Стаціонарна альтанка на дачній або садовій ділянці — велика зручність: під її дахом і в спеку, і в непогоду добре посидіти на свіжому повітрі, відпочити від денних клопотів, попити чайку біля самовара.
Але для такого капітального споруди не завжди є місце; а його нерухомість часто просто заважає, особливо у випадку перепланування ділянки. Та й збудувати самостійно таку альтанку не кожному під силу.
Запропоновану ж легку конструкцію може зібрати кожен, причому всього за один день з підручних матеріалів — п’яти жердин, восьми дошок і чотирьох полотнищ тканини. З’єднуються деталі разом у своєрідну чотиристворчату ширму, яка з успіхом виконує не лише роль альтанки, але й несе багато інших корисних функцій: вона за потреби з вертикальної огорожі легко перетворюється на горизонтальний навіс над місцем відпочинку, у шалаш, душову або дитячий будиночок-намет.

1 — стійки (дерев’яна жердина, 5 шт.); 2 — полотнище; 3 — шліци під стійку; 4 — підгини під шнур; 5 — стяжки (дошка, s10…15, 8 шт.); 6 — шнур; 7 — штир-обмежувач (20 шт.)
Досягається це завдяки особливостям її конструкції. Основу ширми становить каркас, що збирається з уже згаданих дерев’яних жердин-стоїк і з’єднуючих їх зверху й знизу дошчатих стяжок. Кожна жердина завдовжки 2000 мм і діаметром 35 мм має на кінцях по два взаємно перпендикулярні наскрізні отвори, в які вставляються дерев’яні або металеві штирі-обмежувачі: між ними опиняються насаджені своїми отворами дошчаті стяжки. Отриманий таким чином шарнір дозволяє створкам ширми розташовуватися під будь-яким кутом одна до одної, що й забезпечує споруди таке різноманіття функціональних форм.



Тканинна частина створок може бути утворена як з єдиного полотнища на всю довжину каркаса, так і з окремих — розміром на кожну створку. Залежно від цього вирішується спосіб їх кріплення на каркасі. У першому випадку у полотнища прострочуються п’ять поперечних шліців з кроком 1050 мм і такої ширини, щоб у кожен з них можна було щільно вставити жердину діаметром 35 мм. Поздовжній край полотнища попередньо підгинається, під нього закладається шнур, після чого він прошивається. Тканину краще підібрати з водовідштовхувальною пропиткою.




А — шалаш; Б — навіс; В — душова; Г — будиночок-намет
Після того, як полотнище підготовлено і в шліци вставлені жердини, на них насаджуються дошчаті стяжки розмірами 1300x100x10 мм. У їх кінцях є отвори не лише під жердини, але й для металевих фіксаторів — болтів з барашковими гайками (на рисунках не показані), завдяки яким стяжки забезпечують створкам положення під певним кутом одна до одної. Щоб усі отвори на всіх кінцях стяжок були ідентичними й збігалися, вони виконуються за накладними шаблонами, що грають роль розмітних трафаретів або кондукторів при свердлінні.
Жердини й стяжки після відповідної обробки й шліфування наждачним папером можуть бути покриті в кілька шарів меблевим лаком або олійною фарбою.
За матеріалами журналу ABC tehnike (Хорватія)
