У зразкової господині на кухні завжди є запас різноманітних спецій, розрахованих на приготування смачних, апетитних страв — будь це перше, друге, випічка чи десерт. І, звичайно, добре, якщо все це не треба розшукувати по шафчиках і поличках, а мати, що називається, завжди під рукою.
У цьому допоможе проста, але дуже зручна поличка-вертушка, запропонована угорським журналом «Езермештер». Її нескладно виготовити своїми силами, адже і сама конструкція, і матеріали доступні будь-якому домашньому майстру.
Основні деталі
Поличка складається з відкритого спереду коробчастого підстави з напівкруглими верхньою та нижньою панеллю і обертається між ними двоповерхової вертушки з двох комірчастих дисків, насаджених на вертикальну вісь.
Підстава (з ДСП) має задню стінку і примикаючі до неї дві вузькі бічнини, що утворюють жорсткий каркас разом з верхньою та нижньою панелями. В осьових центрах останніх просвердлені отвори під кріплення вертикальної осі вертушки. Сама вісь являє собою круглий дерев’яний стрижень (наприклад, відрізок держака лопати). На нього насаджуються на клею два диски з ДСП, у кожному з яких є круглі гнізда-комірки під баночки зі спеціями. Гнізда можуть бути вибрані на половину товщини диска або для спрощення просвердлені наскрізь, як показано на рисунку. У цьому випадку знизу до комірчастих дисків прикріплюються суцільні диски, що грають роль донець.
Для полегшення обертання вертушки знизу її осі встановлюється підп’ятник (підшипник ковзання) — тонкий пластмасовий кружок.
Наведені розміри орієнтовні, оскільки залежать від баночок зі спеціями.
Збірка
Вона починається з корпусу полички: верхня і нижня напівкруглі панелі з ДСП кріпляться до торців стінки на вставних круглих шипах з клеєм або просто прибиваються цвяхами. Для надання більшої жорсткості з’єднання між панелями встановлюються стійки-бічнини з кріпленням цвяхами і клеєм (столярним, ПВА).
1 — стінка; 2 — бічнини; 3 —верхня і нижня панелі; 4 — кріплення вертушки; 5 — комірчастий диск; 6 — суцільний диск-донець; 7 — вісь вертушки; 8 — посилення кріплення диска (цвях); 9 — підп’ятник (пластик)
Вертушка збирається окремо. Для неї підготовлюються стрижень — вертикальна вісь, а також обидва двошарових диски. Діаметр комірок і їх кількість будуть диктуватися розмірами баночок. Готові диски надіваються на стрижень так, щоб нижній з них не торкався підстави, а верхній залишав можливість виймати знаходяться під ним баночки з комірок-гнізд. Для посилення кріплення верхнього диска під ним у стрижень вбиваються розташовані хрест-навхрест цвяхи без шляпок.
Після закріплення дисків на стрижні під його нижній кінець приклеюється підп’ятник. По осьових центрах на кінцях стрижня намічаються цвяхом отвори під кріплення.
Підготовлена таким чином вертушка вставляється в корпус полички і через заготовлені отвори в панелях і стрижні фіксується кріпленням (з цвяхів).
Оздоблення
Всі елементи полички-вертушки перед остаточною збіркою ретельно вишкурюються наждачним папером, а потім фарбуються. Це може бути популярний зараз «Пенотекс» вподобаного відтінку або обробка морилкою з подальшим покриттям світлим меблевим лаком у кілька шарів, або фарбування по ґрунтовці олійними або емалевими фарбами одного або різних кольорів.
Така поличка добре виглядає і на кухонному столі, і на стіні. В останньому випадку на задній стінці полички кріпляться звичайні меблеві вушка для підвіски.
«Моделіст-конструктор» № 1’2003