Другим хлібом часто називають картоплю, підкреслюючи тим самим надзвичайну важливість цієї культури. Але й за трудомісткістю вирощування, особливо на індивідуальних ділянках, вона далеко не на останньому місці. Тим більше якщо всі роботи виконувати тут по старинці, без будь-яких засобів механізації.
Трохи полегшити життя городнику покликане сконструйоване мною пристрій, який одночасно виконує дві функції: трассера і картоплесаджалки. Побачивши саморобку в роботі, сусіди всі як один захотіли мати таку саму (яка, до речі, майже втричі підвищує продуктивність праці під час розмітки та висаджування) або її аналог для особистого користування. Тільки ось задовольнити це прохання не представляється можливим: зараз у мене для цього немає ні часу, ні відповідних матеріалів. Але є ескізи, за якими (див. ілюстрації) кожен зможе самостійно змайструвати собі точну (і головне — цілком робочу) копію сподобавшогося «механічного помічника».
Неважко помітити, що в основі запропонованої розробки — зварна конструкція з водогазопровідних труб. Вона оснащена двома ямкоутворювачами, а також телескопічно вдвигаючимся кронштейном і трьома маркерами, які можна надійно закріпити в будь-якому з передбачених для цього положень за допомогою фіксуючих болтів. Додатково у верхній частині цієї конструкції є приварна втулка, в якій за допомогою прижимного болта М10 закріплюється трубчаста стійка. Розгалужуючись зверху, остання утворює дві рукоятки з обмежувачами на кінці кожної.
1 — основа (водо- або газопровідна труба 60×3, довжина 565 мм), 2 — накінечник конусний (за розгорткою, з листа Ст3 товщиною 1,5 мм, 2 шт.), 3 — корпус ямкоутворювача (труба 60×3, довжина 100 мм, 2 шт.), 4 — маркер (труба 21×2,5, довжина 250 мм, 3 шт.), 5 — кронштейн маркерний (труба 21×2,5, довжина 330 мм, 2 шт.), 6 — втулка-напрямна (труба 27×3, довжина 65 мм, 2 шт.), 7 — болт М8 фіксуючий (3 шт.), 8 — гайка М8 (приварна, 3 шт.), 9 — втулка приварна стійкова (труба 27×3, довжина 120 мм), 10 — стійка з рукоятками (труба 21×2,5), 11 — болт М10 прижимний, 12 — кронштейн вдвигаючийся (труба 54×2,5, довжина 560 мм), 13 — заглушка-обмежувач (2 шт.).
Телескопічно з’єднані деталі та вузли дають змогу не лише відносно легко пристосовувати цей пристрій до тих чи інших конкретних умов роботи (наприклад, задавати потрібний крок під час розмітки та висаджування), а й здійснювати подальший розбір для зручного перенесення та компактного зберігання.
Щодо технології виготовлення конструкції, то все тут, як то кажуть, без суттєвих особливостей. Заготовками слугують відрізки сталевих водогазопровідних труб і 1,5-мм сталевого листа (Ст3) відповідних (див. ілюстрації) розмірів. Зварювання належним чином підігнаних деталей ведеться стиком. Шов — суцільний, з подальшим обточуванням на наждаку.
У запропонованої розробки немає можливості регулювання відстані між рядами — адже подібний пристрій неминуче призвів би до додаткового ускладнення всієї конструкції. Для міжряддя обрано оптимальний, з моєї точки зору, перевірений на практиці варіант. Ну а якщо комусь він не підходить, то нічого не вартує внести відповідні корективи в наведені на сторінках журналу ескізи і зробити собі трассер-картоплесаджалку з тією відстанню між ямкоутворювачами, яка найкраще влаштує конкретного виготовлювача-користувача.
Тепер — про технологію застосування нашого механічного помічника. Натягнувши шнур (лише для першого ряду, потім це більше не знадобиться), приступають до розмітки та висаджування. Сам пристрій тримають обома руками, злегка зігнутими в ліктях. Встановивши його так, щоб перший ямкоутворювач знаходився біля кілка, а пов’язаний із ним правий маркер ішов прямо по шнуру, натискають правою ногою на трубу-основу в місці, позначеному на ілюстраціях широкою стрілкою. Тут же на ділянці з’являється пара лунок для висаджування картоплі та три маркувальні позначки. Два бокових слугують орієнтирами під час розмітки та висаджування наступного ряду, а передній — як пілот-сигнал для нової (чергової) установки механічного помічника. Далі знову йде натиск ногою (точніше — наступ), внаслідок чого утворюються нові лунки (ямки) для висаджування картоплі.
Справу зазвичай просувають уперед настільки швидко, що працюючі разом із «оператором» помічники ледь встигають накидати картоплю в лунки, одночасно їх засипаючи. Завершивши перший прохід, працюючі розвертаються і так само успішно виконують другий прохід, орієнтуючись на позначки, залишені парою бокових маркерів. (Хоча оператору можна і не розвертатися, а, не відступаючи назад, продовжувати роботу.) Потім слідує третій прохід, четвертий… І так — до повного завершення висаджування картоплі на ділянці.
Подальші роботи — будь то прополка, чи окучування, чи збирання врожаю — також полегшуються: адже всі рядки, як то кажуть, по лінійці. Тим більше якщо й тут у вас будуть відповідні механічні помічники на кшталт оригінальних ручних культиваторів, плугів-окучників, усяких картоплекопачок. Їх опис і ескізи публікувалися на сторінках «Моделіста-конструктора», який я читаю (як, мабуть, і багато інших самодільників) з раннього дитинства.
«Моделіст-конструктор» № 5’96, М. ВАЛУЙ, Чернігівська обл.