Снігохід «Компроміс»: тепла кабіна для мотонарт «Буран»

«Буран» не боїться морозів

Чим відрізняється снігохід (мотонарти) від мотоцикла — відомо всім, хто знайомий із цими транспортними засобами. Передусім тим, що перший — гусеничний і призначений для їзди по сніговому покриву, а другий — колісний, для пересування ґрунтом. Щодо комфорту вони однакові: відкриті, хоча мотоцикли експлуатуються переважно в теплу пору року, а снігоходи — у холод і навіть у зимовий мороз.

Як видно з наведеної в статті таблиці, узятої з керівництва з експлуатації снігоходу «Буран», навіть невелика швидкість руху транспортного засобу, тим більше проти вітру, значно підсилює охолодження водія.

Тому ідея додаткового обладнання снігоходу «Буран» вітрозахищеною, а за можливості й обігріваною кабіною була не лише природною, а й, як кажуть, сама напрошувалася.

Снігохід «Компроміс» — тандем теплої кабіни та мотонарт «Буран»
Снігохід «Компроміс» — тандем теплої кабіни та мотонарт «Буран»:
1 — посилювач (2 шт.); 2 — амортизатор (2 шт.); 3 — маятник (2 шт.); 4 — траверса; 5 — кришка технологічного люка; 6 — двері; 7 — лобове скло (оргскло, лист s4); 8 — склоочисник; 9 — кермове півколо; 10 — ручка керування фарою; 11 — фара; 12 — кабіна; 13 — бокове скло (оргскло, лист s4, 2 шт.); 14 — заднє оглядове скло (оргскло, лист s4, 2 шт.); 15 — троси керування; 16 — електрокабель з роз’ємом; 17 — паливний бак обігрівача; 18 — підніжка (2 шт.); 19 — стяжка (2 шт.); 20 — консоль піврами (2 шт.); 21 — підкос (2 шт.); 22 — бампер снігоходу; 23 — мотонарти «Буран»; 24 — кронштейн спинки сидіння мотонарт; 25 — сидіння кабіни; 26 — гумовий чохол; 27 — шарнір дверей (2 шт.); 28 — кермова тяга (2 шт.)

Спочатку розглядали кілька варіантів переобладнання «Бурана». Один із них — накрити весь снігохід суцільною кабіною. Але для такої потрібні були легкі й міцні матеріали — інакше значно зросла б маса машини, піднялося б розташування центра ваги й погіршилася й без того незавидна стійкість.

Другий варіант — доповнити снігохід двомісною передньорозташованою кабіною з розміщенням пасажира збоку від водія. Але й цей варіант відхилили через значну масу кабіни — потужності снігоходу в деяких дорожніх (точніше бездоріжних) ситуаціях могло не вистачити.

Геометрична схема кабіни снігоходу
Геометрична схема кабіни снігоходу:
1 — зовнішня обшивка кабіни (фанера, s3); 2,9 — наповнювач (пінопласт); 3,8 — внутрішня обшивка (фанера, s3); 4 — дротяні скоби; 5 — труба каркаса кабіни; 6 — ущільнювач (піногума); 7 — саморіз; 10 — зовнішня обшивка дверей (фанера, s5); 11 — труба рами дверей

Вирішили зупинитися на одномісній кабіні, поставивши її на «дутики» і з’єднавши кабіну шарнірно з «Бураном». Але цей варіант виявився не остаточним. Згодом від «дутиків» довелося відмовитися: адже з ними не розженешся на достатньо високій швидкості. Відпав і варіант шарнірного з’єднання модулів — виконати цей вузол у домашній майстерні було неможливо, а інших шляхів його виготовлення просто не знаходилося. До того ж таке з’єднання загрожувало втратою слухняності машини на поворотах по ковзкому снігу.

Остаточний вибір (у багатьох речах компромісний) припав на одномісний двоопорний лижний варіант кабіни з тандемним її розташуванням — попереду снігоходу-товкача — і жорстким з’єднанням модулів між собою.

Каркас кабіни з піврамою
Каркас кабіни з піврамою:
1 — приварна шкворнева втулка (труба, Ø45×6, L80, 2 шт.); 2 — траверса (труба, Ø60×3); 3 — кронштейн кріплення важеля перемикання реверс-редуктора снігоходу; 4 — полиця-ложемент під обігрівач; 5 — стакан підшипника кермового вала; 6 — патрубок вихлопної труби обігрівача; 7,8 — рами вітрового й оглядового скл; 9 — косинка зі сферою під кульову опору фари; 10 — задня стінка кабіни (сталь, лист s1,8); 11 — виколотки; 12 — верхня вилка; 13 — підкос (труба 22×1); 14 — нижня вилка; 15 — палець (болт М8); 16 — консоль піврами (труба, Ø20x40x3 мм); 17 — задня косинка піврами; 18 — вилка (сталь, лист s3); 19 — приварна гайка (М8, 2 шт.); 20 — поперечина піврами (труба Ø20x40x3 мм); 21 — днище кабіни (сталь, лист s1,8 мм); 22 — напівпетля шарніра дверей (2 шт.); 23 — кронштейн педалі «гальмо»; 24 — отвір Ø100 для проходження кермової тяги, 2 шт.; 25 — кронштейн педалі «газ»; 26 — кронштейн кермового механізму; 27 — отвір під роз’єм («тато»); 28 — вушко (сталь, лист s4); 29 — шплінт, Ø3; 30 — передня косинка піврами (сталь, лист s3); 31 — кронштейн (сталь, s8); 32 — вентиляційні отвори; 33 — труба стяжки (Ø27×3); 34 — контргайка, M16x1,5; 35 — верхня вилка стяжки; 36 — спеціальний болт M12x1; 37 — труби каркаса (Ø27×1,5); 38 — тяга сидіння; 39 — болт М16х1,5

При цьому наголос робився на мінімальні зміни в конструкції снігоходу зі збереженням можливості експлуатації без кабіни. За сумісної роботи кабіни й снігоходу (КС) з «Бурана» демонтуються кермо з його валом і напрямна лижа. Зняті елементи кладуть у кузов. Тож у потрібний момент можна досить швидко від’єднати кабіну, відновити механізми керування й користуватися снігоходом окремо в штатному режимі.

Тандем «Компроміс» дає змогу експлуатувати його в таких варіантах: 1 — водій + вантаж у кузові (основний); 2 — водій + два пасажири на сидінні мотонарт; 3 — водій + пасажир і вантаж у кузові (екстремальний). Потрібний варіант обирають залежно від конкретних умов експлуатації.

Компонування кабіни
Компонування кабіни (а — передня частина; б — задня частина):
1 — лижа; 2 — поворотний кулак; 3,5 — підшипник 746905; 4 — приварна втулка; 6 — сферична шайба (2); 7 — гайка спеціальна М26х1/М30х1; 8 — контргайка М30х1; 9 — траверса; 10 — кронштейн кермового механізму; 11 — кермовий механізм (від С3Д); 12 — кришка технологічного люка (дюралюміній); 13 — лобове скло; 14 — кронштейн стакана підшипника кермового вала; 15 — кермове півколо, Ø400; 16 — кнопка «стоп» двигуна; 17, 32 — кермові тяги (від С3Д); 18 — кермовий вал; 19 — педаль «газ»; 20 — педаль «гальмо»; 21 — хомут; 22 — ліва консоль піврами кабіни; 23 — вузол кріплення паливного бака (гайка М6); 24 — гумова прокладка; 25 — паливний бак обігрівача; 26 — дуга сидіння; 27 — кріплення дуги (болт М10); 28 — сидіння (від С3Д); 29 — гнучка підніжка (трос, Ø10); 30 — напівпетля шарніра дверей (2 шт); 31 — чохол; 33 — гайка М12х1 з пружинною й плоскою шайбами (2 комплекти); 34 — вісь маятника (шпилька M12x1); 35 — заднє оглядове скло (2 шт); 36 — спеціальний болт M10x1; 37 — верхня вилка; 38 — підкос; 39 — трос педалі «газ» (Ø2); 40 — трос педалі «гальмо» (Ø3); 41 — талреп; 42 — трос перемикання реверса; 43 — права консоль піврами; 44 — виколотка (2 шт); 45 — задня стінка кабіни; 46 — з’єднувальний кабель із верхнім електропультом; 47 — підголовник; 48 — утеплювач (войлок, лист s5); 49 — вогнегасник; 50 — тримач вогнегасника; 51 — лобове скло; 52 — поперечина рами; 53 — пружинний фіксатор; 54 — кришка технологічного люка; 55 — «кишеня» під НЗ; 56 — шарнір люка (2 шт); 57 — бурт із гумовим ущільнювачем; 58 — гумовий ущільнювач лобового скла; 59 — сидіння; 60 — важіль перемикання реверс-редуктора снігоходу; 61 — вилка; 62 — шків Ø125; 63 — ложемент обігрівача; 64 — електричний провід до кнопки «Стоп» двигуна

Кабіна закрита, одномісна, з одними дверима, розташованими зліва. Каркас переважно зварений із тонкостінних сталевих труб зовнішнім діаметром 27 мм, а в особливо відповідальних місцях їх стики додатково посилені косинками. Лише траверса, яка водночас є передньою нижньою поперечиною каркаса й балкою моста, виконана з дводюймової труби з товщиною стінки 3 мм. Днище й задня стінка кабіни — зі сталевого листа товщиною 1,8 мм. Жорсткість днищу надають спеціальний жолоб на всю довжину, невеликий кільватер і «зиґи» (ребра), а також зігнуті в трубки бортики. Жолобом проходять троси керування карбюратором і гальмом. Додатково жолоб слугує збирачем талої води, яка самопливом відводиться ним за межі кабіни через отвір у задній частині днища. На всю доступну внутрішню площу днища (окрім жолоба) наклеєно шар щільного войлоку. Таку саму теплоізоляцію має й задня стінка кабіни.

Для з’єднання кабіни зі снігоходом із труб прямокутного перерізу зварена проста піврама з двох консолей, з’єднаних спереду поперечиною. Консолі проходять крізь задню стінку кабіни й з’єднуються з нею зваркою за допомогою косинок, а разом із поперечиною ще й приварюються до днища. Косинки слугують майданчиками опор сидіння. На задніх кінцях консолей піврами, злегка вигнутих за обводом бампера «Бурана», приварені вилки-вушка з отворами під кріпильні болти. Останні проходять крізь бампер снігоходу в отворах, просвердлених на місці. Додатково консолі піврами кріпляться до кабіни підкосами, а сам снігохід — ще й стяжкою.

Поворотний кулак
Поворотний кулак:
1 — маятник лижі; 2 — косинка (сталевий лист s3, 4 шт); 3 — кронштейн (сталевий лист s5); 4 — вісь; 5 — гайка M12x1 (2 шт); 6 — сайлент-блок; 7 — розпірна втулка; 8 — стійка; 9 — поворотний важіль

Поперечина піврами несе на собі вилки під установку сидіння, кронштейн важеля керування реверс-редуктором снігоходу й дугову площадку — ложемент для обігрівача. Знизу в центральній частині поперечини приварене вушко, яке з’єднується регульованою стяжкою зі шкворнем лижі снігоходу.

Обшивка бортів, дверей, даху й верху носа кабіни — тришарова: зовнішні й внутрішні фанерні панелі та шар пінопласту між ними. До труб каркаса кабіни обшивка кріпиться дрібними саморізами з потайною головкою, а внутрішня й зовнішня панелі з’єднані між собою додатково дротяними скобами. Зв’язуючим елементом є епоксидний клей: шпаклівкою на його основі після монтажу обшивки ретельно заліплюють усі вади й нерівності. Потім усю поверхню затирають наждачним папером і обклеюють одним шаром тонкого склоткану. Ще раз затирають і лише тоді аерографом наносять нітроемалеву фарбу. У цьому випадку основний колір — яскраво-червоний.

У передній частині кабіни розташована кришка технологічного люка, яка на шарнірах відкривається вперед. У закритому положенні її утримує пружинний фіксатор. З внутрішнього боку на кришці є «кишеня» під неприкосновний запас (НЗ).

Двері й замок
Двері й замок (а — двері; б — замок у відкритому положенні; в — замок у закритому положенні):
1 — напівпетля шарніра (2 шт); 2, 8 — наповнювач (пінопласт); 3, 7 — елементи рами дверей (сталь, труба 20x20x1,5); 4 — ущільнювач вітрового скла (гума); 5 — вітрове скло (s4); 6 — зовнішня обшивка (фанера s5); 9 — внутрішня обшивка (фанера s3); 10 — П-подібна косинка (сталевий лист s1,5, 3 шт); 11 — дверний ущільнювач (піногума); 12,20 — кріплення замка (болт М6); 13 — внутрішня ручка; 14 — пружина нормально розжата; 15 — кронштейн захоплення; 16 — приварна гайка М6 (2 шт); 17 — кронштейн; 18 — труба каркаса кабіни; 19 — собачка; 21 — зовнішня ручка; 22 — чашка ручки; 23 — захоплення

Для зручності експлуатації кабіна оснащена широкими дверима. Для тієї ж меті кермо виконане у вигляді сектора (півкільця), а його ступиця зсунута вперед на 200 мм. Піднято й сидіння (хоч і на шкоду центру ваги) — від мотоколяски С3Д, радикально перероблене, але зі збереженими регулюваннями. Від травм голови оберігає подушка підголовника, встановлена в отворі задніх оглядових сферичних скл.

Як вітрове скло використано плексиглас. Усі скла встановлені в рами через ущільнювачі. Для очищення лобового скла змонтовано склоочисник з ручним приводом. Для можливості руху в темну пору доби на даху кабіни встановлена фара: спеціальний кульовий вузол і стопор дають змогу використовувати її як шляхову, так і як фару-шукач.

Лижа
Лижа:
1 — підріз (нержавіюча сталь, лист s5); 2 — ліва зовнішня частина лижі, права — дзеркально симетрична (нержавіюча сталь, лист s2, 2 шт.); 3 — маятник (сталевий лист s3); 4 — амортизатор (від мотоцикла ММВЗ, 2 шт.); 5 — ліва внутрішня частина лижі, права — дзеркально симетрична (нержавіюча сталь, лист s2, 2 шт.); 6 — посилювач (труба Ø14×2); 7 — вісь маятника (шпилька M12x1, 2 шт.); 8 — косинка П-подібна (сталевий лист s1,5, 4 шт.); 9 — приварна втулка (Ø20хØ13×108, 2 шт.); 10 — верхній сайлент-блок амортизатора; 11 — гайка M12x1 з шайбами (6 компл.); 12 — задній кронштейн (сталевий лист s3, 2 шт.); 13 — нижній сайлент-блок маятника (2 шт.); 14 — заклепка (сталь, Ø4, 12 шт.); 15 — розпірна втулка; 16 — кріплення посилювача до лижі (болт М6, 3 шт.); 17 — передній лівий зовнішній кронштейн (сталевий лист s3, 2 шт., правий зовнішній — дзеркально симетричний, 2 шт.); 18 — передній внутрішній кронштейн (сталевий лист s3, 2 шт.); 19 — нижнє кріплення амортизатора до лижі (болт М10, 2 шт.)

Раму дверей зварено з квадратних труб. Двері в нижній частині мають тришарову конструкцію. А в верхній, в ущільнювачі, встановлено вітрове скло. Двері навішані на двох регульованих шарнірах. З внутрішнього й зовнішнього боку для відкривання передбачені дверні ручки; є засувка-замок. Для зручності посадки в кабіну призначена тросова скоба-підніжка.

Обігрів салону здійснює обігрівальна установка, розташована праворуч від сидіння, де вона закріплена спеціальною скобою. Нагріте повітря подається до ніг водія. Паливний бак обігрівача встановлено поза кабіною на лівій консолі рами й зафіксовано хомутом із гумовою прокладкою. У бензопровід врізані електробензонасос і фільтр-відстійник. Уся ця магістраль проходить усередині салону.

Педалі керування
Педалі керування (а — гальмом, б — газом):
1 — задня стінка кабіни; 2 — отвір під трос «газу»; 3 — упор; 4 — «зига»; 5 — трос гальма (із гнучкою оболонкою); 6 — виколотка; 7 — демпфер; 8 — днище кабіни; 9 — кронштейн; 10 — педаль (труба Ø10×2); 11 — гумове кільце (3 шт.); 12 — шатун; 13 — кронштейн (сталевий лист s3); 14,16 — шайба тарілчаста; 15 — пружина нормально розжата; 17 — хомут; 18 — тяга (сталь, круг 5); 19 — трос (Ø3); 20 — кронштейн; 21 — упор оболонки троса; 22 — зварний шов; 23 — латунна втулка

Застосування бензинового обігрівача вимагало суворого дотримання правил пожежної безпеки, дбайливого й уважного поводження з установкою, необхідності тримати її завжди в справному стані, а в салоні завжди мати вогнегасник. Для вентиляції кабіни передбачені отвори із засувкою, розташовані справа в верхній частині задньої стінки.

Пульти керування
Пульти керування (а — пічкою й запалюванням; б — зовнішнім і внутрішнім освітленням):
1 — колодка запобіжників; 2 — ізоляційна прохідна втулка (гума, 5 шт.); 3 — контрольна лампа обігрівача; 4 — вмикач обігрівача; 5 — контрольна лампа роботи генератора; 6 — контрольна спіраль обігрівача; 7 — гвинт М5 кріплення панелі, 2 шт.; 8 — захисна скоба; 9 — замок запалювання; 10 — штепсельна розетка 12 V для підключення переносної електролампи; 11 — корпус пульта (сталь, лист s1,5); 12 — захисна скоба; 13 — тумблер увімкнення фари; 14 — тумблерний перемикач фари «далекий — ближній світ»; 15 — гвинт М5 кріплення панелі електропульта (2 шт.); 16 — тумблер увімкнення плафона; 17 — резервний тумблер; 18 — пружинний тримач радіоприймача (4 шт.); 19 — двохдіапазонний AM/FM радіоприймач з годинником

Керування електроприладами здійснюється з нижнього й верхнього пультів. На панелі останнього встановлено знімний AM/FM радіоприймач з годинником; при встановленні його в гніздо пульта до нього автоматично підключається зовнішня телескопічна антена. Поруч розташовані тумблери керування електричними ланцюгами фари й плафона, а також резервний тумблер на випадок підключення додаткового електроприладу. На нижньому електропульті розташовані: штепсельна розетка для підключення переносної лампи 12 V, замок запалювання, контрольна спіраль обігрівача, контрольна лампа роботи генератора, вмикач обігрівача, контрольна лампа обігрівача й колодка запобіжників.

Схема механізму перемикання реверс-редуктора мотонарт «Буран»
Схема механізму перемикання реверс-редуктора мотонарт «Буран» (за відношенням Ø шківа/сектора = 0,8):
1 — важіль; 2 — шків; 3 — талреп; 4 — упор; 5 — задня стінка кабіни; 6 — гнучка оболонка троса; 7 — кульовий упор; 8 — кронштейн; 9 — трос; 10 — сектор; 11 — стрижень важеля реверс-редуктора; 12 — стопорний болт; 13 — поперечина піврами; 14 — кронштейн кріплення важеля перемикання реверс-редуктора

Основні з’єднувальні проводи прокладені в трубах каркаса кабіни. Отвори в місцях проходження провідників додатково ізолюють гумовими втулками. Живлення (12 вольт) і виконавчі електричні ланцюги від снігоходу підводяться гнучким багатожильним кабелем із роз’ємами «мама» й «тато», встановленими на задній стінці кабіни.

Кермовий механізм і поперечні тяги — від мотоколяски С3Д, але частково змінені. Кермо діаметром 400 мм — саморобне. У ступиці керма встановлена кнопка аварійної зупинки двигуна снігоходу.

Знімний кузов для мотонарт «Буран»
Знімний кузов для мотонарт «Буран»:
1 — передня стінка борту (фанера s12); 2 — передній фіксатор (сталева смуга 30×4); 3 — заклепка (алюміній, Ø3, за потреби); 4 — гайка М8 із пружинною шайбою, 4 компл.); 5 — задній правий фіксатор (сталевий лист s3, лівий — дзеркально симетричний); 6 — задня стінка борту (фанера s12); 7 — планка (сталевий лист s3); 8 — болт М8 (4 шт.); 9 — отвори для стропального шнура (14 шт.); 10 — боковина (сталевий лист s1,5, 2 шт.); 11 — шайба (за потреби)

Лижі — із нержавіючої сталі. Конструктивно виконані у вигляді попередньо зігнутих панелей, зварених між собою точковим зварюванням.

Під час експлуатації тандема слід мати на увазі, що досить широка колія лиж, їх відносно невеликий кут повороту в сумі зі значною довжиною машини вимагають для маневру немалих площ. До того ж великі навантаження в з’єднанні кабіни зі снігоходом обмежують швидкість руху. Особливо треба бути уважним під час проходження незнайомих маршрутів, у яких під снігом ховаються різноманітні перешкоди.

Додаткове охолодження залежно від швидкості снігоходу

Швидкість снігоходу плюс швидкість вітру, км/год8162432404856647280
Температура навколишнього повітря, °CТемпература з урахуванням додаткового охолодження під час руху, °C
+20-6-9-12-14-15-16-17-17-18
-1-3-9-13-16-18-19-20-21-22-23
-4-6-12-16-19-22-23-24-26-26-27
-7-9-16-21-23-26-28-29-29-30-31
-10-12-19-24-27-30-32-33-34-35-35
-12-14-23-28-32-34-36-37-38-39-40
-15-18-26-33-36-38-40-41-43-44-45
-18-21-29-38-40-42-44-46-47-48-49
-21-23-33-40-43-46-48-50-52-53-53
-24-26-36-43-47-51-53-55-56-57-58
-26-29-40-47-51-55-57-59-61-62-62
-29-32-43-50-55-58-61-63-65-66-67

Приклад: температура навколишнього повітря — −10 °C, швидкість снігоходу (без вітру) — 40 км/год. Температура °C з урахуванням додаткового охолодження — −30 °C.

І на завершення. На жаль, нестача матеріалів не дала повною мірою реалізувати задумане. Часто доводилося йти на компроміс (звідси й назва тандему), обираючи між працездатністю й реальною можливістю.

Але сподіваюся й буду радий за читачів журналу, які не лише повторять мою конструкцію, а зроблять її набагато кращою.

Коротка технічна характеристика

Кількість місць (включно з водієм) … 3
Максимальна корисна маса вантажу, що перевозиться в кузові, кг … 200
Габаритні розміри, мм:
довжина … 4500
ширина … 1710
висота … 1720
Кліренс кабіни, мм … 300
Колія лиж, мм … 1500
Найбільша допустима швидкість з номінальним навантаженням, км/год … 45
Підвіска кабіни … незалежна, пружинно-гідравлічна
Обігрівальна установка кабіни (модель) … 015В — 0010
Тепловиділення (номінальне) … 1750 ккал/год
Витрата палива (номінальна) … 0,35 л/год

«Моделіст-конструктор» № 1’2007, В. ПЕТРОВ

Рекомендуєм почитати

  • На прогулянку під вітрилом
    Тим, хто живе недалеко від води, човен так само необхідний, як для інших мотоцикл чи машина. Звісно, досвідчені корабели-аматори навряд чи зійдуться на суденько, яке ми хочемо...
  • Позашляховий картинг, на якому можна їздити зі своїми дітьми
    Погодьтеся, немає нічого веселішого, ніж покататися на картингу, особливо якщо він зроблений своїми руками. Це не тільки відмінна розвага для дітей, але й доступний за ціною проект. А якщо...