Виготовити й налагодити аероглісер значно простіше (та й дешевше), ніж гоночну судномодель із гребним гвинтом, оснащену редуктором і двигуном із рідинним охолодженням. Водночас за грамотного конструювання він практично не поступається «класичним» моделям ні за швидкістю, ні за маневровістю.
Запропонована радіокерована модель з аерорушієм створена на основі корпусу тунельного глісера. Вона складається з чотирьох великих вузлів: пари бічних поплавків, центрального містка та рубки із силовою установкою.
Поплавки мають традиційну набірну конструкцію зі шпангоутами з 3-мм фанери та сосновими стрингерами перерізом 4×4 мм. Обшивка палуби, днища й борту поплавка — фанера товщиною 1 мм, внутрішня силова боковина — із 3-мм фанери. Поплавки збираються на плоских силових боковинах. До них на «епоксидці» встик приклеюються всі шпангоути, які потім з’єднуються стрингерами. Готовий каркас підганяється, і до нього послідовно (днище — борт — палуба) приклеюються панелі обшивки. Перед цим стики між днищем і бортами проливаються рідким епоксидним клеєм, що забезпечує герметичність. Таким самим зв’язувальним варто обробити й внутрішні поверхні поплавків — це надасть деревині водостійкості. У задній частині кожного поплавка виконується герметичний лючок: у правому — під рульову машинку, у лівому — під приймач апаратури.
1 — місток; 2 — кок гвинта; 3 — повітряний гвинт (Ø200 мм); 4 — двигун; 5 — кріплення двигуна (4 компл. пл.); 6 — бак; 7 — моторама; 8 — акумуляторна батарея; 9 — рубка; 10 — поплавок; 11 — рульова машинка; 12, 14 — тяги керування; 13 — кронштейн рульовий (дюралюміній, лист s2 мм); 15 — перо керма; 16 — капот двигуна
Центральний місток також набірний. Він складається з правої та лівої боковин (кожна склеюється з двох фанерних деталей), соснових поперечин і обшивки з 1-мм фанери. Головне тут — досягти герметичності, для чого після приклеювання днища стики проливаються рідким епоксидним клеєм. Під час виготовлення містка в поперечинах необхідно передбачити шпигати, а в задній частині — отвір, закритий пластиковою пробкою. Якщо вода все ж потрапить усередину містка, через ці отвори її можна буде видалити.
Рубка судномоделі збирається з фанерних (товщиною 3 мм) шпангоутів, соснових стрингерів і 1-мм фанерної обшивки. У задню частину рубки вклеюється моторама, що складається з двох симетричних деталей із 8-мм фанери. У центральній частині рубки між шпангоутами закріплюється фанерний майданчик, призначений для встановлення на нього акумуляторної батареї живлення радіоапаратури. У задньому відсіку рубки встановлено паливний бак ємністю 75 мл.
1 — дошка транцева (фанера s3 мм); 2 — майданчик кріплення рульової машинки (фанера s3 мм); 3 — обшивка палуби (фанера s1 мм); 4, 5, 7, 8, 9 — шпангоути (фанера s3 мм); 6 — стрингер бортовий (сосна, рейка 4×4 мм); 10 — бобишка носова (липа); 11 — стінка силова (фанера s3 мм); 12 — обшивка днища (фанера s1 мм); 13 — стрингер скуловий (сосна, рейка 4×4 мм); 14 — стрингер скуловий задній (сосна, рейка 4×4 мм); 15 — обшивка зареданної частини днища (фанера s1 мм)
Складання моделі потребує акуратності, але особливих складнощів не становить. Виставлені на дошці-стапелі поплавки склеюються епоксидною смолою з центральним містком, а на останньому монтується рубка. Встановлюється вона у два етапи: спочатку на містку закріплюються соснові рейки перерізом 4×4 мм, вигнуті відповідно до лінії спряження рубки й містка, а потім до них приклеюється власне рубка.
1 — бобишка носова (сосна); 2, 3 — поперечини передні (фанера s4 мм); 4, 6, 9 — поперечини задні (сосна, рейка 15×15 мм); 5 — обшивка днища (фанера s1 мм); 7 — обшивка палуби (фанера s1 мм);
8 — пластина бокова зовнішня (фанера s4 мм); 10 — відбійник кормовий; 11 — пластина бокова внутрішня (фанера s4 мм)
Розміри моделі дозволяють встановлювати на неї двигуни з робочим об’ємом до 2,5 см3. Для цих моторів цілком підійде повітряний гвинт діаметром 200 мм і кроком 150 мм — дзеркальна копія стандартного капронового пропелера. Для компенсації моменту від його обертання вісь двигуна має бути зміщена вліво (при погляді зверху) приблизно на два градуси. А для збільшення поздовжньої стійкості вісь гвинта бажано на ті самі два градуси відхилити вгору (при погляді збоку). Точніше ці величини слід уточнити за результатами тренувальних заїздів. За правильно встановленого двигуна й нейтрального положення рулів повороту глісер має рухатися строго прямолінійно. Двигун закривається капотом із 1-мм листа АМг або АМц.
На містку монтується двоперовий рульовий пристрій, що складається з пари П-подібних рульових кронштейнів (дюралюміній) і двох пер. Останні збираються зі сталевого рульового вала Ø3 мм і фанерної пластини із симетричним лінзоподібним профілем. Вал вклеюється в отвір, просвердлений у рульовому пері. Праве й ліве керма з’єднуються з використанням важелів і поперечної тяги, що утворюють подобу автомобільної рульової трапеції.
«Моделіст-конструктор» № 6’2025, Ігор ТЕРЕХОВ