Варто проявити кмітливість, працьовитість, і — всупереч відомому прислів’ю — зі списаної труби може вийти цілком непоганий… садово-городній інвентар. Причому з мінімальними витратами на його виготовлення. Опублікований матеріал кандидата сільськогосподарських наук С. Ларкіна — тому підтвердження.
«ЛОПАТЕВИЙ СНАРЯД»
Садівництвом і городництвом зайнявся всерйоз років 6 тому. Природно, знадобився відповідний інвентар. Серед описів численних саморобних конструкцій лопати — незамінного в господарстві «лопатевого снаряда для копання, вигрібання, навалювання та пересипання сипких тіл» (визначення з Толкового словника В. Даля, що не втратив цінності за більш ніж столітній період свого існування) — увагу привернула публікація в третьому номері «М-К» за 1985 рік. Сподобалася сама ідея: можливість застосування відрізка водогазопровідної труби з муфтою для кріплення полотна (штика) лопати-мотики до держална. Не влаштовували лише складність виконання і знижена, судячи з узятих за основу розмірів, надійність кріпильного пальця, а також прив’язка до чехословацького сортаменту використовуваних деталей заводського виготовлення.
Розроблена мною конструкція вільна від зазначених недоліків. Як і в згаданому вище прототипі, корпусом поворотного вузла в запропонованій лопаті-мотиці служить відрізок труби. Найкраще з вітчизняного сортаменту підходить сталева водогазопровідна труба (ГОСТ 3262-75) із зовнішнім діаметром 33,5 мм і товщиною стінки 2,8 мм. Полотно (штик) виготовляється з відпрацьованої свій ресурс, укороченої до R-210 мм копальної прямокутної лопати КПЛ (ГОСТ 19596-87) з доопрацьованою тулійкою.
1 — укорочене полотно копальної прямокутної лопати КПЛ (ГОСТ 19596-87) з доопрацьованою тулійкою, 2 — вісь Ø 14 мм, 3 — трубопровідна муфта, 4 — контргайка (для тривалої роботи), 5 — розклинений відрізок водогазопровідної труби, 6 — шурупи Ø 6 мм, 7 — держално, 8 — палець, що запресовується у відрізок труби.
Доопрацювання полягає в тому, що останню обрізають до 57 мм, а з внутрішнього боку наварюють щічки з листової сталі марки Ст.3 товщиною 5—6 мм. Можна використати обрізки, що залишилися після вкорочення лопати. Збоку в тулійці просвердлюють отвір діаметром 14 мм для осі зі сталі Ст.3.
Як і в прототипі, для жорсткої фіксації штика в будь-якому з трьох положень достатньо повернути різьбову муфту до упору у відповідні торці щічок.
Літнім людям можна рекомендувати інший інструмент. Користуючись ним, уже не треба безперервно «кланятися» під час перекопування городу чи садової ділянки. Виручає тут упорна стійка зі скобою, «взута» в гумовий «черевик», і спеціальний поворотний пристрій, виконаний у вигляді двох обойм із відрізків труб, що ковзають одна відносно одної, з відповідними параметрами. Щоб штик легше заглиблювався в ґрунт, лопата оснащена дерев’яною рукояткою в металевому (з розклиненого відрізка труби) тримачі і має дещо змінену площину самого полотна.
1 — розклинений відрізок водогазопровідної труби — тримач рукоятки, 2 — рукоятка, 3 — держално, 4 — упорна стійка, 5 — скоба, 6 — зовнішня обойма — відрізок сталевої безшовної труби (ГОСТ 873475) із зовнішнім діаметром 50 мм і товщиною стінки 2,5 мм, 7 — внутрішня обойма — відрізок труби (ГОСТ 8734-75) із зовнішнім діаметром 45 мм і товщиною стінки 2,5 мм, 8 — шурупи Ø 6 мм, 9 — копальна прямокутна лопата (ГОСТ 19596-87) з доопрацьованим полотном, 10 — гумовий «черевик».
Основою конструкції є знову-таки лопата КПЛ. Тільки її полотно вже не вкорочують. А щоб вона глибше і з меншим опором входила в ґрунт, не зісковзуючи з перерубуваних коренів лісової порослі на ділянці, її ріжучий кінець виконують не плавно заокругленим, а трапецієподібним. Причому саму площину леза, не зачіпаючи крайок заступа, випрямляють молотком. Отримані прямокутні в перерізі зубці заточують під кутом 20 градусів і термообробляють до твердості 37… …53 HRCэ.
Але виготовити подібну лопату — лише пів справи. Важливо навчитися нею працювати. Взявшись за кінець держална правою рукою, лівою ногою заглиблюють лезо в землю (приблизно під кутом 70 градусів). Потім держално відштовхують від себе до моменту, коли воно стане перпендикулярно ґрунту. І тут же, притискаючи упорну стійку до землі, держално лопати різко тягнуть (із поворотом) на себе. У результаті чергова порція ґрунту наче сама собою викидається вперед.
Дуже зручна така лопата під час копання картоплі та інших коренеплодів. Заглибте штик під прямим кутом поруч із кущем рослини. Потім злегка поведіть держално на себе і знову різко відведіть його вперед: до положення, перпендикулярного землі. Тепер лівою ногою притисніть упорну стійку і з невеликим поворотом рукоятки викидайте бульби в бік прибраного рядка.
ВИРУЧАЮТЬ ПОЛЕГШЕНІ ГРАБЛІ
Вкрай потрібні в господарстві і граблі. За багато століть свого існування їх конструкція зазнала небагатьох змін. І сучасні граблі по суті — та ж сама (за В. Далем) «ручна борона, складається з хребта, бруска в аршин, зі наскрізними дірками, до 12-ти, в які вбиті зуби, кілки з палець, і граблів’я на кшталт палиці в зріст людини, увіткнутої посередині хребта».
Щоправда, дерев’яні граблі зараз майже ніде не побачиш. Замість них зазвичай використовують зварні, металеві. Але мене, наприклад, вони далеко не завжди влаштовують. Адже варіанти, що випускаються промисловістю, як правило, заважкі. Навіть за легкого натиску вони одразу заглиблюються в землю і можуть порвати поверхневі корені рослин. Тому я надаю перевагу саморобним граблям майже архаїчної, дерев’яної конструкції.
1 — держално, 2 — шурупи Ø 4 мм, 3 — розклинений відрізок водогазопровідної труби, 4 — шуруп Ø 6 мм, 5 — планка 35Х40 мм, 6 — зуби.
Кріплення — трубчасте. В його основі лежить той самий розклинений відрізок водогазопровідної труби відповідного типорозміру. Переважні труби із зовнішнім діаметром 33,5 мм (або 26,8 мм), які вдало поєднуються з держалнами Ø 40 (або Ø 30) мм і довжиною 1300—1600 мм, що надходять у нашу торговельну мережу. Щоб уникнути небажаного розтріскування під час розклинювання, необхідно також заздалегідь передбачити технологічні отвори у вузлах можливих напружень, що загрожують появою тріщин і поломок.
До граблів є і спеціальне пристосування, конструкція якого настільки проста, що не потребує пояснювальних рисунків і креслень. Воно являє собою пластину, вирубану з відрізка старої пилки, з основою 570 мм, висотою боковин по 35 мм і центральною частиною, що сходиться у вигляді рівнобедреного трикутника. Вершина цього трикутника віддалена від основи на 120 мм.
Пристосування кріпиться до зубів граблів за допомогою накладки, що пригвинчується з іншого боку «баранчиками» М6. А служить воно для знищення бур’янів, які з’являються на грядках невдовзі після завершення сівби. Проводячи прополювання, спочатку зрізають бур’яни за допомогою пристосування. А потім, знявши його із зубів, збирають граблями всю цю «біомасу» і розпушують поверхневий шар землі.
РОЗПУШУВАТИ СТАНЕ ЛЕГШЕ
Розпушувати землю в саду чи на городі доводиться часто. А інвентар, що випускається для цієї мети вітчизняною промисловістю, нерідко виготовлений так, що працівникові доводиться раз по раз нахилятися. Чи не можна обійтися без цього?
Звісно, можна. Приклад тому — дві конструкції розпушувачів, які до того ж успішно виконують і додаткові функції.
Розпушувач-копач виготовлено з відрізків водогазопровідних труб із зовнішнім діаметром 26,8 мм, шарнірно скріплених між собою. Розміри дугоподібної педалі, як і поворотної стійки-рукояті, залежать від особливостей фігури самого працівника. Можна навіть передбачити виконання стійки-рукояті розсувною. Скажімо, з труб, що телескопічно входять одна в одну. Зуби виготовляються зі сталі марки Ст.3 згідно з розмірами, указаними на рисунку, і закріплюються в отворах поперечини розклепуванням тильної частини шийок діаметром 8 мм. Опорний зуб виконується і встановлюється на своє місце аналогічним чином. Але його вістря навмисно затуплюється для зручності й безпеки працівника.
1 — опорний зуб, 2 — поперечина з робочими зубами, 3 — дугоподібна педаль, 4 — шарнірні вузли, 5 — поворотна стійка-рукоять; II — заглиблення, III — розпушування, IV — викопування.
Методика використання розпушувача-копача мало чим відрізняється від роботи з поворотною лопатою, що має упорну стійку. Натискаючи на дугоподібну педаль, садівник нахиляє стійку-рукоять на себе: заглиблена поперечина із зубами легко вивертає чергову грудку землі.
Для виготовлення розпушувача-лункокопача також потрібні відрізки водогазопровідних труб, але вже дещо іншого сортаменту. А робочим органом тут є своєрідний бур, виконаний із полотна старої дворучної пилки. Форма головки — трикутна, вістрям донизу. З боків вона має невеликі, загнуті в протилежні боки ріжучі крайки з кутом заточування 20 градусів (на ілюстрації не показано). А у верхній частині — три відповідним чином відігнуті клиноподібні ділянки. Утворена ця трійка розрізами з подальшими розворотами: центральний — проти, інші — за годинниковою стрілкою. Бічні ділянки у верхній частині працюють як відвали-напрямні для ґрунту, що зрізається вістрями, а центральний служить для надійного закріплення головки на заклепках у вушку, виконаному на нижньому кінці стійки. Головка термооброблена до твердості 37…53 HRCэ.
1 — бурова головка, 2 — заклепки, 3 — внутрішня труба (ГОСТ 8734-75) телескопічної стійки, 4 — болти М8 з гайкою-«баранчиком», 5 — зовнішня труба (ГОСТ 8734-75) телескопічної стійки, 6 — телескопічна рукоятка зі сталевих безшовних труб (ГОСТ 8734-75), 7 — отвори з різьбою М8, 8 — варіант стійки — важіль повороту.
Розпушувач-лункокопач непогано зарекомендував себе під час садіння картоплі. Можна його використовувати і для виконання ямок під час посадки квітів родини цибулинних. При цьому слід пам’ятати: глибина посадки залежить від виду рослин, але в середньому дотримуються правила «трикратної» висоти цибулини.
Під глибиною посадки мається на увазі товщина шару над цибулиною, а не відстань від дна ямки чи борозни до поверхні. На важких глинистих ґрунтах її зменшують до 2—3 см, а на легких, піщаних, навпаки, збільшують на ті самі 2—3 см.
«БЕЗВІДКАТНИЙ» ЛОМ
Якщо виходити з того, що геніальне завжди просте, то слід, мабуть, визнати відому всім типову конструкцію лома зразком надгеніальності. Але є й інші міркування з цього приводу.
1 — конічний наконечник, 2 — сталева труба (ГОСТ 8734-75) із зовнішнім діаметром 33,5 мм, 3 — велика свинцева дріб, 4 — машинне мастило, 5 — заклепки, 6 — долотоподібний наконечник.
Річ у тім, що у звичайного лома досить відчутна віддача, особливо якщо ґрунт скелястий. Попрацюєш — і, як то кажуть, рук своїх не відчуваєш. А випуск «безвідкатних» ломів у нас промисловістю досі чомусь не налагоджено, хоча всіляких конструкцій саморобниками пропонується чимало. В їх основі зазвичай — закрита наконечниками труба з насипаною всередину (на одну третину об’єму порожнини) великою свинцевою дроб’ю. Остання гасить відбиття, що виникає в момент удару. Але робить це частково — через тертя дробинок одна об одну і об внутрішні стінки корпусу лома. Крім того, самі дробинки поступово втрачають форму, зношуються.
У запропонованій конструкції лома дробинки мають діаметр 2—3 мм кожна і рясно змочені машинним мастилом. До того ж форма наконечників оптимально відповідає навантаженням, що виникають у процесі роботи. А це — важливо. Адже сила удару тут має більшу, ніж у звичайного лома, величину.