Цей замок підходить для гаражної двері-калітки або навіть гаража — як зсередини, так і зовні. Він міцний, оскільки масивний, і не має дужки, куди злодій може вставити лом (проти якого, як відомо, немає прийому). За принципом роботи аналогічний уже описаній конструкції («Моделіст-конструктор» № 8’98), але виконаний інакше.
Складається замок із корпусу, штиря, фіксатора, двох штифтів, гвинта та ключа.
Корпус нагвинчується різьбовим отвором М14 на стирчачий з воріт (ворітнини) в потрібному місці кінець болта, який з іншого боку приварений до кутника, щоб не проворачувався.
Для замикання замка треба повернути фіксатор до суміщення його пазу з отвором під штир, після чого пропустити штир крізь вушко замкненої ворітнини та вставити в отвір корпусу до упору. Потім знову повернути фіксатор проти годинникової стрілки на 90° і через отвори діаметром 3 мм у диску фіксатора ключем-викруткою вивести штифти з «відкритого» положення, по черзі завернувши (відвернувши) їх до упору.
1 — корпус; 2 — штир; 3 — фіксатор; 4 — штифт (2 шт.); 5 — гвинт; 6 — ключ-викрутка
1, 4 — стулки воріт; 2 — кутник підсилення болта; 3 — болт М14 кріплення замка; 5 — замок; 6 — вушко; 7 — штир замка
Для відмикання замка необхідно повернути фіксатор проти годинникової стрілки до упору і ключем-викруткою через отвори у фіксаторі повернути по черзі штифти на число півоборотів, що відповідає коду даного замка, з крайнього положення, в яке вони були переміщені при замиканні, у положення «відкрито». Після цього вийняти ключ, повернути фіксатор за годинниковою стрілкою на 90° і вийняти штир із корпусу. Фіксатор виконує роль блокувального пристрою, що виключає при відмиканні контакт штиря з запірними елементами та штифтами, тому код замка не вдасться підібрати на дотик.
ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАМКА
1. Виконати токарну обробку штиря (сталь 40Х) за кресленням (рис.4).
2. Обробити фронтальну та циліндричну поверхні заготівки (сталь 20) під корпус (рис.3).
3. Кінцем розточувального різця при нерухомому шпинделі, використовуючи поздовжню та поперечну подачі, провести лінії розмітки на циліндричній (утворювальну) та фронтальній (діаметр) оброблених поверхнях.
4. Зняти фаски.
5. Відрізати заготівку корпусу в розмір.
6. Розмітити та накернити центри наступних отворів: діаметром 12 мм — на утворювальній з п.3 та діаметром 4 мм — на циліндричній поверхні; діаметром 8 мм та діаметром 6 мм (2 отв.) — на фронтальній; М14 — на задніх поверхнях.
7. Просвердлити радіальні отвори: діаметром 12 мм — на глибину 43 мм, розсвердливши його потім під діаметр 20 мм на глибину 9 мм, та діаметром 4 мм — на глибину 10 мм, а також торцеві: діаметром 6 мм (2 отв.) глибиною по 10 мм та під різьбу М14.
8. Вставити в отвір діаметром 12 мм сталевий технологічний стрижень (щоб не увести свердло), затиснути в патроні корпус з ексцентриситетом і просвердлити торцевий отвір діаметром 8 мм на глибину 30 мм.
9. Виконати розточування в торці корпусу діаметром 29 мм та глибиною 6 мм.
10. Просвердлити скрізний отвір під різьбу М4 у продовження радіального отвору діаметром 4 мм.
11. Нарізати різьби М4, М14.
12. Вставити штир у корпус до упору, поглибити один отвір діаметром 6 мм у корпусі до 21 мм (від площини розточування).
13. Зафіксувати штир у корпусі технологічним стрижнем діаметром 6 мм, вставленим у просвердлений за п.12 отвір, і поглибити другий отвір діаметром 6 мм до 21 мм.
14. Просвердлити у продовження отворів діаметром 6 мм у корпусі скрізні отвори під різьбу М6х0,75.
15. Нарізати різьбу М6х0,75 у двох отворах (дрібна різьба обрана для підвищення секретності замка).
16. Обробити ділянку штиря діаметром 12 мм під ширину 5,5 мм; плоскі поверхні перпендикулярні осям виїмок, отриманих у пп.12,13.
17. Довести радіус виїмок до 4 мм (для захисту від підбору коду); прорізати прямокутний паз за розмірами, вказаними на рис.4.
18. Виготовити фіксатор (сталь 40Х) за кресленням (рис.6).
19. Виточити дві заготівки штифта (сталь 40Х) за кресленням (рис.7).
20. Прорізати на циліндричних ділянках штифтів у довільних місцях по одному пазу (рис.8) так, щоб нахил шліця до плоского дна пазу був однаковим на обох штифтах. Це необхідно для того, щоб обидва штифти були «відкриті» в одному кутовому положенні ключа.
ЗБИРАННЯ ЗАМКА
21. Ввернути штифти в корпус так, щоб пази розташувалися посередині отвору під штир і утворили прохід для нього.
22. Вставити в корпус фіксатор до упору і повернути його пазом до отвору під штир. Вставити штир у корпус виїмками до штифтів до упору, щоб перевірити вхідність штиря у «відкритому» положенні механізму замка. За потреби підігнати.
23. Перевірити захоплення штиря фіксатором, для чого повернути останній на 90° проти годинникової стрілки. Штир при цьому повинен бути нерухомо зафіксований у корпусі.
24. Виготовити заготівку ключа (сталевий дріт діаметром 3 мм) за кресленням (рис.5).
25. Заточити кінець ключа під викрутку з таким кутовим положенням леза, щоб кільце вставленого в шліц ключа розташовувалося в площині отворів діаметром 6 мм (див. переріз А-А на рис.1). При примірках ключа зафіксувати штифти у «відкритому» положенні, вставивши штир (за відсутності фіксатора) у корпус навпаки, тобто виїмками від штифтів.
ПРОБА ЗАМКА
26. Вставити фіксатор. Завернути до упору і відвернути на півоборот гвинт (рис.1).
27. Визначити код замка, для чого, перевіривши «відкрите» положення замка (див. п.22), вийняти штир і, повернувши фіксатор на 90°, по черзі завернути ключем штифти до упору, рахуючи півобороти ключа, включно з неповними. Число півоборотів кожного штифта буде його кодом. Можна зробити те саме, завершуючи штифти до упору, прийнявши в цьому випадку за точку відліку крайнє відвернуте положення.
28. Перевірити правильність визначення коду, для чого відвернути (ввернути) штифти на число півоборотів, що відповідає коду, причому на останньому півобороті кільце ключа орієнтувати в площину А-А (це зручно робити по «шпиньку» в центрі диска фіксатора, який призначений для орієнтації кільця ключа на дотик при відмиканні замка в темряві), перш ніж вийняти ключ; повернути фіксатор на 90° пазом до отвору і вставити штир у корпус. Якщо штир вставляється до кінця (перевірити можна, зафіксувавши його, як у п.23), значить код замка визначено правильно і треба його записати в потаємному місці та запам’ятати.
29. Розібрати замок, термічно обробити штир, штифти та фіксатори до твердості HRC 46…50; на корпус, штир та фіксатор нанести цинкове покриття; змастити деталі консистентним мастилом; остаточно зібрати замок для його експлуатації.
«Моделіст-конструктор» № 8’2001, І. ЯНКІН, м. Байконур, Казахстан