В моєму розпорядженні опинився одного разу генератор постійного струму від автомобіля «Вартбург-311» (6 В, 180 Вт), і я вирішив пристосувати його в якості двигуна підвісного мотора для байдарки. «Паливний бак» збудував з двох паралельно з’єднаних автомобільних акумуляторів (6 В, 84 А*год).
З самого початку я вирішив відмовитися від класичної схеми підвісного мотора і розмістив двигун нижче ватерлінії. До цього мене спонукали наступні міркування: менші втрати порівняно з двигунами класичної схеми на тертя в дієдвудному валу та в конічних передачах; гарна робота двигуна в пікових режимах, оскільки охолодження розташованого під водою двигуна дуже інтенсивне.
Ходові випробування, проведені влітку, показали, що генератор в режимі двигуна споживає струм близько 25 А при напрузі 6 В та близько 50 А при напрузі 12 В.
З повністю зарядженими акумуляторами мій двигун пропрацював три години поспіль, а коли вдалося дістати комплект нових, то цей термін збільшився ще на дві години двадцять хвилин.
В якості рушія я використав гвинт з великим кроком від підвісного мотора «тюммлер».
Генератор закапотований кожухом обтічної форми, спаяним з латунного листа товщиною 0,6 мм. Проводи живлення пропущені через дві латунні втулки та загерметизовані епоксидною смолою. Для підведення живлення застосував гнучкий ізольований провід з перерізом близько 10 мм2.
Надійність та безвідмовність у роботі істотно зросте, якщо відмовитися від клемних з’єднань та замінити їх паянням.
Механічні вузли повинні бути виконані дуже ретельно, оскільки після збирання та пропаювання кожуха будь-які виправлення всередині його виявляться неможливими.
Для гребного вала підійшов пруток нержавіючої сталі товщиною 12 мм. Гвинт був відповідним чином підігнаний до нього. Головною проблемою було забезпечення абсолютно надійного ущільнення виходу гребного вала.
Я вирішив це наступним чином. У латунній втулці знаходиться підшипник та два ущільнювальні кільця, простір між якими набивається консистентним мастилом.
Гребний вал стикується з валом двигуна за допомогою втулки.
Перед остаточною збіркою та герметизацією капотів необхідно змастити всі підшипники та дати двигуну попрацювати на різних режимах.
Контроль герметичності: занурте зібраний підвісний двигун у гарячу воду, і вже через кілька хвилин навіть з найменших щілин покажуться бульбашки повітря.
Всі електричні з’єднання необхідно виконувати проводом з достатнім перерізом. Вимикач повинен бути з високою навантажувальною здатністю. При використанні джерела струму на 12 В для перемикання напруги слід застосувати потужний галетний перемикач. Силу струму контролює амперметр, включений у ланцюг двигуна.
При русі потрібно остерігатися всіляких сучків та корчів, оскільки при цьому гвинт стопориться і ходовий струм зростає в кілька разів.
ГЕРД ВАЙЗИГК («Практик», Німеччина)