Однією з незручностей у конструкції багатьох автомобілів є те, що світло в салоні одразу ж гасне після зачинення дверей. Існують, щоправда, спеціальні пристрої для затримки вимкнення освітлення на 5—15 с, щоб водій встиг за цей час оглянути приладову панель, органи керування та вставити ключ запалювання. Але такі розробки, як правило, складні й дорогі. Та й надійність у них часто залишає бажати кращого.
Рекомендую оснастити автомобіль саморобним пристроєм, принципова електрична схема якого наведена на ілюстрації — і проблем, як то кажуть, не буде жодних.
При зачинених дверцятах тут контакти кнопок SA1 — SA4 розімкнені. А тому лампа освітлення салону автомобіля HL1 не світиться. Конденсатори С1 і С2 заряджені через ланцюги VD1R3 і VD1R2 відповідно. На виводі 3 мікросхеми DD1 присутня напруга логічного «0», і транзистори (VT1, VT2) перебувають у закритому стані.
При відкриванні будь-яких дверцят замикається відповідний їм контакт (кнопки SA1 — SA4). Лампа в салоні відразу переходить у режим світіння. При цьому конденсатор С1 починає розряджатися через ланцюг VD3R1SA, а конденсатор С2 — через ланцюг VD2R1SA.

При зачиненні дверцят автомобіля розмикаються контакти SA1 — SA4. У результаті починають заряджатися конденсатори С1 і С2 через зазначені раніше ланцюги. Але оскільки час заряду у С2 значно менший, ніж у С1, то на виводі 1 мікросхеми буде рівень логічної «1», а на виводі 2 — логічного «0». Отже, на виводі 3 DD1 — «1». Транзистори VT1 і VT2 перебувають у відкритому стані. Причому через другий продовжує підтримуватися світіння лампи HL1.
Після заряду конденсатора С1 на обох входах мікросхеми DD1 будуть рівні логічної «1», а на виході 3 — логічного «0». У результаті транзистори VT1 і VT2 замикаються, лампа HL1 гасне.
Час, протягом якого лампа в салоні автомобіля продовжує світитися після зачинення дверцят, визначається часозадавальною ланкою VD1R3C1. Це приблизно 10,5 с. Потрібного часу затримки досягають підбором резистора R3 і конденсатора С1.
При зачинених дверцятах автомобіля наша саморобка споживає струм на рівні кількох одиниць мкА. Монтаж її не складний. Більше того, через малу кількість використаних деталей монтаж може бути навісним. Резистори типу МЛТ, конденсатори К30-16 розраховані на напругу 16 В. Особливого налаштування та регулювання саморобка не потребує.
«Моделіст-конструктор» № 5’98, В. ПРОКОПЕНКО
