БУДІВЛІ ТАКОЇ КОНСТРУКЦІЇ КОРИСТУЮТЬСЯ ПОПУЛЯРНІСТЮ У САДІВНИКІВ-АМАТОРІВ: ВОНИ ПРОСТІ ТА ДОСТУПНІ В ЗВЕДЕННІ; КОМПЛЕКТ МАТЕРІАЛІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ КОЖНОГО З НИХ, ДОСТАТНЬО ДЕШЕВИЙ; ДО ТОГО Ж ТАКА ДВОПОВЕРХОВА ДАЧА МАЄ ДУЖЕ ОРИГІНАЛЬНИЙ І ПРИВАБЛИВИЙ ВИГЛЯД.
Садовий будинок «Теремок» складається з двох кімнат і кухні; крім того, є веранда, лоджія, комора. Зводиться він з недефіцитних будівельних матеріалів. Вікна в кімнатах широкі, пропускають багато світла й дають хороший огляд території саду.
1 — підйомна веранда, 2 — звис, 3 — огорожа лоджії, 4 — покрівля, 5 — ковзова дошка, 6 — огорожа люка в підлозі мансарди, 7 — двері, 8 — сходи, 9 — стінка комори, 10 — лоджія, 11 — огорожа веранди
Перший поверх займає кімната 15 м2, кухня 4 м2 та сходи на мансарду площею 12 м2; тут же розташована невелика комора (2 м2), утворена стіною передпокою та схилом даху. Вхід до неї можна зробити як з самого передпокою, так і ззовні, з веранди.
ФУНДАМЕНТ. Його конструкція залежить від рельєфу місцевості та властивостей ґрунту. У «Теремка» фундамент виконано стовпчастого типу. Для його виготовлення можуть бути застосовані найрізноманітніші матеріали: дерев’яні обпалені або просмолені стовпи, цегла, бетон, бутовий камінь, металеві труби, азбоцементні труби з заповнювачем тощо.
У нашому варіанті використано старі каналізаційні труби Ø 100 мм та довжиною 1200—1500 мм.
Обрану під фундамент ділянку розмічають згідно з рисунком 1. У намічених під опори місцях буряться свердловини на глибину 700—800 мм (ручний бур Ø 100 мм можна купити в господарських магазинах).
1 — стовпи (труби Ø 100 мм), 2 — несучі прогони (сталеві труби Ø 100 мм), 3 — бетон М100, 4 — цегляна кладка, 5 — гідроізоляція (два шари руберойду), 6 — закладна деталь, 7 — несучий прогон (дерев’яний брус перерізом 50X150 мм).
По периметру фундаменту забиваються кілочки, і по рівню натягується шнур на висоті 300 мм від землі (якщо ділянка на схилі, то рахувати слід від найвищого місця). У підготовлені отвори опускаються труби та вирівнюються в горизонтальній площині за допомогою підсипки щебенем.
Після вирівнювання всіх труб готують бетон і заливають його в них на 300—400 мм (3—4 лопати бетону в кожну трубу) для збільшення площі опори.
Як несучих балок у нашому випадку використано труби Ø 100 мм, які кріпляться до стовпів триміліметровим відпаленим сталевим дротом.
Якщо фундамент буде виконано з бетонних подушок, то на них викладаються стовпчики з червоної цегли, а зверху — гідроізоляція з двох шарів руберойду, на яку кладуться антисептировані несучі прогони висотою 150 мм — тут лежатиме каркас будинку.
КАРКАС виготовлено з брусів перерізом 150X50 та довжиною до 4,5 м. З них збирають сім рам, що становлять несучий каркас будинку. У трьох рамах, що утворюють фасади, укріплюють бруси, до яких кріпляться віконні та дверні блоки. Решта чотири мають однакову конструкцію. Кожну раму збирають на землі за шаблоном.
Наступна операція — збирання будинку. Підготувавши матеріал для обрешітки бічних стін і обравши безвітряну погоду (що немаловажно), на несучі прогони встановлюють першу раму у вертикальному положенні та тимчасово кріплять її за допомогою підпірок. Потім аналогічно встановлюють решту на однаковій відстані одна від одної; їх вирівнюють і скріплюють між собою ковзовою дошкою.
1 — несучі прогони, 2 — похилі балки стін, 3 — бруси віконних блоків, 4 — балка перекриття першого поверху, 5 — балка перекриття мансарди, 6 — крокви, 7 — бруси дверних блоків, 8 — нижня балка рами, 9 — ковзова дошка.
I — рама головного фасаду, II — типові проміжні рами, III — фасадна рама лоджії, IV — рама заднього фасаду.
Наступна операція — обрешітування каркасу дачі. Для обрешітки можна використовувати необрізні дошки, які прибиваються до брусів каркасу. Дошки прибивають з відступом одна від одної 200—300 мм, що не позначається на міцності конструкції та зручно при роботі, оскільки обрешітка виконуватиме роль сходів.
Дошки обрешітки випускають за крайні рами не менше ніж на 300 мм. Потім до звисів обрешітки прибивають бруси однакової товщини для кріплення декоративної облицювання; вона закриє з нижньої (видимої) сторони дошки обрешітки. Облицювання необхідно виконати з підігнаних фальцьованих дощок або рейок.
Після цього можна приступити до покриття даху.
ПОКРІВЛЯ. Дах і стіни дачі в нашому випадку покриті шифером, але може бути застосований найрізноманітніший покрівельний матеріал: чорні або оцинковані сталеві листи, черепиця, тес тощо.
Шифер має низку переваг — довговічний, дешевий, не надто нагрівається на сонці, його можна вільно придбати. Кожен схил даху будинку покрито шифером в один ряд.
1 — горизонтальний напрямок, 2 — вертикальний напрямок.
Щоб у стик даху зі стіною взимку не задувало снігом, верхню частину будинку покривають поліетиленовою плівкою для теплиць. Плівку можна закріпити звичайними канцелярськими кнопками. Поверх плівки й укладається шифер. Шифер кріпиться спеціальними цвяхами з великими шляпками (шиферні цвяхи), якщо таких немає, то можна звичайними, з шайбами та гумовими прокладками.
СТІНИ. Їхнє облицювання шифером можна виконувати двома способами — урозбіжку, коли поздовжні кромки знаходяться в різних місцях, або з поєднанням кромок по всій довжині. Останнє покриття вважається охайнішим.
При покритті урозбіжку листи кладуть у такій послідовності. На відстані 60—70 мм нижче укладеної обрешітки суворо горизонтально укріплюють дошку, що дозволяє укласти перший ряд. Листи кладуть з перекриттям на одну хвилю і потім кріплять шиферними цвяхами, попередньо просвердливши в шифері під них отвори. Так само укладаються решта рядів. Необхідно розраховувати розкладку даху, у цьому випадку зазор стику буде мінімальним.
Покриття з поєднанням поздовжніх кромок вимагає обов’язкової підготовки листів, що полягає в зрізанні кутів. Залежно від величини нахльосту листів визначають і розміри зрізаних кутів. Конкретний приклад укладання з поєднанням поздовжніх кромок показано на рисунку. Підготовлені листи укладають у такій послідовності. Точно по шнуру кладуть лист, позначений цифрою 1, і прибивають його з лівої сторони; потім на нього послідовно укладають листи, позначені цифрою 2. Ці листи повинні перекривати кромку листа, що лежить нижче, усім своїм зрізаним кутом. Далі укладають другий ряд, починаючи з листа 3, тощо.
ВІКНА ТА ДВЕРІ. Після того як будинок покрито, приступають до навішування та підгонки вікон і дверей. Їх можна замовити в столярній майстерні за підготовленими вами ескізами або, якщо є навички в столярній роботі, виготовити самостійно. Розміри вікон і дверей показано на рисунках.
ПІДЛОГА настелена з деревностружкової плити (ДСП) першого ґатунку. Для цього попередньо виготовлено чорну підлогу з дощок однакової товщини, яка кріпиться до основ каркасів. Дошки чорної підлоги кладуть із зазором 100—150 мм. Потім на неї укладають плити ДСП (попередньо прооліфлені) і кріплять до чорної підлоги цвяхами.
Можна зробити підлогу й з шпунтованих дощок або підлогового тесу. Підлогу з тесу можна покрити деревноволокнистою плитою ДВП, що надає їй після фарбування монолітність.
СХОДИ НА МАНСАРДУ. Далі приступаємо до виготовлення сходів. Прийоми їх виготовлення та оформлення багато разів публікувалися в журналі «Моделіст-конструктор» (див. № 5 за 1987 рік).
Сходи спираються на балку перекриття четвертої рами. У балці перекриття третьої рами випилюють частину бруса на ширину сходів і приколочують два бруси такого ж перерізу між середніми балками другого та четвертого каркаса; до них же кріпимо обрізані кінці балки третього каркаса, що утворюють люк на другому поверсі.
Підлогу верху виготовляють аналогічно підлозі першого поверху. На лоджії підлогу стелять з тесу. Її необхідно виконати з невеликим ухилом назовні — для зливу дощової води. Поверх дощок у нашому випадку зроблено покриття лоджії оцинкованим покрівельним залізом. Краї покрівельного заліза загнуті на 50 мм і прибиті до стін лоджії.
1 — перегородка кухні, 2 — сходи, 3 — огорожа люка.
Тепер необхідно виготовити її огорожу. Вона може бути як з дерева, так і з металу. Після цього підігнаними дошками зашиваються бічні стіни та стеля лоджії.
Стелю першого та другого поверху виконують з листів фанери або ДВП. Листи стелі розкривають так, щоб їхні стики припадали на балки каркасу.
ОЗДОБЛЕННЯ. Перегородки виконано з ДСП другого ґатунку. У місцях стикування листів поставлено бруси перерізом 50X50 мм. Перегородки можна виконати й з дощок, але це більш трудомістко.
ОББИВКА СТІН. Тут можна застосовувати різні матеріали: ДСП, ДВП, фанеру, дошки, суху штукатурку тощо. Придатні й обрізки цих матеріалів, але в цьому випадку буде необхідно додатково встановлювати бруси 50X50 мм і до них кріпити обрізки облицювального матеріалу.
Перед фарбуванням стіни попередньо шпаклюють. Якщо передбачається використовувати шпалери, то всі поверхні спочатку обклеюють папером.
а — житлова кімната, б — кухня, в — комора, г — кімната на мансарді, д — лоджія (2 м2).
Підлогу та стелю по периметру оббивають плінтусами, а двері та вікна — лиштвами.
Внутрішнє оздоблення та фарбування може бути виконано на будь-який смак. Але якщо підлога виконана з ДСП або оббита ДВП, то краще застосовувати для фарбування олійну фарбу, попередньо добре прооліфивши листи підлоги.
ВЕРАНДА може бути як стаціонарна, так і у вигляді підйомного майданчика. Остання виготовляється у формі трапеції, що повторює обриси фасаду до рівня другого поверху. Кріплення до стіни будинку шарнірне, на великих петлях. Огорожа та сходи в цьому випадку виконуються знімними.
«М-К» 9’89, А. та В. ГРЯЗНОВИ, М. КОРОБКОВ, І. БЛАТОВ