Ще не встигло весняне сонце як слід відігріти перезимувавшу промерзлу землю; у лісах ще не зникли снігові галявки — а в уболівлих туристів починається час перших походів. З комор, з антресолей дістаються рюкзаки, намети, килимки й спальні мішки: найсміливіші походники вирушають на вихідні, і навіть з ночівлею.
Біля багаття, звісно, тепло й у холод, а як у наметі вночі? Тут адже вогонь не розведеш, а свічкою її не дуже-то зігрієш, і небезпечно.
Проте туристське товариство на вигадки хитре. Досвідчені московські походники А. Рокшин і Л. Цуканов знайшли дотепний спосіб незвичного «парового» опалення намету. Адже багаття поруч — як же не використати щедре тепло вогнища. І вони придумали, як.
…Ось обрано місце для привалу, установлено намет, а на потрібній відстані від нього вже потріскають у вогні гілля й розвішуються казанки для приготування простої туристської їжі. Найчас подбати про теплу ночівлю. Для цього в багаття укладається відрізок металевої труби, кінці якої виходять за межі горючих полін і розжарених вугли. До кінця, що звернений у бік намету, під’єднується шланг, що заходить у нього, або кілька трубчастих відрізків (діаметром і з’єднанням за аналогією з пилососом): ними відводитиметься нагрите повітря від труби в багатті, а холодне — засмоктуватиметься в інший кінець труби. І щоб тяга була хорошою, бажано прокласти «трубопровід» так, щоб він ішов по нахилу вгору до намету: чим крутіше — тим інтенсивніше надходження нагрітого повітря. Щоб воно не було надто гарячим, трубу в багатті можна обмотати асбестом або обмазати глиною. Регулювати температуру повітря, що надходить у намет, можна, прикриваючи або перекриваючи будь-яке з отворів «трубопроводу». Таке опалення цілком безпечне, його можна сміливо залишати й на ніч, поки горітиме й тлітиме багаття.
Цікаво, що сам принцип, якщо замислитися, досить універсальний і може застосовуватися не лише для описаних цілей.
«Одноразова» лазня
(Малюнок угорі: Система тепловідведення від багаття для організації імпровізованої походної лазні)
Туристам або геологам у далекій експедиції описана технологія допоможе організувати в польових умовах парову лазню. Для цього підійде просторий намет, а якщо такого немає — його нескладно спорудити з плівки для теплиць, перекинувши через натягнуті між деревами шнури й придавивши до землі каменями її краї. Залишається лише підвести від багаття описаний «трубопровід». І поки в підвішених над вогнем відер буде грітися вода — нагріється й лазня, на радість тим, хто скучив за цивілізацією мандрівникам.
Для такої парилки можна ще вдома заздалегідь підготувати все необхідне й брати в похід відповідні складові, на щастя, вони не становлять такого вже габаритного чи обтяжливого вантажу.
Заморозки не страшні
На дачних ділянках любителям-городникам, що вирощують рослини в теплицях, багато клопотів доставляє різке похолодання або нічні весняні заморозки, поява яких зазвичай цілком непередбачувана.
1 — намет; 2 — вихідний кінець обігрівальної труби; 3 — складові ділянки «трубопроводу»; 4 — багатниця; 5 — вхідний кінець труби (повітрозабірник)
Проте «кострове опалення» й тут здатне виручити в небезпечний для рослин період. Достатньо лише заздалегідь підготувати багатнище й прокласти від нього до теплиці відповідний шланг або трубу, а в момент настання низьких температур розпалити багаття, на щастя, з дровами на ділянках проблем не буває. Залишається лише контролювати ступінь нагрівання повітря в теплиці й за потреби провітрювати, щоб підтримувати оптимальну для рослин температуру.
І лід розтане
Там, де водопостачання організовано через водорозбірні колонки, у морозні зими нерідкі випадки їх промерзання, коли крижана пробка не пропускає воду. Тоді варто згадати про описану технологію, щоб розморозити колонку. Для цього потрібно буде навколо неї спорудити імпровізований чохол із листового матеріалу (картонних упаковок, лінолеуму або рубероїду) і подати в нього гаряче повітря від розпаленого поруч багаття. Через деякий час лід у колонці розтане й подача води відновиться.
1 — колонка; 2 — чохол; 3 — обв’язка листів чохла; 4 — шланг тепловідведення від багаття; 5 — ганчір’я
Цей же спосіб виручить, якщо промерз якийсь ділянок труби водопроводу. Відповідне місце також одягається у тимчасовий чохол із теплозберігаючих матеріалів, і в нього шлангом від багатниці подається гаряче повітря.
1 — труба водопроводу; 2 — чохол; 3 — закупорка чохла ганчір’ям; 4 — стяжка листів чохла; 5 — шланг тепловідведення від багаття
Такі чохли намотуються на водопровідну трубу нещільно й внахлест, а зверху стягуються шнуром або дротом. Торцеві отвори чохла перекриваються набивкою зі старих газет або ганчір’я. За потреби дротом закріплюється й вхідний у чохол кінець трубопроводу від багаття.
«Моделіст-конструктор» № 5’2010, Б. ВОЛОДИМИРІВ