Наближається час літніх відпусток. До численних турбот, пов’язаних з підготовкою до майбутнього відпочинку, у власників акваріумів додається ще одна: як забезпечити всім необхідним підводних мешканців на час відсутності господаря. Якщо вам нікому довірити свій акваріум, доручіть догляд за ним автомату (рис. 1) і спокійно відпочивайте.
По командах, що надходять від електромеханічних годинників «Слава», автоматичний помічник у заданий час нагодує підводних мешканців, освіжить у них воду, увімкне і вимкне світло. Для цього через роз’єми, встановлені з зворотного боку корпусу, до автомата під’єднані годинники, лампи освітлення, компресор і дозатор.
Підсвіткою керують за допомогою контактів S4, S5 (рис. 2), встановлених під стрілками годинників. Коли тумблер S2 увімкнено, а контактна пара S4 замкнена, спрацьовує реле К1 і своєю контактною системою К 1.3 блокується, а К1.1 і К1.2 увімкне лампу Н1 підсвітки. Вона буде горіти до тих пір, поки стрілка не розімкне контакт S5, знеструмивши обмотку реле К1. Тумблером S3 світло можна увімкнути в будь-який час або перевірити роботу реле K1.
Пристрій управління компресором ідентичний попередньому, у ньому лише лампа Н1 замінена на електродвигун Ml. А ось автоматика дозатора складніша. Якщо тумблер S7 і контакт S10 годинників замкнені, спрацьовує реле К5, яке увімкне (К5.2) ждучий мультивібратор на транзисторах V14, V15 і реле К4 (К5.1). При цьому воно своєю контактною парою К4.1 відключає мультивібратор, не даючи йому спрацювати кілька разів поспіль, поки притягнутий якір К5. Період коливань мультивібратора задають ланцюжком С3, R6, R7.
У вихідному стані (контактні пластини К5.2 розімкнені) конденсатор С3 підключений через резистор R5 до джерела живлення — транзистори V14, V15 закриті. Коли контакт К5.2 відновлюється, конденсатор С3 під’єднується паралельно резисторам R6 і R7. На базі V15 виникає від’ємна напруга зміщення і напівпровідникові тріоди V14, VI5 відкриються. Реле К2 блокує (К2.2) контактні пари К4.1, К5.2 і увімкне (К2.1) обмотку електромагніта Y1. Конденсатор С3 розряджається, і через деякий час (воно залежить від опору R6+R7) реле К2 відпускає.
Вимикач S9 і кнопка S11 служать для перевірки мультивібратора.
Блок живлення складається з силового трансформатора з двома понижуючими обмотками, мостових випрямлячів V1—V4, V5—V8 і електронного стабілізатора напруги на транзисторах V10, V11.
1 — провід, 2 — основа.
Тепер про деталі та конструкцію. Контактні пари S4, S5, S10, S12, S13 — саморобні. Вони складаються з відрізків дроту ПЕЛ або ПЕВ 0,51 довжиною 45 і 50 мм, встановлених під стрілками годинників на пластмасових майданчиках розміром 5X10X2 мм. На відстані 10 мм дроту з одного боку зачищають і лудять: сюди підключають автоматичний пристрій. Потім, відступивши 20 мм, зачищають і лудять ділянку довжиною 15 мм. Решту частини більш довгого дроту згинають під прямим кутом. Контактні пари встановлюють у прорізах на майданчиках і приклеюють (рис. 3). Якщо контакт замикаючий, зігнуте під прямим кутом коліно повинно знаходитися під прямим дротом і не торкатися його. У розмикаючих контактів взаємне розташування дротів, що складають контактну пару, — зворотне. В обох випадках стрілка годинників набігає на ділянку, зігнуту під кутом α ≈ 30°.
1 — заслінка, 2 — гумова підвіска, 3 — бункер, 4 — основа, 5 — розподільна колодка, 6 — електромагніт.
Дозатор (рис. 4) виготовлений з прозорого оргскла. Котушка електромагніта містить 4300 витків дроту ПЕЛ 0,25, намотаного на ізоляційному каркасі довжиною 30 мм. Він складається з основи Ø 10 мм, з торців якого приклеєні дві щічки товщиною 1—2 мм (рис. 5).
1 — щічка, 2 — основа.
В автоматі застосовані резистори МЛ Т-0,5 або ВС-0,5, електролітичні конденсатори К50-6, К50-3. Реле К1, К3 МКУ-48 (паспорт РА4.500.457 або РА4.500.232), К2, К4 РЕС-9 (паспорт РС4.524.200 або РС4.524.201), К5 РЕС-22 (паспорт РФ4.500.131). Реле К2 потрібно відрегулювати так, щоб воно спрацьовувало при напрузі 7 В, а у К5 контактна система повинна спрацьовувати в такому порядку: К5.3, К5.4, потім К5.1 і останнім К5.2.
1 — корпус, 2 — реле МКУ-48, 3 — трансформатор, 4 — плата випрямляча, 5 — плата дозатора.
Силовий трансформатор Т1 — готовий, потужністю не менше 20 Вт, з напругою вторинних обмоток 24 В і 15 В. Стабілізатор, діоди і електронна частина дозатора змонтовані на двох гетинаксових платах розміром 115X115 мм. Схематичне розташування елементів у корпусі автомата показано на рисунку G.
Зверху корпус обклеєний кольоровою декоративною пластмасою або плівкою «під дерево».
Л. ЧИСТЯКОВ, м. Київ