Вони бувають великі і маленькі, складні і «монолітні», настільні і напільні – найрізноманітніших конструкцій, але… з одним спільним недоліком: потребують місця для зберігання. Йдеться про прасувальні дошки. Справді, такий необхідний кожній родині предмет домашнього вжитку – і такий архаїчний, «незграбний»: куди його прибрати, коли вся білизна приведена в порядок? Правда, з’явилися на світ і модернові прасувальні пристрої, що йдуть, так би мовити, в ногу з віком науково-технічного прогресу: електричні агрегати, в яких замість праски нагрівається панель, а роль дошки виконує циліндричний валик. Але цю споруду ще складніше прилаштувати в квартирі так, щоб вона не порушувала інтер’єру.
Що ж стосується традиційних прасувальних дощок, то навіть найпортативніші їх варіанти – наприклад, підвішені на стіні – не дуже зручні: оббивка дошки запилюється, не врятує і чохол. Погодьтеся, що подібна річ захарастить навіть підсобне приміщення.
Оскільки майже при будь-якій конструкції прасувальної дошки вона використовується зазвичай в поєднанні зі столом і, як правило, на кухні, цілком природно, що думка домашніх раціоналізаторів звернулася до пошуку саме в цьому напрямку: а чи не можна об’єднати нерозлучну пару так, щоб, доповнюючи одне одного, вони одночасно виключили б незручності і недоліки традиційних рішень?
1 – кришка столу і дві полиці шафи; 2 – панелі-ніжки; 3 – дверцята шафи; 4 – дверцята тумбочки; 5 – прасувальна дошка
Нижче ми наводимо два варіанти відповіді на поставлене завдання. Обидва зближує сам підхід до проблеми – конструкція являє собою комбінований предмет: кухонний столик, розкладаючись, відкриває зручно зберігану всередині нього прасувальну дошку. Оскільки промисловість не випускає нічого подібного, вихід один – виготовити самому. Тим більше, що пристрій обох «комбістолів» досить простий.
В першому варіанті такий стіл – це цілий гарнітур, оскільки приховує в собі не тільки дошку, але й дві тумбочки, а також білизняну шафу. Можуть в ньому зберігатися і продукти, банки з соліннями-вареннями, кухонне начиння – каструлі, сковороди; тут зручно буде тримати і все зростаюче число різних механізованих пристроїв, що випускаються промисловістю для полегшення кухонних операцій.
«Комбістіл» збирається з плоских елементів, що спрощують їх виготовлення і збірку. Матеріалом можуть послужити ДСП, фанера товщиною 10 – 15 мм або гладко обстругані тонкі дошки, зібрані на казеїновому, столярному або епоксидному клеї ребрами так, що утворюють єдину панель, подібно до наявних в продажу креслярських дощок.
В пропонованому варіанті таких заготовок-панелей знадобиться одинадцять. Чотири з них будуть служити ніжками столу, дві – виконувати роль дверок торцевих тумбочок, одна – дверцята бічного шафи, за нею дві полиці і така ж кришка столу. Одинадцята стане власне дошкою для прасування.
Конструкція дозволяє уніфікувати деталі, що спрощує їх заготовку. Однаковими будуть панелі-ніжки (поз. 2) -15x200x790 мм. Одних розмірів можуть бути також кришка столу і обидві полиці (поз. 1). Те ж стосується і чотирьох текстолітових невеликих панелей внутрішніх перегородок -15x325x360 мм, що утворюють торцеві тумбочки і бічний шафу. Обидві дверки тумбочок (поз. 4) матимуть розміри 15x350x790 мм, а дверцята шафи (поз. 3) – 15x595x700 мм, їх може бути дві, з обох сторін столу.
Прасувальна дошка виготовляється з панелі-заготовки розмірами 790x360x150 мм.
Збірку столу можна здійснити на шипах з казеїновим або столярним клеєм, а також на шурупах з епоксидним клеєм. Фарбування виконується після добової витримки зібраного столу або до збірки – окремо кожної панелі. Елементи ретельно обробляються шкуркою і циклею, поліруються і фарбуються емалями, краще водостійкими – пентафталевими або гліфталевими. Якщо ж у панелей своя приємна фактура дерева, покрийте їх лаком: це підкреслить і виграшно посилить природний малюнок дерев’яної поверхні.
Дверцята і прасувальна дошка навішуються на меблевих або на рояльних петлях (на рисунку не показані). Дошка попередньо обшивається бавовняною (білизняною) тканиною з суконною або валяною прокладкою для підвищення прасувальних якостей. На самій широкій частині дошки може бути прикріплена металева пластина на азбестовій прокладці для праски.
Другий варіант «прасувального» столу розрахований на кухню середніх розмірів, його габарити 720x600x1150 мм. Тут дошка вбудована в піднімаючуся половину складного стільника: досить відкинути кришку – і можна прасувати. Під іншою половиною є два висувні ящички для різних господарських дрібниць: тут можуть зберігатися нитки з голками і ножицями, столовий посуд або інструменти. Такий комбінований стіл легко отримати зі звичайних складних для кухні, що є в продажу. У нього не знадобиться навіть щось змінювати, досить лише зміцнити на одній з відкидаючихся половин коробку-кронштейн і дошку.
Однак можна переробити і старий обідній стіл, що опинився не при справі серед нового гарнітуру. Якщо розміри не влаштовують, скористайтеся його деталями і зберіть такий, як показано на рисунку. В цьому випадку всі зовнішні поверхні, якщо вони сильно зношені, краще заново відциклювати і покрити меблевим лаком в 2 – 3 шари. Замість лаку можна скористатися нітроемалями – краще яскравих, контрастних кольорів, узгоджуючи їх з розфарбуванням оточуючих предметів.
Збірка столу починається з рами і ніжок на шурупах з клеєм або епоксидною смолою. Потім встановлюється довга поперечина рамки, до неї і до бічнини з віконцями кріпляться малі поперечини з полозками для ящиків. Останні можуть збиратися з фанери відповідної товщини. Пристрій прасувальної дошки зрозумілий з рисунка. Спочатку збирається коробка кронштейна з донишком, яке потім шурупами (або на шипах з клеєм) прикріплюється до кришки столу. Після цього також на шурупах на кронштейн встановлюється дошка і обтягується сукном або білою білизняною тканиною на прокладці з сукна або тонкого войлока. Край в декоративних цілях слід оббити тасьмою, скориставшись меблевими або просто дрібними цвяшками.
Тепер вмикайте праску – можна прасувати.
«Моделіст-конструктор» № 9’2012