Численна родина водних велосипедів поповнилася ще однією цікавою машиною, сконструйованою нашим читачем — інженером Г. Овчинніковим із Дніпра. Овчинніков – автоаматор. Тому основним завданням він поставив створення такого водного велосипеда, який можна перевозити на даховому багажнику легкового автомобіля.
Велокатамаран зібраний з двох пустотілих поплавців, що мають довжину 3000 мм при ширині 200 і висоті 250 мм кожен. Поплавці з’єднані між собою містком з дюралюмінієвих куточків 30X30 мм (поперечки) і 20X20 (поздовжні зв’язки), склепаних в одне ціле. На містку встановлено крісло водія 7, педалі ножного приводу 4, ланцюгова передача з проміжною зірочкою (вузол 3) і рушій – гребне колесо (вузол 4) з шістьма плицами (лопатями), закрите зверху металевим кожухом. Для керування кермами 13 під лівою рукою водія встановлена ручка 6. Рухом ручки від себе катамаран повертається вправо, рухом на себе – вліво. Велика площа взаємозалежних кермів робить катамаран дуже маневреним.
Поплавці мають каркас із дев’яти прямокутних шпангоутних рамок (вони можуть бути виготовлені або з дерева, або з алюмінієвого куточка) і чотирьох поздовжніх елементів (стрінгерів), розташованих по кутах рамок шпангоутних. Спереду та ззаду поплавці закінчуються прямими штевнями. Каркас настільки простий за конструкцією, що його можна зібрати навіть без стапеля, на рівній підлозі або великому столі. Обшивка (у тому випадку, якщо каркас металевий) має бути зроблено з легкосплавного листового матеріалу. Вона встановлюється на заклепках, з прокладкою по шву стрічки, що герметизує (за відсутності спеціальної стрічки можна застосувати господарську бавовняну стрічку з підмазкою густотертою масляною фарбою). Спочатку приклепується дно, потім борти. Після цього поплавець зсередини треба пошпаклювати по швах і пофарбувати. В останню чергу ставиться палуба на гвинтах М5 з потайними головками (біля оглядових люків, де можна просунути всередину руку, слід приклепати палубу).
1 – палуба, 2 – бортовий стрінгер, 3 – бімс шпангоутної рамки, 4 – провідна зірочка з педалями, 5 – провідна ланцюг, 6 – ручка управління кермами, 7 – сидіння водія, 8 – підкіс спинки сидіння, 9 – кожух гребного колеса, 10 – поздовжня рульова тяга, 11 – головка керма, 12 – поперечна рульова тяга, 13 – кермо.
Після зачистки готові поплавці ретельно шпаклюються швами і забарвлюються в бажаний колір. Перед забарвленням поверхню металу необхідно знежирити та обробити дрібним наждачним папером.
У разі виготовлення поплавців із дерева шпангоутні рамки збираються із соснових брусків 35X15 мм на косинках. Поздовжні стрінгери із сосни перетином 20X20 мм можна кріпити до шпангоутів шурупами або міцними капроновими нитками з епоксидним клеєм. Останній спосіб дуже простий і зовсім не послаблює конструкцію, даючи також деяку економію ваги.
вузол 1 – кріплення пілона педалей до містка, вузол 2 – розріз по осі педалей, вузол 3 – розріз по осі проміжної каретки, вузол 4 – розріз по осі гребного колеса.
Обшивку дерев’яного каркаса виконують з тришарової фанери-переклеювання товщиною 2 – 3 мм, на епоксидному або казеїновому клеї. Напрямок шарів “сорочки” – по дну і бортам – поздовжній, по палубі – поперечний. Фанеру запресовують тонкими цвяхами «в загин» та шурупами 15X2,5 мм.
Готовий поплавець ретельно зачищається та обклеюється одним шаром склотканини на епоксидній смолі. Якщо цих матеріалів немає, можна застосувати звичайну бавовняну бязь, приклеївши її нітроклеєм. Перед обклеюванням усі кути і грані корпусу поплавців треба злегка округлити драчовим напилком, щоб тканина довше не протиралася під час експлуатації.
1 – шпангоутна рамка поплавця, 2 – поперечний зв’язок (куточок 30х30), 3 – поздовжній зв’язок (куточок 20х20), 4 – Т-подібні лонжерони.
1 — поплавець, 2 — кожух веслярного колеса, 3 — плиця (лопать) веслярського колеса, 4 — вісь барабана, 5 — ведена зірочка.
Як показала практика, велокатамаран «Мальок» особливо зручний для рибалок та мисливців: він дуже стійкий, легко проходить через густі зарості водяних рослин, абсолютно безшумний і малопомітний на воді. З нього можна робити далекі закидання спінінгом, ловити вудками поплавця, на блешню і на кружки. Транспортується «Мальок» на стандартному, даному промисловому, даховому автомобільному багажнику. Для цього на ньому встановлюється дерев’яна рама з підкладками з поролону або пористої гуми, на які плавляться днищами поплавців велосипед. Кріплення “Малька” до багажника здійснюється гачками із застібками патефонного типу. Така конструкція дозволяє без особливих зусиль ставити та знімати його з багажника вдвох. Щоб при транспортуванні не створювався зайвий опір повітря, сидіння водія зроблене знімним, а ручка керування складається.
При будівництві велокатамарану «Мальок» більшість металевих деталей можна виготовити своїми руками або використовувати деякі стандартні велосипедні частини, що продаються в магазинах.
Г. ОВЧИННІКОВ, інженер, м. Дніпро