У садах і городах, на дачах і пришкільних ділянках — всюди, де є необхідність обробляти невеликі площі землі, широко використовують універсальні мотоблоки (УМБ). У тому числі й саморобні, що створюються часто з максимальним використанням стандартних вузлів і деталей. Одна з таких конструкцій розроблена і успішно випробувана в діяльності гуртківцями СЮТ під керівництвом В. Константінова.
Малогабаритна (1700x900x840 мм у зборі з рукоятками) 140-кг сільгоспмашина, що отримала від своїх творців звучну назву «Кірпі», виконує чотири операції: оранку, боронування, культивацію та окучування просапних культур. А в зчіпці з одновісним причепом може служити і для місцевого перевезення вантажів масою до 200 кг зі швидкістю від 2 до 40 км/год. Такий мотоблок нескладний у виготовленні, а в керуванні доступний навіть школяреві. За одну годину при швидкості 2 км/год «Кірпі» орє ділянку розміром 0,05 га. Заміна ж плуга на культиватори або інший робочий орган виконується за дві — три хвилини, адже кріпляться вони до рами УМБ лише кількома болтами М10.
1 — відкидна підніжка (від мотоцикла «Восход»); 2 — рама (сталь, труба 60x50x2); 3 — силовий агрегат (від мотоцикла «Мінськ»); 4 — капот (сталь, лист s2); 5 — глушник; 6 — бензобак (від мотоколяски СЗД); 7 — кронштейн (сталь, труба 60×2,5 з двома приварними поперечинами з куточка 25×25); 8 — тяга важеля перемикання передач (сталь, пруток Ø10); 9 — важіль перемикання передач; 10 — поперечина (сталь, труба 25×2, L600); 11 — ручка «газу» (від мотоцикла «Ява»); 12 — рукоятка муфти зчеплення (від мотоцикла «Ява»); 13 — рукоятка керування (сталь, труба 33,5×4, L1200, 2 шт.); 14 — укосина (сталь, труба 25×2, 2 шт.); 15 — важіль кікстартера з тягою (сталь, пруток Ø10, L700); 16 — скоба-кронштейн культиватора (2 або 3 шт.); 17 — лапа культиватора (2 або 3 шт.); 18 — колесо в зборі (від мотоколяски СЗД, 2 шт.); 19 — вузол підшипника вихідного вала (від сільгосптехніки, 2 шт.); 20 — ланцюг ПР-19,05 (від сільгосптехніки, 2 шт.); 21 — зірочка вихідного вала зі ступицею; 22 — вузол проміжного вала в зборі з двома проміжними зірочками
Кінематична схема трансмісії проста (а значить, і надійна). Від силового агрегату, запозиченого гуртківцями у СЮТівського мотоцикла «Мінськ», обертальний момент передається на проміжний вал приводним роликовим ланцюгом ПР-19,05 з ведучою зірочкою z1 = 12 і веденою — z2 = 28.
1 — силовий агрегат (від мотоцикла «Мінськ»); 2 — перший ступінь ланцюгової передачі (і = 2,33); 3 — проміжний вал; 4 — другий ступінь ланцюгової передачі (і = 3,75); 5 — вузол підшипника проміжного вала (2 шт.); 6 — вихідний вал; 7 — вузол самовстановлюваного підшипника вихідного вала (від соломотряса комбайна «Нива», 2 шт.); 8 — колесо (від мотоколяски СЗД, 2 шт.)
Другий ступінь передачі — майже копія першого, тільки число зубів веденої зірочки z4 = 45 (благо вдалося знайти таку в СЮТівських запасах). В результаті передатне число проміжного редуктора зросло з 2,33 до 3,75. Впровадження такої двоступеневої ланцюгової передачі в кінематику мотоблока дозволило знизити частоту обертання вихідного вала в 8,74 рази.
Рама мотоблока зварна, виконана зі сталевої труби 60x50x2 мм. У плані ця конструкція нагадує віконну раму для скління балкона або лоджії, але в кілька разів зменшену. Загальний розмір — 1280×470 мм зі 120-мм виносом для кріплення знімного плуга або третьої лапи культиватора. Зверху на малих поздовжніх врізах кріпляться по місцю пристосовані (від списаної сільгосптехніки) підшипникові вузли проміжного, а знизу на боковинах — вихідного валів.
Силовий агрегат встановлюється в передній частині рами за допомогою двох хомутів (по місцю), виготовлених зі сталевих смуг товщиною 2 мм. В основі хомутів просвердлено по два отвори під болти М10.
Перехідний вал, зірочки і ланцюги двоступеневої передачі обертального моменту від силового агрегату на вихідний вал УМБ запозичені, як зазначалося, у вичерпаної свій ресурс (але виявилася цілком прийнятною для «Кірпі») авто-, мото- і сільгосптехніки. Від соломотряса зернозбирального комбайна «Нива» пристосовані і вузли підшипників вихідного вала.
а — колеса; б — зірочок проміжного вала
Вихідний вал, а також ступиці коліс і зірочок саморобні. Виточені зі сталі 45. Технологія виготовлення і збирання ступиць із зірочками викладалася на сторінках «Моделіста-конструктора» (№ 5’91, 3’95, 2’97).
Колеса і бензобак — від мотоколяски СЗД. Рульові важелі зроблені зі сталевої товстостінної труби. Рукоятки муфти зчеплення та керування дроселем карбюратора — від мотоцикла «Ява», підніжка — від мотоцикла «Восход». Важелі перемикання передач і кік-стартера виготовлені з металевого прутка діаметром 10 мм.
Кікстартер виведений назад, до оператора, що полегшує процес заведення двигуна. Паливо з бензобака до двигуна надходить самопливом.
Матеріал кожуха — металевий лист товщиною 1,5 мм.
Незважаючи на те, що мотоблок може виконувати кілька операцій, хлопці найчастіше використовують його на пришкільній ділянці і в колгоспному саду як культиватор. Робочі органи — ріжучі лапи — з нержавіючої сталі товщиною 3 мм. До рами мотоблока вони кріпляться за допомогою трьох сталевих скоб, кожна з яких має товщину 10 мм, і болтових з’єднань.
«Моделіст-конструктор» № 8’2001, Н. КОЧЕТОВ