«Прочитав у «М-К» про продовження конкурсу «Мала механізація» й вирішив взяти в ньому участь. Пропоную просту й компактну мікромлинку. Про її габарити можна судити за фото: вся конструкція помістилася в мене на одній руці. Вона універсальна: призначена для отримання кукурудзяного борошна як грубого, так і дрібного помелу, подрібнення різних зернових відходів і приготування комбікормів для худоби й птиці в особистому підсобному господарстві.
Виготовити її під силу будь-якому майстру-ентузіасту, який має досвід роботи на токарному та свердлильному верстатах.
Робочими органами механізму є ротор і статор з ребристими поверхнями. Перший, який приводиться в рух електродвигуном потужністю 180 Вт, обертається всередині другого, виконуючи функцію жорен.
Загалом конструкція виглядає так: на основі — сталевій пластині товщиною 6–8 мм — змонтовані статор (нерухома робоча частина) та електродвигун від пральної машини. Обидва вузли кріпляться на кутиках 25×25×4 мм. Причому перший регулюється в поперечному напрямку відносно осі обертання ротора, а другий — у поздовжньому. Ці можливості закладені в вузлах кріплення обох елементів. Хвостовик вала двигуна з’єднується з валом ротора муфтою на призматичних шпонках. Вал, що має фланець для кріплення ротора, встановлений у статорі на підшипнику № 203. З боку двигуна підшипник закриває кришка зі сталевої пластини товщиною 3,5 мм. До фланця вала Ø 65 мм трьома болтами М6 кріпиться рухомий робочий орган — ротор. Їх я зробив у двох варіантах: важкий і легкий, що дозволяє регулювати якість помелу: встановивши важчий ротор, ми отримаємо подрібнену масу дрібнішого фракціонування і навпаки.

1 — завантажувальний бункер, 2 — болт М6, 3 — проміжна пластина, 4 — статор, 5 — кришка статора, 6 — ротор, 7 — вал ротора з фланцем, 8 — патрубок, 9 — основа мікромлинки, 10 — кутик кріплення статора, 11 — кутики кріплення електродвигуна, 12 — кришка підшипника, 13 — з’єднувальна муфта, 14 — заглушки, 15, 17 — шпильки, 16 — електродвигун, 18 — ручка, 19 — тримач ручки, 20 — захисний кожух, 21 — підшипник № 203.
Ротор з ребристою поверхнею виготовляється так. На плоскому торці сталевої циліндричної заготовки наноситься подільне коло Ø 104,5 мм. На ньому рівномірно розмічають центри отворів. Потім за розміченими центрами свердлять отвори Ø 10 мм. Подальшу обробку заготовки виконують на токарному верстаті: сточують зовнішню частину до розміру подільного кола й розточують центральну частину на глибину 10 мм. Після цього заготовку розвертають і, закріпивши в патроні токарного верстата, обробляють з іншого боку. Залишається тільки просвердлити центральний отвір під вал Ø 15 мм і три монтажні отвори — Ø 6,5 мм. Важкий ротор готовий. Для виготовлення легкого виконують ті самі операції, а на свердлильному верстаті свердлять додаткові отвори на робочій поверхні ротора — для полегшення деталі.
Найскладніша частина мікромлинки — статор. Як і для ротора, тут потрібні токарні та свердлильні роботи. На сталевій циліндричній заготовці Ø 154 мм і товщиною 43 мм наносять подільне коло, яке визначає габарити робочої камери й проходить через центри майбутніх отворів, що формують ребристу поверхню. Потім розмічають контури верхнього й нижнього вікон. Далі точно за кресленням розмічають отвори й свердлять їх на глибину 28 мм. Після цього на токарному верстаті розточують центральний отвір робочої камери, а потім, розвернувши заготовку, готують посадочне гніздо під підшипник № 203. Висвердлюють отвори для встановлення проміжної пластини, патрубка, кришки підшипника та кутиків кріплення ротора, після чого його фіксують на пластині-основі.
Зовні робоча камера ротора закривається кришкою, вирізаною з листової сталі товщиною 1,5 мм. Завантажувальний бункер, що кріпиться через проміжну пластину до верхнього вікна статора, виготовлений у формі воронки з листової сталі товщиною 1 мм. У моїй конструкції ця деталь зібрана з чотирьох листів, стягнутих болтами, але можливі й інші варіанти. Нижнє вікно статора обладнане патрубком, на який у разі потреби можна надіти рукав. Він спрямує готову продукцію в підставлений мішок або іншу ємність.
Електрообладнання, що складається з конденсатора, теплового реле й тумблера вмикання, розміщується на пластині з діелектрика, встановленій на невеликих кутиках поруч із електродвигуном. Перш ніж розпочати роботу, необхідно за допомогою болтів відрегулювати положення статора так, щоб ротор обертався легко, без заїдань.
Мікромлинка встановлюється на стілець або табурет, вмикається двигун, і бункер наповнюється зерном. Подрібнена продукція висипається з вихідного патрубка в підставлену ємність. Досвід експлуатації показав такі результати: відро кукурудзи перемелюється приблизно за 6–7 хв., а зерна пшениці, проса, гречки — у 1,5–2 рази швидше.
Вся переносна мікромлинка працює вже понад три роки. Жодних відмов чи поломок не було. Думаю, багато сільських жителів захочуть виготовити таку.
А. БАКЛАНСЬКИЙ, м. Кременчук, Полтавська обл.