«МАЛЮК» — ШКІЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬ

«МАЛЮК» — ШКІЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬ

«Зараз багато захоплюються конструюванням та виготовленням мікролітражних автомобілів. Ми у своєму автоконструкторському гуртку при школі № 146 міста Новосибірська теж спробували. Вийшов, на наш погляд, досить вдалий за рішенням автомобіль.

Дуже компактним виявився силовий агрегат, оскільки двигун «СЗА» обладнали династартером ДС-1 від «Т-200», з’єднавши його переходником з колінчастим валом двигуна та закривши захисним кожухом.

Преривач, природно, разом з автоматом випередження запалювання довелося переробити на зворотне обертання. Системи запалювання та освітлення цілком задовільні. Міцною виявилася і рама, зігнута з труб Ø 42 мм. Все управління ми зосередили на кермовій колонці.

Салон машини просторий. Завдяки дюралюмінієвому корпусу та полегшеному каркасу вона вийшла легкою (суха вага 230 кг; удвох ми перекидаємо її набік, підклавши попередньо чурку, і ремонтуємо або оглядаємо низ).

Автомобіль не поступається за прохідністю жодному мотоциклу, а в непогоду, по багнюці, навіть значно перевершує їх. Всі ці якості виявилися після трирічної експлуатації «Малютки».

Загальний вигляд та схема автомобіля «Малютка»
Загальний вигляд та схема автомобіля «Малютка»:
1 — фара, 2 — амортизатор передньої підвіски, 3 — кермовий вал, 4 — педаль зчеплення, 5 — гаргрот, 6 — рама лобового скла, 7 — кермове колесо, 8 — рукоятка пуску двигуна, 9 — переднє сидіння, 10 — спинка переднього сидіння, 11 — заднє сидіння, 12 — бензобак, 13 — акумулятор, 14 — задня частина рами, 15 — двигун «ІЖ-56», 16 — глушник, 17 — покажчик повороту та габаритний ліхтар, 18 — поздовжня труба рами, 19 — головна передача, 20 — кермова тяга, 21 — верхня балка переднього моста, 22 — передній підрамник.

Мікроавтомобіль «Малютка» сконструйований та побудований юними автоконструкторами за два роки. Машина розрахована на 2 дорослих (спереду) та 2 дитячих (ззаду) місця.

Кузов відкритого типу; оскільки висота бічних панелей всього 860 мм, бічні двері відсутні, щоб не ускладнювати конструкцію кузова. Для зручності посадки на правій панелі на рівні підлоги є ніша для упору ноги при посадці. За допомогою пружинки ніша автоматично закривається кришкою.

Основним несучим елементом є рама з труб Ø 42 мм з міжрамними кріпленнями. До рами приварені бічні шпангоути з полегшеного куточка 20X20 мм та верхні поздовжні тонкостінні трубки Ø 20 мм. Все це утворює каркас, що повторює силует кузова. До каркасу приклепані алюмінієві товщиною 1 мм бічні та торцеві панелі. Таким чином, рама та кузов є єдиною жорсткою конструкцією, що сприймає всі навантаження.

Лобове скло від «Москвича-407» обладнане ручним склоочисником. Попереду просторий багажник, що закривається кришкою, що відкидається вперед. Всередині багажник та салон за допомогою клею 88 обклеєні повстю для зменшення вібрацій, а салон ще й лакотканню. Для зменшення вібрацій підлога салону виготовлена з багатошарової фанери товщиною 8 мм та двічі пофарбована нітроемаллю, щоб не розбухала від вологи та не гнила. Переднє сидіння суцільне, може переміщуватися вздовж салону для регулювання посадки водія, має зверху дугу-поручень. Заднє сидіння розрізне, посередині вирізана П-подібна ніша для ніг юних пасажирів або для великогабаритного вантажу.

Сидіння пружинні, покриті шкірзамінником. Пофарбований кузов пентифталевою емаллю темно-вишневого кольору (як мотоцикл «Ява-350»).

Двигун від мотоколяски «СЗА», форсований до 17 к.с. Бензин «А-72». Електрообладнання 12 в, оскільки замість стартера та генератора «СЗА» поставлений династартер ДС-1 від моторолера «Т-200». Обдув крильчаткою від мотоколяски «СЗА». Карбюратор К-28Г з головним жиклером підвищеної пропускної здатності (до 260 см3/хв). Повітряний фільтр контактно-масляний, саморобний. Паливний бак місткістю 21 л саморобний, паливо подається самопливом. Акумулятор від «Москвича-407» місткістю 42А. Запуск двигуна стартерний, від кнопки, або ручний, від рукоятки в салоні з лівої сторони водія. Коробка передач обладнана саморобним датчиком включення передач, а на щитку приладів є покажчик включення передач у вигляді світлового табло, що дуже зручно при їзді, особливо для початківців юних водіїв.

Передній міст від мотоколяски «СЗА» з посиленими амортизаторами (на гасителі коливань ззовні надіті пружини від заднього моста вантажного моторолера «Т-200»).

Задній міст — власної конструкції, складається з поздовжньо качаючих важелів, з труб Ø 33 мм, ступиць від мотоколяски «СЗА», пружин підресорювання по дві на бік: перша пружина взята від мотоколяски «СЗА» (велика), друга від заднього моста вантажного моторолера, надіта на гаситель коливань (як у переднього моста). Диференціал та кардани м’які, гумові, від мотоколяски «СЗА». Передача від двигуна на диференціал посиленою ланцюгом від комбайна «СК-6», крок 15,0 мм. Зірочка на диференціалі саморобна, 19 зубів. Диски коліс та шини 5Х10 від мотоколяски «СЗА». Всі чотири колеса обладнані гідравлічними гальмами. Гальмові циліндри, головний та колісні, взяті від «Запорожця», Ø 19 мм. Опорні диски, гальмові колодки та барабани від мотоколяски «СЗА». Стоянковий ручний гальмо взятий від «Москвича-407» та діє на задні колеса.

Кермове управління — рейкового типу, від мотоколяски «СЗА». На кермовій колонці розміщені дві рукоятки: права для управління коробкою передач двигуна, ліва для перемикання диференціала при необхідності руху вперед або назад. Таким чином, підлога салону не захаращена рукоятками та важелями, крім педалей автомобільного типу. Салон просторий, це дуже зручно при посадці та їзді.

Щиток приладів обладнаний спідометром, покажчиком палива в баку, амперметром, тумблером поворотів, перемикачем світла, замком запалювання, покажчиком включення передач, годинами та саморобним радіоприймачем.

***

Автомобіль виготовлений згідно з технічними вимогами на побудову саморобних автомобілів та зареєстрований в ДАІ з видачею технічного паспорта та номерів.

За час трирічної експлуатації автомобіль пройшов по міських та сільських дорогах близько 17 тис. км (ми їздили в турпоходи, за ягодами та грибами). Відмінно зарекомендували себе гальма, мости, рама та кузов. Автомобіль добре «тримає» дорогу, стійкий, максимальна швидкість з повним навантаженням 64 км/год, а якщо тільки один водій, то по асфальту до 80 км/год. Запасу палива вистачає на 250 км шляху або приблизно на 4—4,5 години безперервної їзди. Автомобіль володіє хорошою маневреністю.

В. ТАМБОВЦЕВ

Рекомендуєм почитати

  • Мікромотоцикл немов із конвеєра
    Мікромотоцикл - один з найбільш простих, доступних та безпечних засобів навчання підлітків їзді в автомістечках. Суто зовні, компоновочно, він мало чим відрізняється від «справжнього»...
  • «Лісопилка» у дворі
    Механічні пили, що випускаються промисловістю, безумовно, полегшують працю, пов'язану із заготівлею дров на зиму. Але у більшості з них є один недолік: під час роботи весь агрегат разом з...