Уривок сторінки, вирваний із якогось журналу з фотографією симпатичного столика, лежав у сквері на лавці, на яку я присів відпочити. Столик, а точніше його конструкція, мене зацікавив (у минулі часи мені доводилося виготовляти меблі і для себе, і на замовлення).
Фотографія, як і столик, була зроблена професійно (очевидно, для реклами) — вона цілком розкривала споживчі переваги виробу: невибагливу красу, функціональні можливості, водночас приховуючи його конструктивні особливості.
Виникло бажання купити такий столик для дачного будиночка (потреба в ньому була), якщо трапиться і ціна виявиться прийнятною, або в протилежному випадку вибрати час і зробити його самому.
З цією метою взяв листочок із фотографією з собою, щоб удома уважніше розглянути її і спробувати розібратися в конструкції столика. Думаю, що мені це вдалося, тим більше що все було не так уже замасковано і складно, як здалося на перший погляд, а дещо я зробив по-своєму.
Виготовити такий столик під силу будь-кому, хто вміє тримати в руках звичайний столярний інструмент. Тим більше що всі деталі можна виконати з відповідних матеріалів в умовах домашньої майстерні.
Півколо, з’єднане на рояльній петлі з прямокутником, — таку геометричну фігуру являє собою кришка столу в розкладеному вигляді; площа її для сервірування — близько 0,6 м². У «черговому», складеному вигляді місце, яке займає столик, скорочується більш ніж удвічі. Для цього з-під прямокутної частини стільниці виводиться опорна напіврамка (ніжка з проніжкою і царгою), прямокутне «крило» стільниці при цьому опускається у вертикальне положення і притискається разом із рамкою до задніх ніжок.
Але навіть у складеному вигляді корисна площа столу скорочується ненабагато — завдяки тому, що під напівкруглою кришкою розташована майже така ж за розмірами підстільниця. На неї-то й можна прибрати сервірувальний посуд, столові прилади.
1 — напівкругла кришка (ДСП, столярна плита або меблевий щит, s20—30); 2 — підстілля (ДСП, столярна плита або меблевий щит, s15 — 20); 3 — вставка-царга (дошка 120×30 або 120×25, L660); 4 — ніжка (брус 60×30, L700, 4 шт.); 5 — поперечна проніжка (брус 60×30 або 50×25, L260); 6 — поздовжня проніжка (брус 60×30 або 50×25, L270); 7 — проніжка напіврамки (брус 60×30 або 50×25, L316); 8 — карткова петля напіврамки (2 шт.); 9 — петля відкидної кришки (2 шт.); 10 — царга напіврамки (брус 60×30 або 50×25, L316); 11 — скоба для фіксування напіврамки (Ст3, лист s1,5); 12 — відкидна кришка (ДСП, столярна плита, меблевий щит s20 — 30)
Для виготовлення стільниць розкладного столика знадобляться три столярні плити товщиною 20—30 мм з одного й того самого матеріалу: чи то облагороджена (покрита плівкою або пластиком) ДСП, добре обстругані й склеєні дошки, чи готовий меблевий щит. Розміри всіх трьох панелей однакові — 800×400 мм.
Ніжки та інші допоміжні деталі виконані з сухого соснового бруса перерізом 60×30 мм. А для зв’язуючих деталей — царг, проніжок — можна взяти матеріал перерізом менший (брус 50×25).
Одна панель залишається такою, як є. З двох інших вирізаються вписані в них півкола з центром посередині одного з довгих країв. Радіус одного півкола (кришки) 400 мм, іншого — 390 мм: це підстілля (для нього підійде панель і тонша — товщиною 15—20 мм). Уздовж діаметра від нього відрізається ще смуга шириною 35 мм. На кінцях утвореної хорди і ще в місці перетину осьової лінії та дуги кола в підстіллях вирізаються прямокутні пази за перерізом ніжок столика. На хорді довгі сторони пазів спрямовані назустріч одна одній, а на осьовій — перпендикулярно до них.
Відстань між кришкою столу і підстіллям у світлі 120 мм. Цей проміжок можна було б зробити з практичних міркувань і більшим, але тоді під столом можуть не вміститися ноги гостей (для домочадців цей розмір визначити нескладно).
Такої ж ширини повинна бути і вставка-царга між кришкою і підстіллям. Її можна зробити цілісною або склеїти з двох-трьох брусків. Довжина вставки дорівнює відстані між задніми ніжками столу — 660 мм. Зрозуміло, що таку ж довжину повинна мати і поздовжня проніжка.
Довжина передньої (поперечної) проніжки — 265 мм, задньої проніжки і царги напіврамки — 315 мм. Ця різниця в довжині утворилася тому, що задні ніжки разом зі зв’язуючими деталями зсунуті всередину (вперед) столу: щоб ззаду під напівкруглою кришкою вміщалася прикладена до них напіврамка і не заважала опускати прямокутну стільницю. З цією ж метою від підстілля відрізана 35-мм смужка.
І ще одне. Щоб надати столику витонченішого вигляду, передні ніжки слід зверху вниз звузити приблизно на третину їхньої ширини.
Складання деталей столу може бути виконане різними способами.
Якщо в майбутньому розбирати столик не знадобиться (наприклад, для перевезення в інше місце), то найпростіше з’єднання (крім шарнірних) виконати на нагелях за допомогою клею. При цьому необхідно виконати одну умову — нагелів у кожному з’єднанні має бути щонайменше два. Для шарнірних з’єднань поворотної напіврамки і відкидної частини кришки потрібні відповідні карткові петлі, по дві для кожної деталі.
У розбірному варіанті з’єднання деталей можна виконати на меблевих куточках.
Оздоблення столика — на розсуд виготовлювача. При його призначенні бажано дотримати лише однієї умови — у результаті столик повинен вписуватися в інтер’єр приміщення, в якому його буде встановлено, і гармоніювати з іншими, сусідніми предметами меблів.
«Моделіст-конструктор» № 8’2004, А. ПОЛІБІН