Виготовляючи шафу-вішалку в передпокій, я виходив із особливості планування квартири старої забудови. У мене, зокрема, навпроти вхідних дверей розташовані двері в комору, тому шафа в плані має бічні скоси, що дають змогу вільно відкриватися дверям.
Розміри наведено для моєї квартири. Для облицювання дверей відсіків використано пластик. Стійки та обв’язка шафи-вішалки виготовлені з ясена, покриті гарячою оліфою (або меблевим лаком). Бічні панелі шафи та антресолі, верхня й нижня панелі антресолі — із фанери, також просочені гарячою оліфою. Слід мати на увазі, що нижня панель антресолі одночасно є й «кришкою» відсіку для повсякденного одягу, тому фанеру за можливості треба підібрати з гарною текстурою, адже знизу вона добре проглядається.
Усі з’єднання каркаса — на казеїновому клеї в шип. Стійки та обв’язка шафи мають поздовжні пази, у які під час збирання вставляються бічні та задня панелі шафи. Пази вибрані на саморобному верстаті типу «Умілі руки» дисковою пилкою за два проходи.
1 — несучий каркас, 2 — дверцята відсіків для взуття, 3 — дверні ручки, 4 — дверцята відсіків для сезонного одягу, 5 — дверцята білизняних відсіків, 6 — бічна панель (фанера товщиною 3—4 мм), 7 — оббивні цвяхи, 8 — гачки для повсякденного одягу, 9 — антресольна секція, 10 — зсувні скло, 11 — полиця для головних уборів (латунні трубки Ø 15 мм), 12 — дошка для одягових гачків, 13 — м’яка оббивка ніші для повсякденного одягу, 14 — задня стінка шафи, 15 — ребра жорсткості задньої стінки, 16 — втулка, 17 — перегородка, 18 — ребро жорсткості перегородки, 19 — болт М6.
Двері відсіків збираються з тонких рейок на казеїновому клеї з фіксацією дрібними цвяхами; з обох боків вони обклеюються фанерою та пластиком. Розміри дверей обирають трохи більшими, ніж у відповідних отворів, і лише після остаточного збирання виконують точне підгонювання. Під час облицювання клей наносять поролоновим тампоном на поверхню пластика та фанери тонким шаром; потім на накладений пластик кладуть папір у кілька шарів і лист товстої фанери. Отриманий таким чином пакет рівномірно стискають струбцинами й витримують під пресом протягом доби. Під час затягування струбцин треба стежити, щоб пластик не змістився з поверхні дверей, адже клейовий склад утворює своєрідне мастило, і лист пластика може з’їхати. З цієї причини його слід заготовляти приблизно на сантиметр більшим за розмір дверей. Кожні двері кріплять на двох саморобних навісах, виготовлених із сталевих пластин товщиною 3 мм і покритих чорною нітрокраскою.
1 — цокольні дошки, 2 — стійки (брус 50X50 мм), 3 — дошки обв’язки перерізом 24X50 мм, 4 — дошка для одягових гачків перерізом 25X160 мм.
Полиці в відсіках і дно шафи — із фанери товщиною 7—10 мм; кріплять за допомогою сталевих кутників. Планка для одягових гачків — з добре струганої ясеневої дошки; кріпиться в конструкцію в шип на клеї під час збирання. Бічні та задня панелі відсіку повсякденного одягу — із фанери товщиною 4 мм; під час збирання вставляються в пази стійок і обв’язок шафи. З тильного боку вони мають ребра жорсткості; відстань між ними підбирають з розрахунком, що в них згодом забиватимуть меблеві цвяхи для кріплення м’якої оббивки.
1 — вертикальні панелі, 2 — дерев’яні нагелі, 3 — кутники, 4 — горизонтальні панелі, 5 — напрямні зсувних скол, 6 — зсувні скло.
Оббивку виготовляють так. Із фанери товщиною 4 мм вирізають заготовки за розмірами трохи меншими за отвори відсіку (з урахуванням загину шкіри). На них наклеюють лист поролону товщиною 10—20 мм.
1 — вхідні двері, 2 — саморобна шафа, 3 — двері комори.
Можна використовувати готові поролонові килимки або з товстого поролону акуратно нарізати смуги. Невелика різниця в товщині не страшна, адже шкіра, що їх закриває, приховає нерівності. Поверх приклеєного поролонового покриття натягують штучну шкіру або дерматин, підгортають і підклеюють клеєм № 88 з тильного боку листа фанери. Натяг має бути рівним, без зморшок і складок. Готові м’які панелі кріплять меблевими цвяхами. Декоративні цвяхи можна виготовити самостійно. Обтягнуті шкірою, вони додатково прикрасять нішу. Основою шляпки послужать латунні або мідні шайби діаметром 20—25 мм. Молотком із круглим бойком треба надати їм злегка опуклу форму (краще застосувати матрицю й пуансон). У центрі шляпок свердлять отвір; керном отвору надають конусність, туди вставляють звичайний цвях і запаюють. Як флюс використовують паяльну кислоту. Із шкіри вирізають кружок, за діаметром трохи більший за шляпку цвяха. Край кружка ріжуть «зірочкою». Клей № 88 наносять на обидві поверхні деталей, що склеюються, витримують протягом 15 хвилин, після чого кружок накладають на шляпку й ретельно обгортають її язичками «зірочки». Щоб не пошкодити шляпки цвяхів, їх треба не забивати, а вдавлювати в позначені шилом отвори панелей.
А — отримання пазів під фанерні панелі та зсувні скло; Б — склеювання дверей:
1 — рейка каркаса дверей перерізом 15X40 мм, 2 — облицювальний пластик, 3 — фанерні панелі дверей, 4 — допоміжні фанерні листи, 5 — струбцина, 6 — паперова прокладка.
Полицю для головних уборів складають із шести латунних трубок діаметром 15 мм. Кріплять їх за допомогою болтів, що вкручуються у втулки. Внутрішня глибина втулок має запас. За щільно надітих втулок (до упору) ширина трубок виходить меншою за отвір відсіку, що дає змогу вільно вставити їх у отвір. Під час затягування болтів втулки зсуваються до панелей, чим забезпечують чітку фіксацію трубок. Щоб трубки не окислювалися, їх бажано покрити олійним лаком.
Корпус антресолі складається з трьох вертикальних і двох горизонтальних панелей, з’єднаних на вставних круглих шипах (нагелях) з посиленням зсередини металевими кутниками. Задня стінка (із фанери товщиною 4 мм) прибивається цвяхами. Для фіксації антресолі на шафі також застосовують сталеві кутники. З лицьового боку антресоль закрита чотирма стулками з 4-мм скла, покритого з внутрішнього боку чорною емаллю. Скло зсувається по напрямних із ясеневих рейок із пазами, причому глибина пазів у верхніх полозах більша за нижні, щоб, піднявши скло, його можна було вийняти з рамки. Панелі корпуса антресолі склеюють із кількох листів фанери до товщини 18—20 мм казеїновим клеєм із використанням струбцин. Торці панелей можна покрити шпаклівкою на основі епоксидної смоли, додаючи до вже розведеної до густоти тіста смоли тальк і чорну художню олійну фарбу (з тюбика). Щоб не забруднити лицьові площини панелей, їх треба закрити клейкою стрічкою.
«М-К» 1’91, В. ВЕСЕЛОВ