передній борт — нерухомий. Його стійки приварені до передньої поперечини рами. Інші борти — відкидні; їхні стійки кріпляться до рами за допомогою навісів зі сталевої смуги 25×4 мм. У піднятому (закритому) положенні борти фіксуються замками від старого вантажного автомобіля УАЗ.
Схему кріплення вуликів на причепі та в кузові пікапа показано на рисунку. Для кузова автомобіля зроблено знімний дерев’яний настил із дощок товщиною 30 мм, укладених на два бруси. Висота настилу дорівнює виступам колісних ніш над підлогою кузова. Настил дає змогу розмістити в кузові чотири вулики та весь бджолярський інвентар. Вулики в кузові закріплюються скрутками з капронового каната.
У причепі вільно вміщуються вісім вуликів. Оскільки на точці (місці тривалої стоянки для збору нектару) вулики з причепа не знімаються, їхнє кріплення тут більш надійне — за допомогою рейки та стяжних сталевих стрижнів. Стрижні мають гачок на одному кінці, який чіпляється за отвір у скобі. Скоби прикручені болтами до настилу причепа. Інший кінець стрижня вставляється в отвір у рейці й затягується зверху гайкою.
На стоянці біля причепа борти відкидаються. Площа платформи дає змогу вільно обслуговувати вулики прямо на причепі.
Без зайвих коментарів зрозуміло й те, що на причепі можна перевозити будь-які інші вантажі — як штучні, так і насипом.
І. ШЕВЧЕНКО