Я люблю займатися конструюванням різної саморобної колісної техніки. Зробив уже, наприклад, мінітрактор-навантажувач, стилізовану репліку Лотус-7 з ВАЗ-2101, баггі з 1,5-літровим мотором. Минулої зими з’явилася ідея побудувати до сезону невеликий одномісний трицикл. Причому такий, щоб не було нічого зайвого! Основна концепція проекту: простота виготовлення в домашніх умовах і мала вага, яка не вимагає придбання дорогого потужного двигуна.
Розробляв машину з нуля. В її основі просторова рама, зварена із профільних 25-мм труб. Довжина рами становить 2100 мм, ширина в передній частині – 650 мм, у задній – 450 мм.
Передня підвіска зібрана з А-подібних важелів трубчастих діаметром 15 мм. На верхніх важелях закріплений поворотний наконечник кермової тяги з муфтою від класичних “Жигулів”. На нижніх важелях наконечники рульової тяги від УАЗ. Сайлентблоки взято від автомобіля ВАЗ-2109. У передній підвісці з кожного боку задіяно по одному амортизатору мотоцикла «Урал».
Кермо – рейкове, від автомобіля Volkswagen Golf II. Рульова колонка саморобна. Спочатку в конструкції кермового валу, виготовленого з прутка діаметром 15 мм і встановленого в підшипниках, використовувався карданчик із набору торцевих ключів. Однак у процесі тестових поїздок цей вузол швидко розвалився і замінили рульовим карданом від ВАЗ-2107. Спортивне кермо діаметром 320 мм – покупне. Гальма від “класики” ВАЗ.
У задній підвісці лише один важіль. Через сайлент-блоки він кріпиться до нижньої частини рами і саморобного кутового редуктора заднього ведучого колеса. Редуктор зібраний із прутка діаметром 20 мм, сателітів та підшипників автомобіля ВАЗ. Для захисту редуктора від бруду служить кожух – його необхідність виявилася під час експлуатації. У задній підвісці встановлено один амортизатор від кабіни китайської вантажівки Howo.
Силовий агрегат трициклу – 15-сильний двигун від мотоблока в зборі зі зчепленням. Коробка передач 4-ступінчаста “Жигулівська”. Передача моменту, що крутить, від двигуна на КПП здійснюється за допомогою саморобної ремінної трансмісії на шківах. Ведучий чавунний шків підібрав готовий заводський, а ведений — збірний із двох дисків, вирізаних із сталевого листа завтовшки 1,2 мм. На задній кутовий редуктор момент, що крутить, віддається через карданний вал з еластичною муфтою.
Каркас сидіння зварений з 20 мм прямокутних профільних труб, до нього на саморізах кріпляться спинка і подушка, вирізані з дошки товщиною 20 мм. Внутрішня оббивка сидіння з поролону завтовшки 40 мм, зовні – шкірозамінник. Вийшло міцно та дешево.
Зовнішня обшивка кузова також кріпиться на шурупах, а в передній частині встановлена пластикова гнучка сітка. Крила виготовлені із листового заліза. Трицикл оснащений світлодіодними фарами прямокутної форми із круглими оптичними елементами (так звані «англійські очі»). Позаду – габаритний ліхтар червоного кольору. Бічні дзеркала від мототехніки
Незважаючи на простоту конструкції, машинка, названа Tulpar Mono Traik, має досить ефектний вигляд. Навіть незвичайно, особливо у темний час доби, і завжди привертає увагу оточуючих. Вона легко розганяється до 50-60 км/год, а більше такого транспортного засобу і не потрібно. Для літніх «покатушок» — те, що треба!
Трицикл Tulpar Mono Traik та його технічні характеристики
Довжина, мм 2500
Ширина, мм 1600
Висота, мм 1300
Колісна база, мм 1900
Споряджена вага, кг 350
Потужність двигуна, л.с. 15
Макс. швидкість, км/год 60
Тимур МУРЗАБЕКІВ, м. Астана (Казахстан)