Багатьом забудовникам — майбутнім домовласникам або дачникам — доводиться вирішувати питання перевезення на невеликі відстані місцевих будівельних матеріалів, таких як ґрунт, пісок, камінь. Деякі з господарів, маючи свою транспортну техніку (автомобіль, трактор або навіть мотоблок), купують до неї причіп. Однак ціна промислового причепа така, що розважливий господар, тим більше якщо він людина майстерна, обов’язково прикине: а чи не зробити такий причіп самому? Ось для таких умільців і пропонується ще одна розробка вантажного причепа.
Відразу зауважимо: конструкція причепа спрощена — у ній немає гальмівного пристрою та сигнальних ліхтарів. Тому для перевезень дорогами загального користування без дообладнання вищезазначеними пристроями причіп експлуатувати не можна.
Причіп одноосний, двоколісний, з відкидними переднім та заднім бортами.
1 — замковий пристрій; 2 — кронштейн опорної стійки та страхової ланцюга; 3 — дісло (дюралюмінієва труба Ø80×3); 4 — скоба утримання опорної ніжки в транспортному положенні (пружинна сталь, смуга 10×2); 5 — стремена М8 з шайбами та гайками (Ст3, пруток Ø8, 8 компл.); 6 — шарнірна петля відкидного борта (8 шт.); 7 — відбійний брус (дошка 90×30); 8 — похила дуга тента (дюралюмінієва труба Ø19×1,5, 2 шт.); 9 — пряма дуга тента (дюралюмінієва труба Ø19×1,5, 4 шт.); 10 — тент (водонепроникна тканина або брезент); 11 — стінка бічного борта (дюралюміній, лист s1,5, 2 шт.); 12 — мотузка кріплення тента до кузова (Ø10); 13 — гачок для зачеплення мотузки (Ст3, лист s1,5, 20 шт.); 14 — зміцнювальне кільце (бляха s1,5, 20 шт.); 15 — страхова ланцюг; 16 — відкидна стійка (квадратна труба 25×25); 17 — лонжерон (гнутий швелер 45×45, дюралюмінієвий лист s2, 2 шт.); 18 — крило (дюралюміній, лист s1,5, 2 шт.); 19 — колесо (від автомобіля «Москвич» або «Жигулі», 2 шт.); 20 — підкіс (сталева труба Ø30×2, 4 шт.); 21 — поперечна балка каркаса кузова (гнутий швелер 50х20, дюралюмінієвий лист s3, 12 шт.); 22 — зовнішня обшивка переднього (і заднього) борта (дюралюміній, лист s1); 23 — середня косинка рамки відкидного борта (Ст3, лист s1,5, 4 шт.); 24 — стійка рамки борта (квадратна труба 20×20, 6 шт.); 25 — обв’язка рамки переднього (і заднього) борта (квадратна труба 20×20); 26 — крайня косинка рамки відкидного борта (Ст3, лист s1,5, 8 шт.); 27 — кузовні стійки (П-подібний профіль 66×42 з відбортовками (b = 15, дюралюміній, лист s1,5, 6 шт.); 28 — надколісна кузовна стійка (дюралюміній, лист s1,5, 4 шт.); 29 — маточина (сталь 30ХГСА, круг Ø62, 2 шт.); 30 — фланець маточини (сталь 30ХГСА, лист s20); 31 — клемовий кронштейн кріплення підкосів до балки; 32 — балка моста (сталева труба Ø50×3); 33 — поперечна тяга (сталева труба Ø30×2, 2 шт.); 34 — бризговик (гума, лист s5, 2 шт.); 35 — нішева вставка (дюралюміній, лист s1,5, 2 шт.); 36 — підлога (дюралюміній, лист s1,5); 37 — кронштейн крила (дюралюміній, лист s1,5, 2 шт.); 38 — втулка відбійного бруса (за місцем)
Кузов має свій окремий каркас і є самонесущою конструкцією. Змонтований на балці моста жорстко — на поздовжніх підкосах та поперечних тягах. Звичайно, можна було б вчинити і простіше: приварити дісло безпосередньо до середини балки, а до утвореної Т-подібної рами прикріпити каркас кузова. Але така компонування позбавила б можливості або значно ускладнила б подальшу модернізацію причепа (за потреби обладнання його м’якою підвіскою). При існуючій же конструкції цей варіант переробки здійснити досить легко, замінивши поздовжні підкоси на ресори, а поперечні розпірки — на амортизатори.
Гасіння ударів, поштовхів та коливань від нерівностей доріг здійснюється пневматиками коліс та гумовими втулками сайлент-блоків у підкосах. Причому чим більша маса вантажу, тим м’якше йде причіп.
Основа каркаса кузова: два лонжерони та п’ять поперечних балок на них. Така порівняно велика їх кількість продиктована забезпеченням жорсткості підлоги кузова. З тієї ж причини стійок на поздовжніх бортах кузова — теж по п’ять.
Лонжерони та поперечні балки вигнуті з дюралюмінієвого листа товщиною 3 мм у формі швелера з розмірами відповідно 45×45 та 50×20 мм. Лонжерони та балки скріплені між собою болтами М8 з пружинними шайбами. З’єднання дюралюмінієвих листів кузова (крім дна) з силовими елементами здійснено алюмінієвими заклепками діаметром 3 мм з напівкруглою головкою.
Стійки бортів вигнуті з 1,5-мм сталевого листа теж П-подібної форми, але з відбортовками, якими вони і приклепані до бортів. Над колесами ці стійки укорочені. Борти та дно кузова — з 1,5-мм дюралюмінієвого листа. По дну вибито кілька ребер жорсткості. Дно приклепано до поперечних балок каркаса заклепками з потайними головками. Бічні борти спереду та ззаду трохи заведені на торці, надаючи додаткову жорсткість кузову.
Бічні борти зроблені з невеликим розходженням стінок угору. Таке їх положення забезпечує завантаження сипучих матеріалів без зайвих втрат. До того ж при порівняно невеликій колії (колеса не повинні виступати за габарити транспортного засобу) вдалося уникнути колісних ніш всередині кузова. Задній борт, як і передній, — відкидний. Це дозволяє розвантажувати більшу частину сипучих матеріалів з причепа «самоскидом» — за рахунок зміщення центру ваги вантажу (дісло для цього від тягача відчіпляється та піднімається вгору). Відкинувши передній борт на дісло, а задній на 90° та закріпивши його в цьому положенні на розтяжках, на причепі можна перевозити довгомірні лісоматеріали, труби тощо. Відкидні борти мають свої рамки з квадратної труби 20×20 мм, обшиті ззовні листом товщиною 1,5 мм.
1 — підлога кузова; 2 — кузовна стійка; 3 — лонжерон; 4 — поперечна балка; 5 — підкіс; 6 — стяжний болт М8 з пружинною шайбою; 7 — напівкільце клемового кронштейна (сталь 30ХГСА); 8 — обойма сайлент-блока підкосу (сталь 30ХГСА, труба Ø40×5, 4 шт.); 9 — втулка сайлент-блока підкосу (гума, 4 шт.); 10 — вісь сайлент-блока з гайкою М10 та шайбою (6 компл.); 11 — стопорне кільце (сталь 50ХФА, лист s2, 2 шт.); 12 — контргайка М20х1,5 (2 шт., на правій стороні — з правою різьбою, на лівій — з лівою різьбою); 13 — цапфа під підшипники 7205 з різьбою М20х1,5 (2 шт., на правій стороні — з правою різьбою, на лівій — з лівою різьбою); 14 — заглушка (Д16Т, круг Ø54, 2 шт.); 15 — контровочна шайба (сталь 20, лист s2); 16 — регулювальна гайка М20х1,5 (2 шт., з правою та лівою різьбою); 17 — гвинт М22х1,5 кріплення колеса (4 або 5 — залежно від моделі); 18 — фланець для встановлення колеса (сталь 30ХГСА, лист s20, 2 шт.); 19 — ребро фланця (сталь 30ХГСА, лист s5, 8 шт. — 4 шт. на диск); 20 — маточина (сталь 30ХГСА, круг Ø62, 2 шт.); 21 — підшипник 7205 (4 шт. — 2 шт. на маточину); 22 — манжета (2 шт.); 23 — пильник (Ст3, лист s2, 2 шт.); 24 — балка моста (сталь 30ХГСА, труба Ø50×3); 25 — стопорна вставка (сталь 45, лист s2,5, 2 шт.); 26 — з’єднувальна вилка розпірки (Ст3, лист s2,5, 2 шт.); 27 — регулювальна втулка М20х1,5 (сталь 30ХГСА, труба Ø20×4, 2 шт.); 28 — регулювальна гайка М20х1,5 (сталь 30ХГСА, 2 шт.); 29 — щока клемового кронштейна (сталь 30ХГСА, лист s4, 2 шт. на кронштейн); 30 — втулка стопорної вставки (Ст3, труба Ø14×2, 2 шт. на кронштейн); 31 — втулка з’єднувального кронштейна розпірки (Ст3, труба Ø16×3); 32 — вушко з’єднувального кронштейна розпірки (Ст3, лист s6); 33 — контргайка М20; 34 — розпірки (сталева труба); 35 — ложемент (Ст3, лист s2,5, 5 шт.); 36 — стопорна бобишка (Ст3, круг Ø10, 5 шт.); 37 — стремена
По верхній кромці бортів встановлений відбійний брус. До нього прикріплені вгорі стінки бортів. У його отвори вставляються дуги, що служать опорою для знімного тента, виконаного з щільної водонепроникної тканини. Кріплення тента до бортів кузова виробляється за допомогою капронової мотузки, пропущеної через окільцьовані отвори та зачеплюваної за гачки на зовнішній стороні бортів кузова.
Вантажна висота причепа (відстань від землі до дна кузова) вийшла порівняно невеликою — 510 мм.
До балки моста — сталевої труби діаметром 50 мм та товщиною стінки 3 мм приварено на кінцях цапфи під підшипники 7205. На кожній цапфі їх по два. Конічні підшипники обрані тому, що у вантаженого причепа при русі по бездоріжжю великі осьові навантаження. До того ж такі підшипники з часом за потреби можна і «підтягнути» — відрегулювати. На підшипники встановлюються маточини з привареними до них фланцями для кріплення коліс. Кожен фланець посилений чотирма ребрами, привареними з внутрішньої сторони і до фланця, і до маточини. У фланці виконано дві групи різьбових отворів М12×1,25: чотири отвори для кріплення дисків коліс ВАЗа та п’ять отворів — «Москвича». Колеса від легкових автомобілів меншого класу для такого великовантажного причепа брати навряд чи доцільно.
Зв’язок балки з каркасом кузова, як було сказано раніше, — жорсткий. Він здійснюється двома однаковими поздовжніми підкосами (на місці ресор у звичайних причепах) та поперечною розпіркою (на місці амортизатора) з кожного боку. Ці деталі виконані зі сталевої труби 30×2 мм. Верхні кінці підкосів через сайлент-блоки прикріплені безпосередньо до лонжеронів. Нижні кінці приварено до напівкільця клемового кронштейна. Напівкільця на балці стягуються болтами М8, а для виключення проворочування зверху в кронштейн поміщена сталева прокладка з язичком, який вставляється в прямокутний отвір у трубі балки.
Нижній кінець поперечної розпірки кріпиться теж до цієї клеми за допомогою спеціально передбаченого для цього болта М10. Верхній кінець розпірки через сайлент-блок закріплюється в кронштейні, змонтованому на середній поперечині каркаса. Розпірка виконана з різьбовою втулкою в нижній частині, яка дозволяє виробляти необхідну регулювання тяги по довжині.
Дісло причепа виготовлене з дюралюмінієвої труби діаметром 80 мм та товщиною стінки 3 мм. Воно притягнуто до поперечин каркаса стременами М8. Попередньо на стремена надіті сталеві ложементи під цю трубу. До ложементів приварено стопорні бобишки, а в стінці труби просвердлені відповідні отвори — для виключення видергування дісла.
1 — замок (сталь); 2 — втулка (сталь 30ХГСА, круг Ø30); 3 — штифт (сталь 30ХГСА, круг Ø10); 4 — спеціальна гайка М39х1,5 з двома упорними пальцями (сталь 30ХГСА, круг Ø50); 5 — гвинтова пружина; 6 — пробка (Д16АТ, круг Ø30); 7 — стопорне кільце (сталь 50ХФА, лист s1,2); 8 — стопорний болт М8 (сталь 30ХГСА); 9 — контргайка М39х1,5 (сталь 30ХГСА); 10 — з’єднувальна втулка (сталь 30ХГСА, круг Ø80); 11 — болт М8 (2 шт.); 12 — дісло
Конструкція зчіпного замка повинна відповідати фаркопу тягача, але в будь-якому разі його необхідно зробити демпфуючим пристроєм — для гасіння ривків та поштовхів, що передаються від тягача до причепа і навпаки. Не зайвим буде забезпечити його страховою ланцюгою, а дісло — підставною відкидаючоюся ніжкою.
Основна перевага причепа в тому, що завантажувати на нього інертних матеріалів (піску, щебеню, ґрунту) можна стільки, скільки поміститься в кузов. Лише б колеса витримали та тягач подолав. Загалом, причіп найсправжній вантажний.
Є. ЄВСІКОВ