Універсальний мотоблок конструкції В. М. Архіпова простий у виготовленні та зручний у експлуатації. Скористайтеся нашими кресленнями — і малий металевий плуг візьме на себе найтрудомісткіші роботи на вашій дачній ділянці.
Як свідчить пошта, рубрика «Мала механізація» користується великою популярністю серед людей, чий труд так чи інакше пов’язаний з сільськогосподарським виробництвом. Особливу цікавість читачі проявляють до самохідних міні-тракторів — мотоблоків. Після того як «М-К» опублікував опис та креслення «Вятки» (див. № 7, 1981 р.), побудованого інженером С. А. Ільїчовим, любителі сільськогосподарського конструювання пишуть і телефонують в редакцію з проханням продовжити розмову на цю тему.
Сьогодні ми розповідаємо про конструкцію, запропоновану В. М. Архіповим.
Архіпов — учасник першого етапу огляду самодіяльних тракторів і мотоблоків, проведеного літом минулого року в рамках конкурсу молодих вчених і спеціалістів з розробки засобів малої механізації (див. «М-К», 1981, № 10).
Машина його проста і доступна для повторення. Але основна привабливість її у тому, що вона має оригінальну підвіску оброблювальних інструментів, незвичайні колеса, а також багажник (чого немає в жодного відомого до цього часу мотоблока).
Отже, вже п’ять років, як В. М. Архіпов всі турботи з вирощування картоплі на дачній ділянці поклав на «плечі» свого механічного помічника. За допомогою саморобного мотоблока він оре, боронить, саджає і ошпарює картоплю, викачує клубні, загрібає листя, перевозить врожай і добрива.
Мотоблок представляє собою одноосний двоколісний самохідний пристрій з двигуном від мотоскутера ВП-150М. Архіпов обрав цей двигун тому, що він має примусове повітряне охолодження головки циліндра, що дуже важливо: адже мотоблоку доводиться працювати з максимальними навантаженнями при мінімальних швидкостях.
Більшість деталей — промислового виробництва. Від мотоскутера також взято частину підвіски двигуна, частину рами (подвійна дуга), ланцюги, ручки та троси управління.
1 — відкидна опора, 2 — педаль кікстартера, 3 — двигун, 4 — паливний бак, 5 — багажник, 6 — рукоятка перемикання передач, 7 — рукоятка зчеплення, 8 — рукоятка газу, 9 — зірочка вторинного валу, 10 — плуг, 11 — колесо, 12 — підвіска двигуна.
Все інше виготовлено самостійно. Вісь колісна виточена на токарному станку. П-подібна рама зварена з труб Ø 60 мм. З труб і багажник. Саморобні також три шарніри основної і регулюючої тяг, що з’єднують мотоблок з плугом та кермом. Власної конструкції і пристрій перемикання передач. До рами припаяна стальна труба з віссю на кінці. На вісі встановлено качаючеся козирок для натягу тросів, які йдуть до коробки передач двигуна. Ручка перемикання передач — також відрізок труби, припаяний до козирка.
1 — вісь козирка, 2 — опірна пластина, 3 — труба, 4 — вилка кріплення регулюючої тяги, 5 — дугообразні труби, 6 — кронштейн, 7 — вісь підвіски двигуна, 8 — вузол кріплення основної тяги, 9 — площадки кріплення підшипників вторинного валу, 10 — П-подібна рама.
На мотоблоку використовуються ланцюги з кроком 12,7 та 15,9 мм. Кількість зубів на зірках така: на вихідному валу двигуна — 11, на вторинному валу — 60 та 20, на хідовій вісі — 40.
Мотоблок складається наступним чином. На хідовий вал встановлюються: зірочка (її приварюють), корпуси з підшипниками, вільні муфти, які виконують функції диференціала, колеса, після чого — рама. До останньої кріпиться телескопічна тяга з кермом і плугом.
1 — вал, 2 — зірочка, 3 — кришка, 4 — корпус підшипника, 5 — опорна площадка, 6 — підшипник № 308, 7 — корпус вільної муфти, 8 — вісь собачки, 9 — собачка, 10 — храповик, 11 — підшипник № 307, 12 — шайби, 13 — колесо, 14 — пружина собачки.
Тепер про колеса. Завдяки особливій формі вони краще зчіплюються з ґрунтом і не забиваються землею. На відміну від гумових, ці колеса практично не ущільнюють ґрунт, а, навпаки, рихлють його.
Дві дугообразні труби від рами мотоскутера з’єднують частину підвіски двигуна і раму мотоблока. Між трубами розташований бак із пальним.
Черга за двигуном. До П-подібної рами зліва консольно приварений кронштейн, який має на кінці поперечну сталеву вісь Ø 36 і довжиною 150 мм. Двигун разом з підвіскою навішується на цю вісь і прикріплюється до дугообразних труб рами. Встановлюється на своє місце вторинний вал і натягуються ланцюги. Протягуються троси управління.
У порівнянні з іншими конструкціями подібного типу мотоблок Архіпова має ряд конструктивних переваг. До нього тягачі та оброблюючі інструменти з’єднувалися жорстко між собою, що ускладнювало повороти. Архіпов же придумав шарнірне з’єднання, яке дозволяє “тримати” борозну або змінювати напрямок руху в межах невеликих пределів, не виймаючи плуг з землі.
Цей елемент забезпечує ще одну перевагу — постійство заданої глибини пахоти без застосування додаткових зусиль. Необхідна глибина вспашки підтримується не підйомом і опусканням плуга, а зміною його кута відносно борозни, що відбувається автоматично: якщо плуг починає заваливатися, то на нього діє підйомна сила, створена полевою дошкою; якщо леміш вилазить із ґрунту, кут атаки його збільшується, і він знову заглиблюється в ґрунт до заданої глибини, забезпечуючи стійку рівновагу.
Під час роботи плуг, подолавши опір ґрунту, часто заносить також у бік, і плугарю, що працює з мотоплугом жорсткої конструкції, доводиться прикладати чималі зусилля для вирівнювання борозни. Архіпов такий незручність усунув: вісь його плуга розташована під певним кутом до напрямку руху. Це положення регулюється трьома шарнірами тяги. Мотоблок під час пахання трошки повернутий вліво, що компенсує занос.
При виконанні першого плуга (найбільш відповідальний момент) тримати пряме напрямок потрібно саме плугом, адже ручки управління пов’язані жорстко з ним, а не з мотоблоком. При їх обертанні з незначним зусиллям вся конструкція змінює напрямок руху. Допустимо, потрібно повернутися направо. Плугар відхиляє ручки в… зворотному напрямку. А оскільки плуг не може зміститися туди ж — він, мовби, закріплений в землі, то тяга, йдучи за ручками, розвертає мотоблок вправо.
На другому і наступних плугах керування спрощується, оскільки праве колесо йде по борозді, як по копію.
Культиватор, борону та граблі встановлюють регулюючою тягою точно посередині колії. Кріплять їх тими самими двома болтами, що і плуг. Кронштейни цих інструментів трошки розвернуті в вертикальній площині, щоб компенсувати кут, під яким був встановлений плуг. До борони кронштейн приварений в середині вертикально. Такою бороною при русі плугар може керувати, опускаючи за потреби то один, то інший край і розбиваючи великі грудки землі.
1 — з’єднувальна вісь, 2 — планка, 3 — труба, 4 — ручки.
На нерівній землі борона не реагує на різні нахили мотоблока. (А при жорсткому зв’язку з ним вона копіює їх, залишаючи дефекти.)
Для посадки картоплі Архіпов використовує культиватор з відсутніми відвалами. Встановивши його на місце плуга, він виробляє борозни в землі і укладає в них клубні. Потім встановлює на місце відвали і засипає клубні, запускаючи культиватор між бороздами. Точно так само окучуються і пророслі посадки.
Культиватором Архіпов також видобуває — вириває — врожай. Ширину захоплення змінює відвалами.
1 — основна тяга, 2 — регулююча тяга.
Ботва, залишена після збирання, а також пропущений картопель видаляють бороною або граблями. Останніми, до речі, зручно скидати в купи покосжену траву.
Окрім сільськогосподарських робіт, мотоблок Архіпова застосовується, зокрема, для прибирання снігу. Додатково встановлюється лише невеликий бульдозерний ніж. Можна також прибирати тротуар, встановивши додаткову зірочку та валик з круглою щіткою.
Ю. СОЛЯНІНОВ