Руховиком цього снегохода служить гумотканева гусениця, зроблена з транспортерної стрічки шириною 300 мм і з’єднана в кільце за допомогою шарнірної петлі. На її зовнішній поверхні встановлені зачепи з дюралюмінієвих швелерів, а на внутрішній – скоби, що дозволяють за допомогою ходової зірочки приводити гусеницю в рух. Скоби, що мають вигляд літери «П» з різьбою на ніжках, згинаються з 6-мм сталевого прутка. Для розмітки отворів на гусениці під скоби бажано скористатися кондуктором – дюралюмінієвою пластиною з парами отворів діаметром 6,1 мм. Після затяжки гайки на скобах треба обов’язково законтрити.
Гусениця монтується на качаючій каретці, передня частина якої фіксується на рамі шарнірно, а задня з’єднується через пару пружинно-гідравлічних амортизаторів від мотоцикла «Іж-Юпітер». До каретки кріпиться ходова зірочка, а також великі і малі опорні катки. Для малих катків підійдуть ступиці мопедних коліс з натягнутими на них імпровізованими «шинами» (гумові кільця, вирізані з мотоциклетної камери). Великі катки робляться з використанням таких же ступиць, дисків і шин від дитячого велосипеда. Ходова зірочка вирізається з товстого (20-мм) текстоліту, вініпласту або капрону.
Гусениця приводиться в рух від двигуна ТГ-200М втулково-роликовим ланцюгом. Зірочка головної передачі розташовується на зовнішній (правій) стороні вала ходової зірочки. Симетрично зірочці ГП з протилежного боку вала закріплюється гальмівний диск. Для гальмування використовується стандартне «жигулівське» гальмівне пристрої.
1 – вихлопний патрубок; 2 – двигун ТГ-200М (199 см3, потужність 14 к.с.); 3 – кран-відстійник; 4 – кермова колонка; 5 – бак (10 л); 6 – кермо; 7 – рама (сталь, Ø40×2 мм і Ø30×2,5 мм); 8 – задній амортизатор («Іж»); 9 – каретка рушія (сталь, Ø30×2,5 мм і Ø22×2 мм); 10, 13, 15, 16 – катки гусениці; 11 – скоба; 12 – гусениця; 14 – ґрунтозачепи (дюралюміній, швелер 20x10x2 мм); 17 – кермова тяга; 18 – кронштейн-качалка (сталь, Ø22×2 мм); 19 – підріз (сталь, лист 3 мм); 20 – передній амортизатор («Восход»); 21 – лижва; 22 – дуга; 23 – ведуча зірочка; 24 – натяжний пристрій
(від мотоцикла «Іж»); 25 – гальмівний диск; 26 – двоплеча качалка кермового пристрою; 27 – суппорт гальмівного пристрою
Рама снегохода зварюється зі сталевих тонкостінних труб Ø40 мм (передня поперечна балка) і Ø30 мм – всі інші її деталі. Раму бажано збирати на стапелі – наприклад, на великій столярній пліті. Деталі кріпляться на ній струбцинами, а між собою – м’яким дротом. Зварювання ведеться в кілька етапів: прихватка, контроль, рихтування, і тільки потім – остаточна зварка. Причому поперемінно справа і зліва, щоб уникнути температурних поводок.
Двигун кріпиться до моторрами – дуги, вигнутої з труби Ø30 мм. До неї приварюється передній монтажний вузол – П-подібна скоба з отвором під болт. Аналогічна П-подібна скоба фіксується зварюванням на передній трубі рами.
1 – ступиця гальмівного диска; 2 – кронштейн підшипникового корпусу; 3 – підшипниковий корпус; 4 – стрічка гусениці; 5 – кріплення ґрунтозачепа; 6 – кріплення скоби; 7 – скоба (сталь, Ø6 мм); 8 – ґрунтозацеп (дюралюміній, 20x10x2 мм); 9, 13 – дистанційні втулки (сталь, Ø22×2 мм); 10 – каток (ступиця мопедного колеса); 11 – шина катка (гумове кільце); 12, 17 – підшипники 203;
14 – сегментна шпонка; 15 – ходова зірочка (текстоліт 20 мм); 16 – ведуча
Качаюча каретка теж трубчаста, зварна. Передні катки, ведуча і ходова зірочки, а також гальмівний диск встановлюються на передньому валу каретки, який обертається на двох підшипниках 203. Ходова зірочка кріпиться болтами і гайками на ступиці, а та, в свою чергу, фіксується на валу за допомогою пари електрозаклепок (з’єднання деталей, що утворюється при заварюванні отвору в одній з них). Вісь задніх катків нагадує задню мотоциклетну – її можна переміщати вздовж подовжених пазів на кінцях лонжеронів каретки для регулювання натягу гусениці.
Лижви виклеюються з фанерних заготовок – для кожної знадобиться три 5-мм пластини. Підошва лижви – з шаруватого пластику. Виклейка виконується на найпростішому стапелі – товстій дошці з прибитими в передній її частині брусками. Кожна з лижв оснащена двома підрізами – сталевими пластинами товщиною 3 мм. Амортизуючі пристрої складаються з кронштейна-качалки і мотоциклетного амортизатора (від «Восхода»). У передній частині лижв встановлюється трубчаста дуга безпеки.
1 – дуга безпеки (сталь, Ø14×1,5 мм); 2, 3 – кріплення дуги безпеки; 4 – ребро жорсткості (рейка 10 мм); 5 – амортизатор («Восход»); 6 – кронштейн кермового вала (сталь 4 мм); 7 – кронштейн-качалка (сталь, Ø22×2 мм); 8 – підріз (сталь 3 мм); 9 – основа кронштейна-качалки (сталь, швелер 150x50x4 мм); 10 – гайка М10; 11 – шайба; 12 – вісь (шпилька М10); 13 – корпус шарніра (сталь, Ø30×2,5мм); 14, 20 – кріплення амортизатора; 15 – фланець дуги безпеки (сталь 2 мм); 16 – лижва (виклейка); 17 – нижня опора амортизатора; 18 – кріплення опори; 19 – кріплення основи кронштейна-качалки
Кермовий механізм снегохода складається з керма мотоциклетного типу, кермової колонки з двоплечим важелем і пари тяг з «жигулівськими» кульовими шарнірами, що з’єднують важіль з поворотними сошками правої і лівої колонок. При прорисовці кінематики кермового управління розумно скористатися найпростішими моделями в зручному масштабі з фанери або картону, щоб точніше підібрати геометричні параметри деталей.
Паливний бак являє собою 10-літрову алюмінієву каністру, в яку врізаний мотоциклетний кран-відстійник. Для цього в каністру доведеться за допомогою аргонодугового зварювання вварити різьбову втулку.
Корпус снегохода, що складається з основи і капота, виклеюється зі склотканини і епоксидної смоли по болвану з фанери, дошок і гіпсу з використанням традиційної для самодільників технології. Після зняття деталей з болвана, за потреби вони посилюються зсередини стрингерами з рейок. У капоті і основі вирізаються отвори під циліндр двигуна і передню поперечну балку. Оздоблення деталей корпусу виконується з використанням шпаклівки і автоемалі холодної сушки. Відбортовки оформляються декоративним профілем.
1 – моторрама (сталь, Ø30×2,5 мм); 2 – кермова колонка (сталь, Ø25×2,5 мм); 3 – розкос (сталь, Ø18×2 мм); 4 – напівхомут (сталь 3 мм); 5 – кронштейн підшипникового корпусу; 6, 9 – кронштейни осей опорних катків (сталь 3 мм); 7 – амортизатор («Іж»); 8 – лонжерон качаючої каретки (сталь, Ø30×2,5 мм); 10 – кронштейн осі каретки (сталь 3 мм); 11 – основа рами (сталь, Ø30×2,5 мм);
12 – кермовий важіль (сталь 6 мм); 13, 15 – косинки (сталь 3 мм); 14 – передня балка рами (сталь, Ø40×2 мм); 16 – кермова колонка; 17, 19 – поперечина (сталь, Ø30×2,5 мм); 18 – кронштейн підшипникового корпусу (сталь 3 мм); 20, 21 – вузли кріплення двигуна
На рамі снегохода встановлюється полік з 10-мм фанери, просоченої гарячою оліфою. Під ногами водія і пасажира приклеюються смуги рифленої гуми.
Управління снегоходом здійснюється кермом мотоциклетного типу, з ручкою «газу» і важелем вимкнення зчеплення на кермі і з педалями гальма і перемикання коробки передач. Електрообладнання включає фару і задній ліхтар.
Сидіння являє собою фанерний ящик, закріплений на поліку. Поверх ящика приклеюється подушка з жорсткого поролону, і весь цей вузол обтягується штучною шкірою. Лобове скло – з плексигласу. Для його точної підгонки до капота варто скористатися картонним шаблоном.
Технічні характеристики:
Довжина, мм … 2080
Ширина, мм … 1200
Колія, мм … 1000
Висота, мм … 950
Двигун, тип … ТГ-200М
Робочий об’єм, см3 … 199
Потужність, к.с. … 14
Максимальна швидкість, км/год … 60
Ігор ГАЛКІН, інженер