Сімейство триколісних велосипедів поповнилося ще однією цікавою машиною — «комбі», яка незмінно користувалася успіхом у відвідувачів виставки НТТМ-76. Її створили на Харківському велосипедному заводі під керівництвом конструктора Миколи Олексійовича Макогоненка. Тому ми знову повертаємося до «велосипедної теми» — і читачі не повинні цьому дивуватися: вдосконалення велосипедів, з одного боку, шляхи та можливості їх використання — з іншого, зі справи чисто технічного стали серйозною соціально-громадською проблемою. Життя показало, що двигуни внутрішнього згорання з друзів людини все більше перетворюються на його ворогів. Спалюючи величезну кількість стільки необхідного для підтримання життя на землі кисню, вони одночасно забруднюють повітря вихлопними газами, а воду — відходами мастильних матеріалів.
Саме тому зараз так активно продовжується «винахід велосипедів». Є вже багатомісні та багатоколісні велосипеди, велокари та веломобілі. Навіть велосамолети! З велосипедним приводом на повітряний гвинт неодноразово вдавалося піднятися в повітря на легких літаках (правда, суто експериментальних і ще дуже недосконалих).
1 — фара, 2 — важіль для регулювання висоти керма, 3 — важіль для регулювання нахилу керма, 4 — важіль ручного гальма, 5 — вузол роз’єму рами, 6 — важіль стопора заднього моста, 7 — важіль регулювання нахилу сідла, 8 — дзеркало заднього виду, 9 — важіль регулювання висоти сідла, 10 — задній міст у зборі, 11 — диванчик для перевезення дитини.
Наш журнал неодноразово знайомив читачів з новими конструкціями велосипедів та їх окремих вузлів. Але всі ці матеріали стосувалися в основному одноколійних, або, як їх зазвичай називають, двоколісних, машин. Тим часом останнім часом конструкторів стали займати триколісні велосипеди. Тут дуже багато нерозв’язаних питань. Саме тому триколісний велосипед не отримував широкого поширення і призначався в основному для маленьких дітей, хоча після деяких доробок конструкції він міг стати відмінним транспортним засобом, зокрема в сільській місцевості.
Великим, якщо не головним, недоліком триколісного велосипеда з переднім розташуванням кермового колеса була погана стійкість на поворотах. Машина легко перекидалася і була небезпечна в експлуатації. Згадаймо: стійкість на повороті двоколісних машин забезпечується внутрішнім креном. Харківська триколісна «комбі» тому так і цікава, що в її конструкції передбачена можливість створення крену на повороті, а отже, підвищення стійкості, що забезпечує безпеку їзди на будь-яких експлуатаційних швидкостях. Але цього мало: «комбі» протягом кількох хвилин можна перетворити на звичайний двоколісний велосипед, який для транспортування та зберігання складається навпіл, подібно до вже випускаємого Жуковським заводом і отримавшого широке визнання велосипеду «Десна». Конструкція та габарити передньої частини «Десни» та «комбі» абсолютно ідентичні, так само як і колеса (розмір 20″).
Загальний вигляд велосипеда «комбі» показано на рисунку 1. Для його перетворення з двоколісного на триколісний треба виконати наступні операції: зняти заднє колесо, роз’єднавши ланцюг; поставити заднє колесо на вісь заднього моста, встановити задній міст на пера задньої вилки, замкнути ланцюг та відрегулювати його натяг. На задній міст за допомогою одного-єдиного конусного болта можуть бути встановлені: багажна кошик розміром 600X400 мм, багажна скриня 600X600X400 мм або м’яке сидіння-диванчик для перевезення дитини, оснащене прив’язними ременями безпеки. Найбільший інтерес представляє механізм, що дозволяє велосипеду кренитися при повороті. Він влаштований наступним чином: передня частина заднього моста має скобу, що обертається навколо поздовжньої осі (тут використана велосипедна втулка); обертання рамки обмежене упорами та вертикально стоячою спіральною пружиною; натяг її регулюється болтом. Рамка може бути застопорена пальцем, керованим важелем, з яким палець пов’язаний гнучким тросом. Коли рамка застопорена, водій не може накренити велосипед; розстопоривши рамку, він отримує можливість створити необхідний крен, гранична величина його м’яко регулюється пружиною. Випробування велосипеда показали, що така система працює дуже надійно і «переучуватися» для їзди на ньому не потрібно. Для запобігання спадання ланцюга на ходу задній міст оснащений запобіжними щічками біля веденої зірочки.
1 — нижні пера задньої вилки, 2 — верхні пера, 3 — скоба заднього моста, 4 — регулювальна муфта, 5 — стійка пружини, 6 — регулювальний болт, 7 — пружина, 8 — конус кріплення кошика багажника, 9 — конічне гніздо, 10 — корпус заднього моста, 11 — болт кріплення задньої вилки до скоби, 12 — колесо, 13 — задня вісь, 14 — стопор, 15 — щічка зірочки ведучого ланцюга, 16 — ведучий ланцюг, 17 — трос стопора, 18 — важіль стопора (розташовується під сідлом).
Велосипед «комбі» планується випускати серійно, скоро його можна буде побачити в магазинах. Але ми думаємо, що ентузіасти технічної творчості здатні створити подібні приставки до будь-яких промислових велосипедів. При цьому зовсім необов’язково повністю копіювати харківську конструкцію.
«В Москві на ВДНГ СРСР з успіхом проходила виставка НТТМ-76. На ній я побачив дуже багато цікавого, але особливо сподобався триколісний велосипед для людей похилого віку.
Створений він у Харкові, існує поки, на мою думку, в єдиному екземплярі.
Тому хотілося б детальніше дізнатися про технічні особливості та новинки, застосовані в його конструкції».
С. УТКОВ