Коли спальня просторна, є можливість поставити ліжко за найзручнішою схемою — узголів’ям до стіни. Це особливо важливо для двоспального місця: зберігаються підходи до ліжка з обох боків, і з кожного боку можна поставити по тумбочці зі світильником, раціонально розмістити прикроватну шухляду для постільних речей.
Якщо є вільний кут із невеликим простінком у головах ліжка, скористайтеся запропонованою угорським журналом «Езермештер» конструкцією — і вам здасться, що кімната стала більшою, просторішою.
І все це завдяки вбудованому за ліжком кутовому пристінному шафі, що поєднує в собі функції одразу кількох предметів меблів. Його верхня панель — по суті довга відкрита полиця, на якій розмістяться нічник або лампа, годинник-будильник, транзистор, фотографії та інші декоративні речі, що додають затишку.
Розташована нижче панель — це ще одна не менш містка полиця, яка також прийме чимало необхідних (щоб були під рукою) предметів, книг, які читають на ніч.
1 — дверцята тумбочки; 2 — передня стінка, нерухома; 3 — піаніно-петля; 4 — боковина; 5 — задня стінка; 6 — кришка шафи; 7 — полиця-кришка тумбочки; 8 — дверцята бокового блоку, розсувні; 9 — ліжко (пружинний матрац); 10 — ніжка; 11 — декоративна панель ліжка; 12 — поролонова смужка; 13 — меблева тканина.
Об’єми шафи можна використовувати по-різному. Кутова шафа-стінка зручна ще й тим, що може стати доповненням до вже наявного ліжка, в конструкцію якого доведеться внести відповідні зміни.
Що стосується саморобного ліжка, то для його виготовлення найкраще використовувати готові пружинні матраци, що є у продажу, до дощатих рам яких потрібно лише прикріпити найпростіші ніжки з дерев’яного бруса (про це неодноразово писали в нашому журналі).
Враховуючи, що вдень ліжко може виконувати функції дивана, матрац доцільно обшити відповідною оббивною тканиною для м’яких меблів. При цьому видимі бокову та торцеву частини слід прикрити декоративними панелями, оббитими тією ж тканиною.
Саму шафу-стінку доцільніше робити не єдиною конструкцією, а, наприклад, із трьох самостійних блоків: головного (торцевого) і двох бокових. Поставлені один до одного, вони утворюють кутову стінку.
Блоки виготовляються за єдиною схемою, хоча в конструкції кожного з них можливі деякі відмінності залежно від передбачуваних функцій. Ми ж розглянемо найпростіший варіант, коли одна з бокових секцій із розсувними дверцятами, а друга й головна виконують роль прикроватних тумбочок. В одну з них вранці складають постільні речі — і ліжко стає своєрідним диваном, а в іншу ввечері, навпаки, кладуть допоміжні речі дивана: м’які валики-підлокітники, поролонові подушки, плед-покривало.
Матеріалом для такої кутової шафи слугуватимуть деревостружкові плити або меблеві фанеровані щити, з них заготовляються всі основні горизонтальні й вертикальні панелі, полиці та дверцята конструкції.
Розглянемо виготовлення головної секції. Її коробка складається з двох вертикальних панелей — боковин і двох горизонтальних — кришки та дна. Для міцнішого з’єднання стикованих панелей використовуються круглі вставні шипи (нагелі) і шурупи. Якщо конструкцію не передбачається коли-небудь розбирати, з’єднання посилюють клеєм (столярним, казеїновим, ПВА).
Під кришкою вбудовується на тих самих елементах з’єднання полиця, яка, у свою чергу, виконує роль кришки для ніші прикроватної тумбочки. Для цього з боку ліжка в каркас вбудовуються ще дві вертикальні панелі: нерухома нижня висотою з ліжко і прикріплена до неї піаніно-петлею верхня — дверцята тумбочки.
Щоб закриті дверцята надійно утримувалися, передбачені магнітні засувки. А щоб їх було зручно відкривати, у передній кромці кришки тумбочки роблять для рук необхідні вирізи.
Останнім елементом конструкції головного блоку (і решти теж) є задня стінка з листа оргаліту, який прибивають до каркаса дрібними цвяхами, надаючи йому додаткової жорсткості та міцності.
Слід зазначити, що головний блок у куті не доходить до бічної стіни кімнати, а лише до передньої кромки вертикальної панелі бокового блоку, щоб дверцята тумбочки відкривалися. І лише кришка головного блоку доходить до стіни — вона довша за дно на 250 мм. Тим самим ліквідується прогал на кутовому стику блоків.
Уже зазначалося, що бокові блоки краще збирати як окремі конструкції. Таке загальне рішення доцільніше, воно дозволяє за потреби (наприклад, під час ремонту, при оновленні шпалер) легко пересунути шафу.
Якщо блоки шафи виконувати з меблевих щитів, то додаткової обробки потребуватимуть лише пиляні кромки панелей: їх заклеюють спеціальними смужками пластика або шпону на клеї ПВА з подальшим прогріванням праскою. А панелі з деревостружкових плит можна обробити морилкою і покрити лаком. Шафа-стінка так само добре виглядатиме й у разі фарбування її емалями світлих тонів.
«Моделист-конструктор» № 9’2000