Ідея побудувати саморобний автомобіль з’явилася у мене не одразу, оскільки я мав “Москвич”. Однак місцевість у нас така, що на легковику не роз’їздишся, особливо в бездоріжжя. Тут уже мимоволі замислишся про машину вищої прохідності.
За професією я конструктор-машинобудівник, тому захоплення моє цілком зрозуміле. Слідкував за публікаціями про саморобки, аналізував їх переваги та недоліки. А коли довелося детально вивчити «Ниву» та «Волинь», бажання побудувати власний усюдихід зміцніло остаточно.
Прикинувши кілька варіантів компонування, я зупинився на схемі джипа, тільки основними ведучими колесами вирішив зробити передні.
Свою машину назвав “Нейвою”. Вся її конструкція заснована на вузлах та агрегатах «Запорожця» різних марок: це силовий агрегат, що включає двигун, зчеплення та коробку передач, головна передача та диференціал, кермо та гальмівна система.
Оскільки опис багатьох вузлів та пристроїв «Запорожця» наводиться у спеціальній літературі, не зупинятимусь на них, а розповім лише про те, що було виготовлено заново чи доопрацьовано.
Почну з кузова. Він відкритий (з тентом) з двома бічними дверима та заднім відкидним бортом. Передні крила та облицювання знімні. Для розміщення додаткового вантажу заднє сидіння відкидається або взагалі може зніматися.
Кузов повністю саморобний, зварений із листів холодно-катаної сталі товщиною 1 мм. Тільки для стійок дверей та порогів використаний сталевий лист товстіший — 1,5 мм.
Для простоти та технологічності використані прямі панелі кузова з кромками, відігнутими під кутом 90°. Технологія виготовлення така. Я розмічав контури заготовок, вирубував їх зубилом, обпилював і відгинав край молотком на жорсткому, спеціально для цього зробленому верстаті. При відбортуванні удари наносив по поверхнях, що не виходять на лицьову сторону. Потім зварював панелі електродуговим способом. Точкове зварювання застосовував лише при виготовленні рамок вітрового скла.
Таким чином, кузов простий конструктивно та досить легкий. Це тим, що не несе. Основне навантаження посідає раму. На ній змонтовано всі вузли та агрегати «Нейви».
1, 12 – кронштейни кріплення силового агрегату, 2, 9 – лонжерони, 3 – кронштейни задньої підвіски, 4, 5, 6, 7, 8, 13 – поперечки, 10, 11 – кронштейни переднього моста, 14 – кронштейни.
Раму складають два лонжерони прямокутного перерізу, зварені з куточків 40X60 та 40X80 мм та шести поперечок зі швелерів та куточків. До лонжеронів приварені кронштейни силового агрегату, переднього мосту, пружин та амортизаторів задньої підвіски, а також кріплення кузова.
Тепер про механізм увімкнення заднього моста. Він встановлений на торці коробки передач і керується рукояткою, розташованою в кабіні поруч із важелем гальма стоянки.
1 – провідна шестерня, 2 – ведена шестерня валу, 3 – корпус, 4 – кришка, 5 – вихідний фланець, 6 – підшипники № 205, 7 – вал, 8 – хвостовик валу зі шліцами 6X21X25 мм, 9 – вилка, 11 – 10 – 10.
В основі механізму зубчаста муфта з евольвентними шліцами 2,5X18X50 мм. Провідна шестерня її надіта на хвостовик провідної шістки головної передачі переднього моста, а ведена, виготовлена заодно з валом і шліцевим хвостовиком, вміщена у власному корпусі в підшипниках. До вихідного фланця приєднується карданний вал передачі крутного моменту на задній міст. Увімкнення його відбувається, коли важіль за допомогою вилки з’єднує шестірні зубчастої муфти.
Передній міст від ЗАЗ-966 із доопрацюванням. Для отримання потрібного напрямку обертання передніх коліс у трансмісію введені колісні редуктори, закріплені безпосередньо на корпусі передач.
1 — фланець; 2 — корпус; фланець, 9 – провідний вал, 14 – кришка.
Колісні редуктори, крім того, збільшують кліренс всюдихода та, відповідно, прохідність. Кожен із них — одноступінчастий, із зовнішнім зачепленням шестерень. Верхні шестерні посаджені на шліци провідних валів, встановлених у шарикопідшипниках і одержують момент обертання півосей головної передачі. З протилежних боків вали закриті кришками.
А нижні шестерні посаджені на шліци ведених валів, що мають на зовнішніх кінцях фланці з’єднання з півосями передніх коліс. Вали обертаються в корпусах із підшипниками та закриті з торців кришками із ущільненнями. Ступиці фланців проходять через ці ущільнення. Шестерні та вали редукторів виготовлені зі сталі 40Х та термооброблені до HRc 48…52.
1 – нижній важіль, 2, 5 – підшипники № 206, 3 – валик, 4 – труба, 6 – торцева кришка з ущільненням, 7 – верхній важіль підвіски, 8 – тяга, 9 – пружина, 10 – додаткова пружина 1 шарніра, 13 – поворотний кулак, 14 – роликопідшипники №2007107.
Підвіска переднього мосту – важільно-торсійного типу від автомобіля «Запорожець». У зв’язку з переднім розташуванням двигуна на “Нейві” середня частина верхнього торсіону вирізана. Замість нього як пружний елемент використані дві циліндричні пружини, що передають зусилля через тяги на верхні важелі, які закріплені на валиках. Останні повертаються у шарикопідшипниках № 206, поміщених у труби та закритих торцевими кришками з ущільненнями. На зовнішні кінці валиків надіті верхні ковані важелі підвіски.
Поворотний кулак є конструкцією, що об’єднує гнізда кульових пальців і важіль повороту колеса. Верхній палець шарового шарніра поворотного кулака, взятого від автомобіля ЗАЗ-968, служить опорою переднього амортизатора з додатковою пружиною. Влаштування передніх коліс однаково із задніми (від ЗАЗ-966).
Редуктор заднього моста з передавальним ставленням 4,63 має головну передачу з конічними шестернями від ЗАЗ-965А у зборі з диференціалом.
1 – кришка корпусу, 2 – вилка, 3 – корпус, 4 – склянка, 5 – вал ведучої шестерні, 6 – фланець карданного валу, 7 – пластини, 8 – сухар, 9, 13 – шарикопідшипники № 206, 10 – шестерня приводу спідометра 7206, 12 – піввісь, 14 – кришка диференціала, 15 – привід спідометра, 16 – кільце блокування, 17 – головна передача, 18 – кришка карданного валу, 19 – фланець півосі.
Головна передача поміщена у зварний корпус із кришкою. У внутрішні пази маточок напівосьових шестерень диференціала вставлені півосі, на зовнішніх кінцях яких закріплені фланці для приєднання карданних валів (від «Москвича»), що передають обертання заднім колесам. Півосі обертаються у підшипниках № 206, запресованих у кришки. Вал провідної шестерні проходить у склянці з двома підшипниками, закритою кришкою з манжетою, що ущільнює. На вільному кінці хвостовика валу – фланець кардана, а в середині – шестерня приводу спідометра.
Для збільшення прохідності автомобіля введено блокування диференціалу. Вона включається вилкою через кільце, пов’язане із сухарем двома пластинами.
Задня підвіска автомобіля незалежна, пружинно-важільна від автомобіля ЗАЗ-966.
Тепер коротко про технічні характеристики «Нейви». Вантажопідйомність машини: чотири особи плюс 100 кгс вантажу або 2 особи і 240 кгс вантажу. Крім того, вона може буксирувати причіп вагою 300 кгс.
Вага автомобіля без корисного навантаження, масла, бензину, запасного колеса та комплекту інструментів – 570 кгс, спорядженого – 620 кгс. На колеса він розподілений так: 57% на передні, 43% на задні.
З такими ваговими даними “Нейва” розвиває на горизонтальній ділянці асфальтованого шосе швидкість 80 км/год. Контрольна витрата палива при цьому 7,5 л на 100 км шляху.
А. ФОМІН