Друзям студентських років присвячується. Мені пощастило в юності — потрапив у течію походного студентського життя.
На хвилі бурхливого розвитку серед викладачів гірських спортивних походів у нашому машинобудівному інституту в середовищі студентів формувалися й групи більш доступного пішого «рівнинного» туризму.
Всередині цих нових колективів, до яких потрапив і я, закипіло своє передпоходне громадське життя. Кожен знаходив собі роботу за інтересами й здібностями. Керівник планував маршрут. Завгосп складав перелік продуктів і підраховував їхню вартість. Фізорг проводив тренування та походи вихідного дня. Дівчата складали пісні й прикрашали побут. А я, любитель майструвати, вигадував конструкції: палатки, штормівки, рюкзаки й чохли для походного інвентарю. Шив їх і сам, і залучав до цієї роботи інших членів групи.
У ті часи (на початку 1980-х років), на додаток до палаток «па-міркам» і «солдаткам», з’явилися каркасні палатки типу «фургон». Такі варіанти палаток за їхній збільшений внутрішній об’єм і спрощений спосіб установки особливо цінувалися як у любителів звичайних походів, так і в «скелелазів».
Але купити таку похідну палатку в ті часи було нелегко — надто рідко вони траплялися в продажу! Зате придбати брезентову тканину кольору «хакі» для дна й навіть тонкий капроновий матеріал на стінки й дах не становило великої проблеми. Тому палатки шили самі.

1 — дно (водонепроникна тканина — брезент); 2 — задня стінка (водонепроникний капроновий матеріал); 3 — передня стінка (водонепроникний капроновий матеріал); 4 — боковина (водонепроникний капроновий матеріал, 2 шт.); 5 — дах (водонепроникний капроновий матеріал); 6 — вікно (капронова дрібнокомірчаста сітка); 7 — вхідна блискавка; 8 — задній каркасний елемент; 9 — відтяжка з відгалуженнями (капроновий шнур, 2 шт.); 10 — місце під кілок (2 шт.)
«Фургон-1» було розроблено й зшито як подарунок на день народження другові Миколі. Він був неодружений і великим любителем природи. Майже все літо жив у палатці: то на пасіці, то на річці, то в походах по горах.
Варіант «Фургон-2» — важчий за першу модель, що не дуже добре: адже в походах, як казав О. В. Суворов, навіть голка має вагу! Зате він простіший у виготовленні.
Основні деталі: дно, передня стінка, задня стінка, дах із боковинами та трубчасті дуги (елементи) каркаса.
Матеріал палаток — тонкий капрон на стінки й щільний водонепроникний брезент на дно.

1 — дно (водонепроникна тканина — брезент); 2 — передня стінка з вікном (водонепроникний капроновий матеріал); 3 — задня стінка (водонепроникний капроновий матеріал); 4 — дах (водонепроникний капроновий матеріал); 5 — капронова блискавка з великими зубцями; 6 — елемент каркасу (2 шт.); 7 — кілок (2 шт.); 8 — відтяжка з відгалуженнями (капроновий шнур)
Порядок виготовлення:
– вирізати всі деталі;
– зшити дно;
– вшити блискавку в передню стінку;
– вшити сітку вікна в задню стінку;
– пришити дно до бічних стінок, а бічні стінки — до даху;
– пришити передню й задню стінку до бічних стінок і даху, вкладаючи в шов петлі для трубок каркаса й для шнурів відтяжок.
Кілки в поході можна замінити камінцями.
Мала вага, простота установки та поліетиленовий накид створювали відносний комфорт походного життя.
Площа дна розмірами 1200×2000 мм розрахована на просторне існування наодинці або на затишну тісноту двох людей.
Тамбур для речей і взуття в такому разі розташовувався під поліетиленовим накидом.

1 — стійка (дюралюмінієва труба Ø16×2, 2 шт.); 2 — дуга (дюралюмінієва труба Ø16×2, 2 шт.); 3 — вставка (дюралюміній, круг 14, 3 шт.); 4 — заклепка (дюралюміній, Ø3, 5 шт.); 5 — конусний наконечник (дюралюміній, круг 14, 2 шт.)
Маючи початковий кресленик — кожен може підкоригувати розміри під свій зріст і ширину плечей.
Економність конструкції гарантована тим, що вона прийшла з злиденних студентських років, а практичність перевірена ще кочовими циганами.
Після закінчення інституту молоді фахівці туризм як вид спорту й відпочинку «розвезли» по різних містах СРСР.
Сьогодні немає проблем із матеріалами, фурнітурою та швейними машинами. Тому людям із майстерними руками я раджу зшити свою саморобну палатку — під себе. Буде привід пишатися нею перед друзями й пам’ятати про неї все життя.
«Моделіст-конструктор» № 9’2011, А. МАТВІЙЧУК
