Це лише на перший погляд дрібниці ніщо не значать. Насправді багато чого в нашому житті (якщо не все) вирішують саме вони. Правда, по-різному — залежно від того, що це за дрібниці. Одні, припустимо, можуть вплинути хіба що на настрій людини, інші ж здатні змінити навіть долю людства!
Звернемося, однак, до тих справді дрібниць, які, скажімо, роблять речі навколо нас зручнішими, безпечнішими та працездатнішими.
Оскільки я великий любитель мотоциклів, то наведу кілька прикладів того, як невеликими зусиллями можна покращити їхні споживчі якості.
БЕЗПЕЧНИЙ КАРБЮРАТОР
Карбюратори серій К-62, К-63 і К-65, що застосовуються на вітчизняних мотоциклах, таїть у собі дуже серйозну небезпеку для двигуна, особливо для двотактного. Вона полягає в тому, що обмежувач підйому дроселя іноді неккісно запресовують у кришку карбюратора. Варто цьому обмежувачу під час обкатки нового двигуна (або навіть після її завершення) випасти з кришки й провалитися в циліндр — і двигун одразу вийде з ладу.
1 — корпус ручки (кришка корпуса умовно не показана); 2 — сектор-обмежувач повороту ручки; 3 — труба ручки (вигляд з торця); 4 — оболонка тросика керування дросельною заслінкою карбюратора
Така прикра поломка може статися за десятки кілометрів від дому. Щоб уникнути її під час обкатки нового двигуна, я вирізав із органічного скла сектор і вставив його в корпус ручки «газу» на кермі. Величина кута сектора (рис. 1) відповідає величині підйому дроселя за наявності обмежувача.
Потім розібрав карбюратор, виколотив обмежувач із кришки, заклеїв ізоляційною стрічкою отвір, що лишився від нього, і знову зібрав карбюратор.
Двигун я обкатав без побоювань за його стан.
ДОПОМАГАЄ ШТУЦЕР
Забивання дренажного отвору в пробці бензобака мотоцикла — явище досить часте. Принаймні мені доводилося прочищати його неодноразово.
Коли отвір у черговий раз забився, я полегшив собі життя тим, що оснастив пробку своєрідним штуцером, запресувавши в неї металевий накінечник від кулькової авторучки (рис. 2).
1 — корпус пробки; 2 — штуцер (металевий накінечник кулькової ручки)
Тепер, щоб усунути забивання, мені достатньо притиснути до штуцера шланг насоса й прокачати — продути дренажний отвір. А оскільки насос набагато ефективніший за шматок дроту чи швейну голку, якими я користувався раніше, то й чищення, тобто продувка, потрібна значно рідше.
КРИШКА НЕ ЗАГУБИТЬСЯ
Кришка багажника мотоцикла «Восход-3М» тримається досить погано й може в будь-який момент загубитися. Щоб цього не сталося, я повісив її на відрізок фортепіанної петлі, зробивши прорізи в самій кришці та в стінці бардачка (рис. 3). Петлю прикріпив сталевими заклепками.
1 — кришка; 2,5 — заклепки (сталь, Ø3); 3 — ущільнювач (гума); 4 — фортепіанна петля; 6 — стінка багажника
Пізніше кришка почала дзенькотіти й — що гірше — пропускати вологу. Оскільки під багажником розташована частина електрообладнання мотоцикла (реле-переривач тощо), довелося по контуру кришки приклеїти ущільнювач, вирізаний із старої гумової камери від мотоциклетного колеса.
І «ВОСХОДУ» — БАРДАЧОК
Проте навіть доопрацьований багажник «Восхода» не повністю відповідає своєму призначенню. Щоб у ньому справді можна було тримати дрібні речі без ризику розгубити їх дорогою, я обладнав бардачок — висувний ящик, як у письмовому столі. Для цього до тильної сторони кришки багажника прикріпив коробку, об’єм якої близький до об’єму бардачка (рис. 4). Тепер речі, що в ньому зберігаються, не випадають на дорогу, як було раніше, варто було лише відкрити його.
1 — стінка багажника; 2 — висувна коробка; 3 — кришка багажника; 4 — накладка (сталева смуга); 5 — болт М6 (2 шт.); 6 — декоративна планка (пластмаса)
Коробку я підібрав готову. Проте її можна зробити й самостійно зі сталевого чи алюмінієвого листа. Головне, щоб коробка щільно входила в багажник. До кришки вона кріпиться двома болтами М6 з посилювальною накладкою зсередини та декоративною планкою ззовні.
Вважаю, що таке технічне рішення може знайти застосування й на мотоциклах інших марок. Звісно, з урахуванням їхніх конструктивних особливостей.
«Моделіст-конструктор» № 4’2004, Д. ЯКОВЛЄВ