Якщо ви коли-небудь сиділи за кермом класичного дизельного всюдихода, то напевно знаєте це відчуття: гулкий звук мотора, постійний запах солярки, вібрації по всьому кузову. Так, воно начебто й вселяє впевненість, але варто визнати — часи змінюються. І ось на зміну звичним «дизелям» приходить те, що ще кілька років тому здавалося фантастикою — електричний гібридний всюдихід. Причому не просто гарний концепт із виставки, а реально працююча техніка, перевірена в багнюці, болотах і на підйомах. Уявіть: тиша, жодного вихлопу, а замість повільного розгону — миттєва віддача й чіткий контроль руху. Звучить як мрія? А ось творці Іван та Анатолій зробили її реальністю. Їхнє дітище — це машина, яка поєднує в собі потужний електромотор від Nissan Leaf, гнучкість дизельного генератора Kubota та цілий набір інженерних рішень, яких ви точно не зустрінете в серійних позашляховиках. Давайте розберемося, чому саме цей всюдихід можна назвати революцією, і чи варто чекати, що подібна техніка стане нормою в майбутньому.
Переваги електротяги на бездоріжжі
Багато хто й досі думає, що електротяга — це доля міських «електрокарів», які бояться першої ж калюжі та розрядки батареї на півдорозі до дачі. Але насправді все навпаки. Електромотори мають унікальну властивість, яка на бездоріжжі працює краще за будь-який «турбодизель». Це миттєвий відгук та ідеально точне дозування крутного моменту. Уявіть, ви застрягли в болоті, колеса пішли по ступицю в рідку глину. Що робить дизель? Він ричить, піднімає оберти, але машину при цьому трусить і вона рве дерен, створюючи ще більшу яму. Електричний всюдихід діє інакше: ви натиснули на педаль зовсім трохи — і машина плавно, майже непомітно, починає виповзати. Тут немає провалів, немає затримок, немає цих болісних секунд, коли думаєш: «Зараз або стану». А ще важливо, що при русі на низьких швидкостях електротяга споживає енергію лише в момент фактичного руху. Тобто, якщо ви зупинилися посеред лісу, витрати — нуль. Дизель у цей час продовжував би палити пальне навіть на холостих. Додамо сюди повну тишу — і отримуємо ідеальний інструмент для мисливців, рибалок або просто любителів тиші: жодного шуму, жодного диму, лише звуки природи.
Технічна начинка: що ховається під капотом
Тепер найцікавіше — як влаштований цей всюдихід зсередини. Серце машини — це електромотор від Nissan Leaf, що видає 280 Нм крутного моменту з найнижчих обертів і потужність у 109 кінських сил. Щоб не хвилюватися за заряд, у конструкцію додали дизельний генератор Kubota у парі з «донором» від Honda Civic Hybrid. Такий комплект дозволяє повністю зарядити батарею приблизно за дві години. При цьому є можливість скоротити час заряду до години, якщо збільшити потужність установки. Сама батарея на 11,5 кВт⋅год забезпечує 10–20 кілометрів упевненої їзди бездоріжжям, а за потреби ємність можна збільшити у кілька разів. Але на цьому інженерні «фішки» не закінчуються. Тут стоять саморобні портальні мости, зібрані з деталей Газелі та шестерень трактора Кіровець. Це рішення забезпечує колосальний дорожній просвіт, завдяки якому всюдихід проходить там, де застрягали навіть Унімоги. Колеса розміром 1300×600 не тільки роблять машину «болотоходом», а й дозволяють їй плавати. Так-так, вона не тоне, а реально спливає. А ще тут пневматична підвіска з ходом у 18 дюймів, гідрооб’ємне кермове управління від МТЗ та саморобна система підкачки коліс. Увесь цей набір деталей — немов пазл, складений руками ентузіастів, де кожна деталь відіграє свою роль.
Досвід експлуатації та емоції за кермом
Тепер уявіть себе за кермом цього всюдихода. Жодних звичних ривків, жодної тряски, тільки плавність і впевненість. Машина їде легко, ніби ковзає болотом, а не пробирається крізь нього. Гідрооб’ємне кермо робить керування комфортним, тож руки не втомлюються навіть після кількох годин їзди. Підвіска згладжує купини, і здається, що сидиш не в саморобному проєкті, а в дорогому позашляховику. Але найвражаюче — це динаміка. Ви трохи торкаєтеся педалі, і машина одразу реагує. Для тих, хто звик до дизеля, це справжнє відкриття: там усе повільно й із затримкою, а тут — наче їдеш на потужному спорткарі, тільки замість асфальту у вас болото й лісові колії. Творці свідомо залишили багато ручних елементів керування. Так, тут купа кнопок, перемикачів, послідовність запуску та ввімкнення генератора потребує звички. Але зроблено це не просто так. У лісі ви навряд чи знайдете сервіс, і якщо щось зламається, усе можна полагодити своїми руками. Це не про красиву «автоматику», а про практичність. У підсумку відчуття від їзди — ніби приручив справжнього звіра, який при всій своїй силі слухається кожного руху водія.
Ціна питання та перспективи
Ну й головне питання: скільки все це коштує? Якщо збирати такий всюдихід із нуля, то цінник буде близько 37000$. Звучить дорого, але якщо згадати, що це унікальна машина, яка не має аналогів у серійному виробництві, сума вже не здається такою захмарною. До того ж багато деталей — це б/в-компоненти з вторинного ринку. Той самий двигун від Nissan Leaf можна знайти за 300$. Основний «кошмар» за ціною — це батарея. Саме вона формує більшу частину вартості. Але якщо підійти з розумом і використати доступні рішення, бюджет переобладнання може виявитися цілком підйомним для ентузіастів. У перспективі такі машини цілком можуть піти в серію. Творці впевнені: за електротягою майбутнє, особливо в умовах бездоріжжя. Адже там, де дизель упирається у свої обмеження, електрика відкриває нові горизонти. І якщо сьогодні подібний проєкт здається чимось «гаражним» та ексклюзивним, то завтра такі всюдиходи можуть стати масовим рішенням для геологів, мисливців, експедицій і просто любителів екстремального відпочинку.
Електричний гібридний всюдихід — це більше, ніж просто аматорський проєкт. Це реальний приклад того, як ентузіазм та інженерна кмітливість можуть змінити правила гри. Він поєднує в собі екологічність, унікальну прохідність та технологічність, які раніше здавалися несумісними. Звісно, у нього є свої мінуси: складність керування, обмежений запас ходу на одній батареї, висока ціна батареї. Але плюси переважають: тиша, комфорт, можливість плавати, миттєва динаміка й неймовірна прохідність. Цей всюдихід — немов погляд у майбутнє, де машини не тільки возять нас дорогами, а й дозволяють підкорювати найважкодоступніші місця, не залишаючи по собі ні диму, ні сліду. І якщо спитаєте мене, чи буде в таких проєктів майбутнє — відповім без сумнівів: так, і дуже скоро подібні електричні монстри стануть звичною частиною пейзажу у світі позашляхової техніки.
Ivan VoltATV