Прототипом бензиномоторного рихлителя, який побудували учні підмосковної школи радгоспу «Гірки Ленінські», послужила машина того ж призначення, що випускається одним із заводів Латвії. Вона призначена для підготовки ґрунту під сівбу та посадку і рихлення ґрунту в міжрядах лісових і сільськогосподарських культур.
Як і серійний, рихлитель, створений хлопцями, обладнаний двотактним двигуном від бензопили «Дружба». Його робочий орган — чотири вертикальні ножі, що рихлять землю на глибину 140—150 мм.
Спільне в обох машин: раціональна компоновка вузлів, клиноременна передача, литі ведучі колеса Ø 250 мм.
А ось ножі хлопці зробили оригінальні. У серійних машин вони приклепані до масивної основи. У саморобної машини рихлитель цілком виготовлений з листової сталі товщиною 2,5—3 мм. Ножі заточені з внутрішнього боку і злегка вигнуті так, щоб внутрішній діаметр робочого органу по кінцях ножів становив 100—130 мм.
1 — ножі робочого органу, 2 — запресована бронзова втулка, 3 — кронштейн клиноременної передачі, 4 — ремінь, 5 — редуктор двигуна, 6 — двигун, 7 — колесо, 8 — трубчаста рукоятка управління, 9 — вал рихлителя, 10 — ступиця рихлителя, 11 — гайка кріплення робочого органу.
Привідний вал рихлителя Ø 18 мм обертається в чавунній втулці від бензопили, запресованій у кронштейн. На квадратний хвостовик привідного вала насаджується і затискається гайкою ступиця рихлителя.
Для хорошої обробки ґрунту швидкість обертання робочого органу повинна бути не вище 400 об/хв. При швидкості обертання вихідного вала редуктора двигуна 1500 об/хв ремінна передача повинна мати передавальне число:
i = 1500/400 = 3,7.
Це означає, що діаметр шківа привідного вала рихлителя повинен бути в 3,7 рази більше діаметра шківа вихідного вала редуктора. Швидкість обертання рихлителя можна зменшити в невеликих межах, змінюючи обороти двигуна. Правда, при малих оборотах перестає спрацьовувати муфта зчеплення, оскільки у «Дружби» вона відцентрова.
Головна ж відмінність машини, виготовленої школярами, від серійної — більша безпека роботи. Це забезпечується захисним кожухом. Додатковий кронштейн, встановлений спереду, дозволяє регулювати глибину рихлення. Для захисту від пилу шківи і привідний ремінь укриті металевим кожухом.
Тепер про те, що ще можна покращити в бензорихлителi, зробленому хлопцями з Гірок. Замість литих коліс можна поставити надувні — вони краще підуть по вологому ґрунту. Двигун «Дружба» може бути замінений будь-яким мотоциклетним того ж класу. Тоді неважко розрахувати передавальне відношення і замість клиноременної використати ланцюгову передачу. Встановлення такого двигуна дозволить, крім того, в значно більших межах варіювати швидкість обертання ножів, а отже, на малій швидкості заглиблювати їх значно сильніше.
І. КИТАЄВ, кандидат технічних наук