Конструкція цього портативного мангала зручна для використання як у похідних умовах (наприклад, для туристів, мисливців чи рибалок), так і на садовій ділянці або на дачі для швидкого приготування шашликів чи запікання овочів, підсмажування сосисок, сардельок, риби.
Перевага його в тому, що це своєрідне барбекю миттєво розбирається і складається, перетворюючись на невеликий чемоданчик із «посохом» зі складених разом опорних трубчастих ніжок.
Доступність використовуваних матеріалів і простота конструкції дають змогу виготовити мангал своїми силами будь-кому охочому.
Корпус
Як і в будь-якого чемоданчика, корпус мангала складається з двох частин: верхнього і нижнього «коритця», що утворюють основу конструкції. Для їх виготовлення знадобиться лист заліза — наприклад, покрівельного, — з якого ножицями по металу вирізають дві викрійки згідно з доданими кресленнями. На них розмічають лінії згину і просвердлюють або пробивають будь-яким пробійником вентиляційні отвори.
Потім обидві заготовки почергово відповідним чином укладають на край верстака або стола, підсилений металевим кутником, і за допомогою молотка згинають по намічених лініях так, щоб сформувалися коритця. Те з них, яке має перфорацію лише по бічних стінках, стане нижньою частиною мангала, або піддоном. На верхній крайці його передньої стінки трикутним напилком (або знову ж таки ножицями) оформлюють своєрідні зубці — під шампури.
А повністю перфороване коритце виконуватиме роль вертикальної вітрозахисної «задньої» стінки. Нижній край її відгинають так, щоб слугувати опорою для кінцевиків шампурів.
Заслінки
На допомогу вітрозахисній стінці з того самого листа викраюють і вирізають дві бічні заслінки. Вони являють собою прямокутні пластини, один із кутів у яких (верхній) заокруглений. Встановлюють заслінки щільно, без додаткової фіксації: їхня нижня частина впирається в піддон, а верхня підтискається козирком вітрозахисної стінки.
Усі згадані заготовки за бажанням у момент складання можуть оснащуватися додатковими шарнірними з’єднаннями (наприклад, петлями), а в спрощеному варіанті відповідним чином просто вставлятися одна в одну.
Опори
Як опори мангала використовують металеві трубки діаметром 10 мм, з’єднані попарно приблизно на рівні їхньої середньої частини так, що утворюють шарнірні Х-подібні ніжки. Як шарніри зручніше використовувати болти М6 із барашковими гайками: останні забезпечують жорстке стягування трубчастих пар, а за потреби й легке роз’єднання їх для транспортування чи зберігання.
З’єднання ніжок із мангалом не потребує особливого кріплення: піддон просто надівається на верхні кінці розведених трубок. Для цього по кутах піддона просвердлено відповідні отвори, а на кінцях трубок є обмежувальні штифти, що не дають піддону опускатися.
Однак такий спосіб не забезпечував би потрібної жорсткості конструкції в робочому положенні. Проте мангал, попри уявну крихкість «споруди», стоїть досить стійко. Цього досягають ще однією деталлю конструкції — допоміжною полицею.
Полиця-столик
Ця деталь являє собою прямокутник, вирізаний з того самого металевого листа. По кутах його, так само як і в піддона мангала, просвердлено отвори, якими полиця надівається на верхні кінці ніжок перед установленням обмежувальних штифтів мангала. Полиця при цьому опускається на потрібну висоту, обмежену відповідними згинами кінцевиків ніжок. І після того, як слідом за полицею на ніжки надівається піддон, конструкція набуває бажаної жорсткості й стійкості.
Однак функція полиці цим не обмежується: вона водночас слугує й своєрідним столиком, на якому зручно розміщується все необхідне для смаження.
«Моделіст-конструктор» № 7’2005