Наше містечко розташоване на великій «опушці» величезного Західно-Сибірського лісу. Найкрасивіші місця. Природа просто вабить у походи. І в теплий період року з цим, як кажуть, немає проблем. Тільки ось більшу частину року — погода холодна і лежить сніг.
І коли я взявся за керівництво гуртком «Піший туризм» у місцевій СЮТ, то налаштував старшокласників на фізичну підготовку до походів у весняні канікули на Південний Урал. Матеріальне ж забезпечення взяв на себе.
Протягом двох років вдалося придбати лісові лижі, спальні мішки, рюкзаки. А ось відповідної палатки (шестимісної, утепленої) так і не знайшли за каталогом «Товари — поштою». Що вже говорити про палатку — навіть відповідної щільної тканини типу брезент не вдалося роздобути. Знайшовся лише лляний тик (матрацна тканина). Вирішив пошити палатку з нього, а за відсутності утеплювача — зробити бівуачне житло обігріваним.
Конструкцією цієї палатки та обігрівача для неї вирішив поділитися через журнал «Моделіст-конструктор» з усім дорослим населенням України. Ті, кому не по силам провести десяток днів поспіль за святковим столом, а злетіти в теплі краї не по кишені, можуть зробити заздалегідь таку саму палатку і вирушити в похід. Тим більше, що зараз вибір матеріалу достатньо великий, а ось готових зимових палаток у продажу досі не зустрічав.
1 — схил (4 шт.); 2 — бічна рядова стінка (3 шт.); 3 — бічна вхідна стінка; 4 — замок-«блискавка» (2 шт.); 5 — дно; 6 — полог; 7 — обкантовка отвору для труби в схилі (бляха); 8 — накладка для стійки; 9 — ребро (кіперна стрічка, 4 шт.); 10 — петля (кіперна стрічка, 4 шт.); 11 — розтяжка (капроновий шнур, 4 шт.); 12 — кілок (дріт Ø6); 13 — пічка; 14 — димова труба; 15 — центральна триколінна стійка (дюралюмінієва труба 30×2); 16 — кронштейн підвіски пічки на стійці (сталь, лист s3, 2 шт.); 17 — підп’ятник стійки (дюралюмінієвий лист s2)
Палатка, загалом-то, класична — шатрового типу: з невисокими (700 мм) вертикальними стінками та дахом у формі чотиригранної піраміди. Вершина палатки знаходиться на висоті 2 м, що дозволяє перебувати в ній стоячи навіть підлітку-акселерату.
У плані (вид зверху) палатка квадратна 3×3 м, таке саме у неї і дно (або можна назвати — підлога). У ній поміщаються на нічліг вільно (не притискаючись до стінок) шість осіб у спальних мішках і ще залишається місце для запасу дров на ніч і прохід від пологу до пічки.
Ширина полотна придбаної тикової тканини становила 3,2 м, що полегшило викрійку окремих елементів палатки та зшивання їх у єдине ціле. У випадку ж, коли ширина матеріалу менша, то елементи можна зробити і складеними, тільки шов на схилах обов’язково повинен бути поздовжнім (зверху вниз), а на стінках — вертикальним (при встановленій палатці).
1 — шатровий елемент (4 шт.); 2 — бічний елемент (4 шт.); 3 — дно-підлога; 4 — обкантовка отвору; 5 — підсилююча накладка (2 шт.)
Зшивання елементів виробляв на старенькій (але цілком працездатній) машинці «Зінгер» звичайним білизняним швом. При цьому шви шатрової частини палатки накрив кіперною стрічкою 20-мм ширини і пристрочив її до країв сусідніх граней. У нижніх кінцях стрічку завів у петлі (завернув удвічі в зворотний бік). У місці збігу всіх вершин трикутних шатрових елементів з обох боків (зсередини і ззовні) спочатку наживив, а потім пристрочив по одній круглій накладці, вирізаній з тієї ж тканини. У цьому місці палатку буде підпирати центральна стійка, і таке посилення тут необхідне.
Забігаючи вперед, відзначу, що в одному з шатрових елементів (в тому, який знаходиться над пологом-входом) було вирізано отвір під димову трубу і обкантовано бляхою. Але це було зроблено після пробного збирання палатки разом з пічкою, і розміри визначалися «на місці».
В одній з бічних стінок виконано виріз і в нього вшито два замки-«блискавки» так, що в застебнутому стані замочки сходяться в середині пологу.
Підлога теж була викроєна з тикової тканини. Тому при розбивці (монтажі) палатки на місці під неї підкладали поліетиленову плівку розмірами 4×4 м. Для натягу підлоги до її кутів були теж пришиті петлі з кіперної стрічки.
Ще в обладнання палатки входять розтяжки — капронові шнури та кілки — відрізки товстої сталевої дроту, загострені з одного боку і загнуті в кільце — з іншого.
1 — коліно (3 шт.); 2 — з’єднувальна втулка (2 шт.); 3 — кріплення (болт М6, 4 шт.); 4 — кронштейн підвіски пічки (сталь, лист s3, 2 шт.)
Вікон робити не стали — все-таки палатка-то зимова, а через них, як і в будинках, відбуваються основні втрати тепла.
Встановлюється палатка на одній центральній стійці, виконаній з дюралюмінієвої труби діаметром 30 мм і товщиною стінки 2 мм. Для зручності перенесення стійки в рюкзаку вона зроблена складною з трьох колін. Коліна з’єднуються між собою за допомогою втулок і скріплюються поперечними болтами, що проходять одночасно через втулки і коліна.
До середнього коліна кріпляться такими ж поперечними болтами два кронштейни, що мають форму дуги, виконаних зі сталевого листа товщиною 3 мм. У кінцях променів кожної дуги зроблені прорізи, в які і вставляються днищеві та дахові кромки банки-пічки.
Верхнє коліно орієнтують на накладку-посилювач, а під нижнє (щоб не пошкодити підлогу) підкладають підп’ятник, виконаний з дюралюмінієвого листа товщиною 2 мм. Щоб стійка з нього не зісковзувала, в центрі зроблена невелика виколотка — бобишка діаметром трохи меншим отвору в трубі.
Після монтажу стійки натягують підлогу і кути палатки, закріпляючи шнури за вушка кілків.
1 — обічайка (сталевий лист s1,5, бочка з-під . фарби); 2 — дверцята (сталевий лист s2); 3 — петля дверцят (сталевий лист s2); 4 — патрубок; 5 — кришка (сталевий лист s2); 6 — заклепки (сталь, Ø2,5, 12 шт.); 7 — колосник (сталь, лист s3); 8 — днище (сталевий лист s2)
Починаючи розповідь про обігрівач, варто відзначити, що з його конструкцією визначився досить швидко — це пічка типу «буржуйки», і альтернативи їй не було. Тільки ось над її конструкцією і навіть місцем розташування довелося подумати і поекспериментувати. По-перше, пічка повинна бути переносною, а значить, розбірною, а по-друге — мати невелику масу.
В результаті для корпусу пічки використав невелику банку з-під фарби, а трубу пічки зробив складною і знімною.
В обічайці банки недалеко від дна просвердлив кілька отворів — вони виконують роль піддувала. Трохи нижче кришки вирізав прямокутний отвір і його краї загнув назовні — зробив відбортування. По отвору зробив з 2-мм сталевого листа кришку, але з відбортуванням всередину. Кришку підвісив на кронштейнах так, щоб вона відкривалася вгору, а закривалася самовільно.
Всередину пічки через отвір вставив колосник — сталевий лист з двома поздовжніми відбортуваннями і численними отворами. Колосник у пічці знаходиться в похилому положенні. Знову завантажувані дрова спочатку підсихають вгорі, а потім поступово осідають і згорають.
Навколо отвору в кришці банки збудував патрубок — на нього надягається нижнє коліно димової труби. Патрубок до кришки прикріпив сталевими заклепками (але можна було і невеликими болтиками). Верхнє коліно димової труби виводиться через обкантований бляхою отвір у даху палатки назовні.
Пічка підвішується в кронштейнах на центральній стійці на відстані близько 700 мм від підлоги до дна. У такому положенні вона не займає корисної площі в палатці і рівномірніше обігріває її внутрішній об’єм.
1 — спальні місця (6 шт.); 2 — центральна стійка; 3 — пічка; 4 — кладка з запасом дров; 5 — прохід
Запас дров складують біля входу в палатку. Дрова краще використовувати сухі і листяних порід. Очищення зольника виробляється вже вранці: пічку знімають, колосник витягують і пічку перевертають. Для топки призначаються змінні чергові.
Палатка і пічка спочатку випробовувалися в дводенних зимових походах «вихідного дня» з однією ночівлею. Під час них перевірялася і фізична підготовка хлопців. Тільки після цього ми здійснили в весняні канікули багатоденний перехід по ще засніжених схилах і долинах Уральських гір у м. Златоуст і назад. Похід пройшов успішно. Захворілих не було.
Палатка не лежала без справи і влітку, але вже без пічки.
На закінчення відзначу, що для зимових походів можна використовувати і відповідну літню палатку, зробивши в її даху обкантований бляхою отвір для димової труби і дообладнавши нагрівальним пристроєм.
«Моделіст-конструктор» № 4’2008, А. МАТВІЙЧУК