Живу в Сибіру, з давніх пір захоплююся полюванням, рибалкою. Чудові у нас місця. Багато рік, озер, багатих на рибу й дичину.
Найбільше люблю полювати на водоплавну птицю. Але взяти її інколи буває неможливо: непрохідні топи, плавні, хитуни, непролазні очерети.
Багато я думав, як і на чому проникати туди за здобиччю. І зупинився на водних лижах особливої конструкції. Тільки на них можна буде пройти всюди. Але з чого їх виготовити? Почалися пошуки.
Перший варіант був такий: широкі дерев’яні лижі, а зверху — кілька волейбольних камер. Плавучістю ці лижі володіли, але камери заважали. Спробував і інший варіант: клепати ємності з тонкої листової жесті — знову не те.
Але якось до рук потрапив пінопласт. Він виявився саме тим матеріалом, який я так довго підсвідомо шукав. Це підтвердили перші ж досвіди.
Почав із моделі. З пластиліну ліпив чоловічка, зважував, ставив на мініатюрні пінопластові лижі і у ванні з водою перевіряв плавучість. Розраховував так, щоб половина лижі могла витримувати вагу людини.
Потім перейшов до конструювання лиж у натуральну величину. Чудові вийшли лижі. Я ними дуже задоволений. Легкі, зручні, маневрені. Уже кілька років на них полюю і рибалю: усе на ногах, і руки вільні, у помічниках не потребую.
Згадую свій перший «лижний» вихід на озеро. Усе село вийшло на берег: адже цікаво! Йде людина пішки по озеру! Адже лижі здалеку не видно.
Під’їхали троє рибалок на долблёнках: «Тобі не страшно! Тут глибина до 30 метрів». Але потім переконалися, що мої лижі надійніші за їхні долблёнки.
Почали обступати мене охочі, стали радити виготовити креслення. Зробив я їх, вирішив запропонувати читачам вашого журналу.
Я намагався, щоб на моїх лижах можна було не лише полювати чи рибалити. Їх варто використовувати, мені здається, і в спортивних цілях, і в рятувальних: адже одна пара лиж може тримати на плаву 8–10 осіб.
Водоходні лижі можна зробити з легкого пористого матеріалу — пінопласту. Тоді загальна вага їх із палицями буде всього 9,5 кг. Це вдвічі легше за човен-розкладушку.
Виготовити лижі нескладно. Беремо три листи 900×900×90 мм пінопласту і кожен розрізаємо на три частини (пінопласт добре ріжеться, пиляється, фугується на деревообробному верстаті). Вийшло дев’ять шматків. Вісім іде на лижі, а дев’ятий — на сидіння до катамарана. Склеювати їх у пакет потрібно епоксидною смолою, попередньо надавши пластинам рівну поверхню.
Збірку кожної лижі проводять методом цегляної кладки; між собою бруски з’єднують дерев’яними шпильками, які забезпечують конструкції додаткову міцність. Вони вклеюються на епоксидній смолі в тіло пінопласту. Усі деталі лиж кріпляться на тій самій смолі шурупами, що вкручуються в дерев’яні пробки. Після завершення збірки лижі покривають казеїновим клеєм і фарбують під колір переважної на водоймі рослинності.
Ліва (1) і права (2) лижі (рис. 1) з внутрішнього боку мають отвори діаметром 20–25 мм, куди на клею вставляються дюралюмінієві трубки (3) — гнізда для стійок. У передній і задній частинах лиж вмонтовані поперечні кутники (4) з гайками — для збірки лиж у катамаран. На внутрішній бічній стороні закріплений знімний дюралюмінієвий кутник (6) 35×35×1000 мм, на якому є чотири отвори діаметром 7–9 мм для збірки лиж у катамаран. По центру цього кутника приклепана антабка (9) — для кріплення страхувального фала (10). Це для початківців (згодом такий шнурок не потрібен).
1 — 2 — ліва і права лижини; 3 — гнізда для стійок (дюралюмінієві трубки Ø22 мм); 4 — поперечні дюралюмінієві кутники; 5 — болти М6 або М8 для збірки лиж у катамаран; 6 — знімні дюралюмінієві кутники; 7 — кріпильні отвори під болти 5; 8 — заглиблення для ноги; 9 — антабка; 10 — капроновий фал; 11 — шток кріплення лопаті із зовнішнім кутником; 12 — шарнірна лопать; 13 — зовнішній дюралюмінієвий кутник.
А — вигляд збоку із зовнішнього боку; Б — з внутрішнього
Рис. 2. Палиця до водоходних лиж:
1 — дюралюмінієва трубка; 2 — опорне і стопорне кільця; 3 — порожнистий пінопластовий конус; 4 — дротяна центруюча стяжка; 5 — накінечник від лижної палиці
Рис. 3. Катамаран із водоходних лиж
Рис. 4. Викрійка лопаті та кріплення її
Рис. 5. Кріплення поперечного кутника
З зовнішнього боку лиж (рис. 1А) кріпляться на епоксидній смолі й шурупах два кутники розміром 20×20×1500 мм — верхній і нижній (13). На них закріплені штоки (11) з невеликими «плавниками»-лопатями (12). Саме вони й забезпечують поштовх на воді: під час руху лижі вперед кожна стулка притискається, а при відштовхуванні вони відходять, спираючись, наче весла, майже перпендикулярно, завдяки чому й досягається ефект відштовхування.
Палиці до «водоходів» виготовляють із звичайних лижних, але замість опорного кільця встановлюють пінопластовий порожнистий конус, який кріпиться кільцями зі шплінтами (рис. 2).
Для збірки лиж у катамаран (рис. 3) потрібно поміняти місцями ліву й праву лижі, щоб лопаті опинилися з внутрішнього боку, між ними.
Далі відкручуються болти (5), поздовжні дюралюмінієві кутники (6) від’єднуються — вони стають поперечинами: один спереду, інший ззаду. Їх прикручують тими ж болтами (5) до гайок, вмонтованих у поперечних кутниках.
При збірці в катамаран отвори (3) на лижах будуть з зовнішнього боку. Якщо в них вставити невеликі палички й натягнути брезентовий полик, то на ньому зручно розмістити свій вантаж — речовий мішок, боєприпаси, рибальські снасті. Брезентовий полик може служити й вітрилом, а лижні палиці — кріпленням його. Встановлюючи палиці в різні отвори, регулюємо напрямок руху катамарана під вітрилом.
Полювальний скрадок теж легко зібрати з цих лиж. В отвори встановлюються палиці довжиною 1–1,5 м (залежно від бажаної висоти шалашика).
Потім беруть капронову сітку шириною 1–1,5 м і довжиною 10 м (така сітка займає місця не більше, ніж консервна банка, важить 150–200 г). Натягують її на палиці по периметру, в один ряд. На сітку насипають маскувальний матеріал: траву, сіно, очерет. Другий ряд сітки накидають зверху — для закріплення маскувального шару. Виходить плавучий скрадок, з якого зручно полювати в будь-якому місці водойми. З нього ж встановлюють підсадних качок або чучела, підбирають убиту дичину.
Після полювання катамаран послужить вам на ніч наметом: варто лише натягнути на палиці мотузку, а зверху — легку брезентову полотнянку або плівку. На брезентову підлогу укладають уже непотрібний маскувальний матеріал — і готовий нічліг для двох. Спати можна на воді, в очереті.
Перші лижі я виготовив із нижнім розташуванням лопатей. Однак потім переставив їх на бічні сторони. З нижніми «плавниками» добре ходити по гладкій воді: поштовх виходить ефективним; зате важче по плавнях, хитунах і очереті. А з бічним розташуванням лопатей можна ходити як по чистих, так і по зарослих водоймах. На своїх лижах я пробираюся там, де ні на чому більше не пройдеш і не проїдеш. Катамаран із них збираю за 2 хв., скрадок — за 20 хв., а намет із скрадка — за 5 хв.
Наступний варіант лиж я думаю зробити ще легшим і, не знижуючи вантажопідйомності й остійності, збільшити швидкість пересування й маневреність.
«Моделіст-конструктор» № 8’2015, А. РУСАНОВ