Є в Алма-Аті в одному з міських дворів незвичайний майданчик — ціле спортивне містечко, всі снаряди та тренажери якого виготовлені самими мешканцями зі старих труб та автомобільних покришок, що відслужили. А вигадав увесь цей комплекс великий ентузіаст та пропагандист оздоровчої фізкультури заслужений тренер Казахської РСР Володимир Георгійович Герасименко. З групою послідовників та однодумців із Казахського інституту фізкультури та Республіканського навчально-методичного кабінету Держкомспорту республіки їм розроблено понад 200 різних фізкультурних снарядів. Більшість із них доступні для саморобного виготовлення силами активу ДЕЗів у будь-якому дворі. І тому невипадково з усіх кінців країни йдуть сьогодні до Алма-Ату листи: Володимира Георгійовича просять поділитися досвідом створення саморобних спортивних конструкцій.
Деякі снаряди ми представляємо у цій добірці.
Справді, все, що потрібно для обладнання таких спортмайданчиків самотужки, неважко зібрати навколо автогосподарств, гаражів особистого транспорту, знайти у відходах металобрухту: старі покришки від вантажних та легкових автомобілів, обрізки металевих труб різного діаметру, тросів, гумових шлангів.
Щоб виготовити з них дворові тренажери, не потрібно спеціальних верстатів або зварювання — достатньо звичайних інструментів та пристроїв, якими користується будь-який домашній майстер. Звичайно, дещо краще виконати у майстернях житлово-експлуатаційних контор.
Прості і доступні у виготовленні, забарвлені в яскраві кольори і тішать око своєю оригінальністю, ці конструкції даруватимуть здоров’я всім, хто живе у дворі, буквально від малого до великого.
КОЛЕКТИВНА ШТАНГА
Мабуть, на дворовому спортмайданчику це буде найпопулярніший снаряд: адже таку штангу можуть піднімати за бажання відразу кілька хлопців, організовуючи своєрідні командні змагання.
Дві дугоподібні стійки зі старих водопровідних труб, така сама труба для грифа та чотири зношені покришки від легкового автомобіля — все, що потрібно для виготовлення колективної штанги.
1 — стійка, 2 – Гриф, 3 – диск з покришки, 4 – фіксатор (муфта).
Крізь вкопані у землю дуги стійок пропускається труба-гриф. На неї послідовно надягають внутрішні та зовнішні пари покришок з виконаними під діаметр труби отворами. Закріплюються такі “диски” на грифі по-різному, наприклад, за допомогою водопровідних муфт, що використовуються для з’єднання труб.
За бажання «диски» можна додатково обважнити, насипавши в покришки пісок.
ШТАНГА-КІЛЬЦЕ
Розрахована на індивідуальні заняття, вона зроблена з однієї покришки вантажного автомобіля та тих самих водопровідних труб. Дуга-стійка в цьому випадку одна: її кінці проходять крізь отвори в боковинах покришки, що лежить на землі, і закладаються в грунт. Оскільки гриф тут відсутній, у боковинах покришки на протилежних сторонах вирубуються також отвори для рук.
1 — стійка, 2 – вантаж (покришка), 3 – отвори для рук; А – варіант з «одноногою» стійкою.
Замість цілої покришки можна використати половину, розпилявши її ножівкою по діаметральній площині: така штанга буде легшою, вага можна варіювати також завантаженням піском.
Якщо покришку насадити не на дугу, а на одиночну стійку, як показано на малюнку, то отримаємо снаряд для дозованого підйому: на будь-якій висоті руки можна послабити – і покришка зависне, самозаклинюючись на стійці і даючи можливість тренуватися передихнути або зібратися з силами для подальшого підйому .
«Дзвони»
Цей снаряд, умовно названий “Дзвони”, змусить працювати майже всі основні м’язи. Подібно до дзвонаря на дзвіниці, що тренується тягне на себе троси, розгойдуючи підвішені на поперечині важкі покришки від вантажівки.
1 — стійка, 2 – ручка, 3 – трос, 4 – «дзвін» з покришки, 5 – поперечина.
Таких «дзвонів» два – для кожної руки. Вони нанизані на горизонтальну частину трубчастої П-подібної стійки, що проходить через отвори у верхній частині покришок. Знизу до покришок кріпиться будь-яким способом (наприклад, через болт з гайкою) металевий трос, що закінчується петлею для руки. До закладення петлі на ці кінці слід надіти обрізки гумового шлангу: вийде зручна ручка.
«ЛІСОПИЛКА»
Це близький до попереднього за своїм складником тренажер, заняття на якому нагадують рухи при розпилюванні вертикальною ручною пилкою колод на дошки. У ньому також використовується трос, але просмикнутий через вигнуту втулку вгорі стійки: потягнувши за один його кінець, ми піднімаємо на інший вантаж як покришки від легкового автомобіля. Для зменшення тертя у втулці її слід змастити солідолом.
1 — стійка, 2 – Покришка, 3 – втулка, 4 – трос, 5 – ручка.
«МОЛОТ»
Ще один силовий тренажер – “молот” або “баба”, що нагадує ручний пристрій для забивання паль.
1 — стійка, 2 – Болт-обмежувач, 3 – покришка, 4 – втулка.
Тут також використовується покришка від легкового автомобіля для хлопців, від вантажного для дорослих. На відміну від кільцевої штанги, вона в даному випадку насаджується у вертикальному положенні і не на саму стійку, а на додаткову трубу-втулку, що ковзає по стійці, яка має внизу болт-обмежувач, що не дає втулці спускатися до землі.
«НАСОС»
Цей тренажер справді схожий на старовинний пожежний насос для подачі води з колодязя. Той, що тренується теж береться за ручку довгого важеля і налягає всією вагою, піднімаючи розташований на протилежному кінці солідний вантаж з декількох покришок (їх кількість і вага може змінюватись). Сам важіль через шарнір у середній частині з’єднаний з короткими стійками із труб або профілю.
1 — важіль, 2 – стійки, 3 – вантаж з покришок, 4 – поперечки (ручка та обмежувач).
Навантаження на важелі можуть змінюватися усуненням покришок: пересуваючи їх до стійок, зменшуємо навантаження, зрушуючи ближче до кінця, збільшуємо.
«Коваль»
Видозмінивши попередню схему, можна отримати не просто силовий, а й ігровий снаряд, на якому той, хто тренується, зможе здійснювати, немов коник, великі стрибки. Такий тренажер подобається і дітям, і дорослим. Він як би поєднує в собі відразу дві конструкції: турнік і гойдалка.
Основа снаряда – О-подібна вертикальна рама з труби: нижню третину її займає блок із трьох покришок, верхня частина яких скріплена трубчастою віссю, а низ – поперечкою рами. Вісь тренажера входить у дві стійки з коробчатого профілю, вкопаних у землю.
1 — рама, 2 – вантаж-противага, 3 – стійка, 4 – вісь.
Якщо за верхню поперечину рами потягнути на себе і вниз, блок покришок підніметься і стане противагою, здатною як катапульта підняти тренуючого і перенести на інший бік, а потім назад.
БРУСЯ-«ЛІАН»
Прагнення дітей лазити повністю відповідає конструкція з двох рядів металевих стійок коробчатого профілю, між якими немов ліани, кілька ярусів натягнуті троси, одягнені в гумові шланги. Утворюються як би дві шведські стінки, що близько стоять, злегка розходяться під кутом один до одного. На кожному ярусі, наче на гнучких брусах, можна робити різноманітні вправи.
1 — стійки, 2 – Обрізки гумового шланга, 3 – троси.
РОЗВАГА І ЗДОРОВ’Я — ось що таке незвичайний ігровий майданчик, з котрим знаомить сьогодні КДМ. Усі її спортивні снаряди та тренажери можуть бути виготовлені самотужки з доступних матеріалів.