Цей невеликий столик з оригінальним дизайном стане не лише корисним предметом меблів у будь-якому домі, а й елементом його оздоблення. Від звичайних столів його відрізняють «сплетені» у вузол нижні частини ніжок. Отримана в результаті замкнена система позбавлена недоліків традиційних ніжок, закріплених в одній точці до стільниці. Така схема набагато міцніша й довговічніша.
Столик проєктувався як сервірувальний, додатковий до обіднього столу, для використання під час урочистих заходів під напої, фрукти, солодощі, подарунки тощо. Водночас у будні дні він не виявиться зайвим біля спального місця, щоб поставити годинник, лампу-нічник, покласти телефон, окуляри чи книгу. Знадобиться він і для розміщення кімнатних квітів. Якщо ж проявити творчу фантазію, то, спираючись на закладені в конструкцію принципи і перерахувавши самостійно деякі розміри — змінивши довжину вертикальних і горизонтальних частин ніжок і збільшивши діаметр стільниці — можна отримати красивий журнальний столик, придатний для вечірнього чаювання перед телевізором.
1 — стільниця; 2 — вертикальна деталь ніжки; 3 — горизонтальна деталь ніжки
Ще одна відмітна риса конструкції — її технологічність. Для реалізації цього проєкту знадобляться заготовки лише двох типорозмірів — бруски перерізом 40×40 мм (38×38 мм після обробки) і 40×50 мм. Є, щоправда, і «підводні камені». При всій своїй ажурності й удаваній простоті, навіть примітивності, зовнішній вигляд готового виробу напряму залежатиме від уважності майстра та його акуратності. Не поспішайте: краще зайвий раз проміряти, і тільки потім відрізати. Крім того, вкрай бажані досвід роботи з деревом і наявність електроінструменту — стрічкової пилки, ручного фрезера та шліфувальної машинки.
Отже, почнемо зі стільниці. Вона набірна, складається з уже згаданих брусків перерізом 40×40 мм. Бічні поверхні виструганих і підігнаних один до одного елементів змащують столярним клеєм і стягують великими струбцинами або саморобними стисками — дошками з упорами, між якими вставляють із натягом дерев’яні клини. Цей процес називається сплачуванням. Після сушіння, видаливши надлишки клею і добившись шліфуванням ідеально рівної поверхні заготовки, вирізаємо з неї коло Ø460 мм. Краї обробляємо фрезером. Робота відповідальна. Порада: якщо ви не готові через брак досвіду зробити якісну круглу стільницю, робіть її квадратною 460×460 мм. Не найбільш витончене рішення, можливо, але цілком прийнятне і менш трудомістке.
Переходимо до ніжок. Тут основну складність для непідготовленої людини можуть становити стикувальні пази. Однак, як кажуть, «очі бояться…», — візьміть гострі стамески, не поспішайте, і все вийде.
Після чергового шліфування деталей виконуємо попереднє складання. Якщо «пазл» складається, змащуємо клеєм відповідні місця деталей ніжок і стикуємо їх. Ще раз переконавшись у відсутності перекосів та інших дефектів, встановлюємо стільницю.
Щоб з часом стики не розбовталися, свердлимо наскрізні отвори в місцях з’єднань деталей ніжок і підсилюємо ці вузли дерев’яними шкантами Ø8×40 мм. Їхні надлишки обрізаємо запідлицо. Аналогічно чинимо і в місцях приклеювання ніжок до стільниці.
Специфікація
| Позиція на кресленні | Розміри заготовок, мм | Кількість |
|---|---|---|
| 1 | 40×460×460 | 12 |
| 2 | 40×40×500 | 4 |
| 3 | 40×50×346 | 4 |
Заключний етап — декоративне оздоблення. Тут усе залежить від загального оформлення житла і ваших уподобань. Можна, наприклад, обрати спокійний ретро-стиль і покрити столик морилкою темних тонів. Або просто обмежитися кількома шарами прозорого лаку, показавши ручну роботу. Ще один варіант — розфарбувати елементи конструкції яскравими соковитими емалями різних кольорів.
«Моделист-конструктор» № 9’2025, Семен ТИХОНОВ